Скільки Спасів треба для спасіння? Про Спаса та спасівські свята, їхні значення і дива

Коли ще говорити про безумовну гармонію, як не наприкінці літа? Коли благодатний серпень із самого ранку пахне яблуками, а сливами – ніби усміхається, коли ми хоч і не всі знаємо, як збираються врожаї зерна, але підсвідомо відчуваємо той життєдайний потік обмолоченої пшениці, коли мами і бабусі милуються врожаєм гарбуз, моркви і квасолі. А ми, такі сучасні, вільні та вмотивовані, хмуримося і кажемо: "Ну от навіщо стільки насіяли і насадили знову?". Але із задоволенням збираємося родинами - на город, копати картоплю.

"Копати картоплю" - це ціле родинне дійство. Це коли ти навіть далеко, але на день-два мусиш вибрати і приїхати в родину на поміч. Якщо вже бути щирим, то родина впорається і без цього. Але ця ось причетність до спільної родинної толоки -  життєдайна, це зв'язок з найдорожчими, з родом, це данина традиціям і просто добра справа для душі. 

І так багато в серпні й свят, і подій, і сенсів, і легенд, що ми часто губимося у їх визначеннях. Називаємо їх Спасами, Маковієм, хоч знаємо і справжні назви шанованих дат. Але знаємо і те, що багато літніх подій, робіт, дій - це те, що передалося нам здавна, від далеких-далеких предків. Які збирали врожаї і дякували усім природним стихіям із завмиранням серця і в благальному пориві просили наступні такі ж щедрі врожаї. І було багато пов'язаних з цим ритуалів, повір'їв, і так само було багато підтверджень - письмових, літописних - що вони здійснювалися. Бо здійснюється те, що дуже хочеш. 
 

А з прийняттям християнства ці свята набудуть духовного змісту, а в Книзі Книг це буде написано, як промовлено до душі: по вірі вашій і буде вам!   

Тому, коли заходить мова про власне святкування, про об'єкт святкування, часто трапляються суперечки, точки непорозумінь, бо у визначних подіях і датах намішано всього: і дохристиянського, і християнського, і обрядового, і світського, і глибоко релігійного. Поєднання двох світів, тобто поєднання давніх народних традицій та християнських легенд, не в усьому мають точки перетину.   

 Але слово "віра" має бути ключовим для кожного і кожен особисто має плекати в душі свої символи цієї віри. І ставитися з повагою до віри і символів віри інших людей, бо все, що стосується сфери душі - і своєї, і чужої, - вимагає людяності і поваги.

 Правда, ми у цьому ж пориві серпня як суцільного свята і врожаю, і літа, і душі і Спасів були нараховували аж три -  але то так, дуже умовно. Лірично або ж творчо, бо свят таких у християнському календарі нема. Ми якщо ми говоримо про три Спаси (Медовий,  Яблучний, Горіховий) - то це, швидше, красиві образи, метафори, бо свят справді багато, а Спас - один: наш Христос Спаситель. 

Свята є, але називаються вони інакше і мають свою історію святкування і історію виникнення. Вони глибоко релігійні, дуже поетичні та смачні, мають багато назв і в сенсі святкуванням стають приводом для палких суперечок з боку релігійних діячів, істориків і особливо ревних захисників давніх народних традицій. 

А з прийняттям християнства з’явилися життєдайні біблійні легенди, які виводять ці свята далеко за межі гастрономічних площин. 
Лірика, душевне сприйняття будь-якої суспільної, духовної, побутової події і творчість передбачають  політ власної фантазії. Тому не варто ображатися на людину, яка надумала привітати, наприклад, з Медовим спасом. Такого свята у календарі не знайшлося, але вона, напевне, під цим розуміє свято урожаю.

Отож Маковея, Преображення Господнє чи Яблучний Спас, Успіння Пресвятої Богородиці чи Перша Пречиста - що особливого несуть у собі ці свята? Давайте з'ясовувати!

14 серпня - Винесення Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Проводи літа, день згадок про Маккавеїв

У народі вважалося, що цього дня відлітають ластівки і літо поволі починає передавати свої права осені. 
Цей день часто називають Першим Спасом або ж Медовим, бо охоронці народних звичаїв тільки з цього дня починають їсти мед після освячення його в церкві. Вони вважають, що саме до цього числа мед у вуликах набуває своїх пікових якостей і його можна збирати. Вірили, що освячений  мед стане по-справжньому цілющим.

Релігійне свято символізує хресний хід, з яким в цей день виносили Чесного Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Спаситель, в Константинополі - з імператорського палацу до храму Святої Софії. Біблійні перекази пов’язують цю подію з візантійським царем Мануїлом, якому довелося в цей день вийти на війну проти сарацин. І,  звісно, з небесною поміччю перемогти.
Існує й інша легенда цього дня: в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми та колодязі. І сталося диво - хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила.

 Назву "Маковій" цей день отримав дещо пізніше, тому що на цю дату також доводиться вшанування сімох великомучеників Маккавеїв. При цьому зв'язок маку, який у букетиках освячують цього дня в храмі, з мучениками Маккавеями суто звуковий і жодного відношення до святкування пам'яті святих мучеників не має.  

Скомпонуйте до  цього дня свій букет-маковійчик – з маку, квітів, польових трав, колосся, і освятіть його в церкві - матимете власний оберіг. Можна й купити - головне, які думки вкласти в запашне зілля.

У цей день випікають пироги з маком – шулики або ж ламанці, які поливаються медом.

Стародавні літописи подають ще й такі свідчення:  саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою. Такі от святкові перипетії 14 серпня.

19 серпня - Преображення Господнє - третє свято за шаною у православних:  вінець літа, свято людей і садів, роздолля яблук і легенд про них 

Про Преображення розповідається в трьох Євангеліях: від Матфея,  Марка та Луки  

Преображення -  важлива подія в земному житті Ісуса Христа - сталося незадовго до Його страстей і описана в Євангеліях як явище Божої величі і слави Спасителя перед трьома найближчими учнями - Петром, Яковом та Іоанном під час молитви на горі Фавор.

Світла історія Перетворення...

 Євангелісти оповідають, що Господь пророчо сказав: "… Істинно кажу вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі" (Мк. 9: 1). Через шість днів Він узяв трьох своїх найближчих учнів - Петра, Якова та Іоанна - і піднявся помолитися разом з ними на гору. Там під час молитви, як сказано в Євангелії від Матфея (17: 2-9), Він "преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло". І з’явилися перед ними старозавітні пророки - Мойсей та Ілля. Потім їх осінила світла хмара й вони почули з неї голос, який говорив: "Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".

Апостоли злякалися і впали на землю, а Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: "Встаньте й не бійтеся". Коли ж учні підняли свої очі, то нікого, крім Ісуса, не побачили.

Господь заборонив їм розповідати про те, що вони побачили до того часу, поки Син Людський не воскресне з мертвих

Ця історія спонукає  замислитися кожній сущій на землі людині. Адже це нам дана така можливість - перетворення на краще - небесна можливість. 

Богослови тлумачать:  Преображення - явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа - це  одкровення усіх іпостасей Святої Трійці.

Така євангельська подія показує, що в Ісусі Христі з’єднані два начала: божественне і людське. Під час Преображення божественна природа Христа не змінювалася, але з’явилася в Його людській природі.   

Іван Златоуст у своєму писанні свідчив, що воно відбулося, "щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами".

І таке цікаве підтвердження: Мойсей жив за 1600 років до Різдва Христового, пророк Ілля - за 900 років. У день Преображення апостоли бачили їх живими, а отже побачили і підтвердження слів Господа Ісуса Христа: "Хто вірує в Мене, має життя вічне".

А ще на чому наголошують богослови: Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, а у з'яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого,  Преображення відбулося, "щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами".
Народ називає цей день ще й Яблучним Спасом, вкладаючи в це поняття світське значення, пов'язане із святом врожаю. Це підтверджує звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Тобто яблука у канві даного свята - це як символ усіх плодів, які дозріли на рідній землі. 
Їх освячення на Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано щось нове, перетворення і благодатний стан, що людина і світ знаходять Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, яка прийшла в розлад з того моменту, коли у світ через людину увійшов гріх, тепер разом з людиною очікує найближчого оновлення

Прийшов Спас - готуй рукавиці про запас: прикмети 

Прикмети Спаса - також данина традиціям, певного роду святкова забавка. Хоча, як кажуть, прикметі вір, але й перевір! Метеорологи нам обіцяють ще спеку, але будь-яка погода - не завада знайти гарні прикмети.

• Минув Спас - держи кожух про запас.
• До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
• Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
• Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
• Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.

28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста. Початок бабиного літа

Успі́ння Пресвятої Богородиці - день закінчення земного життя святої Діви Марії та переселення Її в життя небесне. За християнською традицією називається успінням, а не смертю.
Щодо народних традицій цього дня, то протягом осіннього періоду є три "Пречисті", що про них у народі кажуть так: "Перша Пречиста жито засіває, друга - дощем поливає, а третя снігом покриває". Тож в період "Першої Пречистої" відбувається озимий посів. Вважається, що починається молоде бабине літо.
 

29 серпня - Третій Спас - пам'ять Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа 

Його ще, правда нечасто, називають Горіховим або Хлібним, і зрозуміло чому. Якраз дозріли горіхи і печуться хліби з нового врожаю. У християн цей день знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа. 
За переказами, колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, він послав свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби образ Його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло. Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його Нерукотворний Образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.

Три Спаси - Спаситель один

 Є мудрий вислів: "Постав Бога на перше місце - і все стане на свої місця". І тоді як не називай свята - Спасами, Маковієм, Преображенням, Пречистою - душа вибере єдино правильний і свій сценарій свята.

Наталія Королева, дослідниця нашої минувшини, людина, яка на практиці спостерігає дотримання традицій, блогерка, пояснює моменти святкування зі свого досвіду і практики: "Ми  не святкуємо Спас Яблучний, Медовий, Горіховий. А якщо зазирнути в історію, то ми побачимо цікаву картину - хто і коли почав вперше святкувати? Люди приносили до храму плоди винограду, бо він саме тоді дозрівав. Існувала традиція - перше та найкраще Богу! Це і є подякою за врожай. Ми дякуємо Богу за щедрі плоди восени - свято жнив. Преображення Господнє на горі Фавор  - ось це і є свято. Але українці у цей день роблять наголос на освяченні яблук (бо виноград у нас не росте"). 



І нехай у ньому будуть запашні пироги зі свіжозмеленої пшениці і яблук, макове печиво і барвисті букети-маковійчики. Нехай буде те, від чого гарно на душі. Бо сенси, які несуть ці свята, надзвичайно цінні і красиві. Гарних свят!