Ситуація на фронті, переговори з РФ та реформування Сил оборони України. Воєнні підсумки тижня

Інтерв'ю Скібіцького щодо ситуації на фронті

Упродовж тижня ситуація на лінії фронту залишалась вкрай складною. Три напрямки: Авдіївський, Бахмутський та Новопавлівський були найнапруженішими, про це казав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Ворог має певні тактичні успіхи на окремих ділянках, а нові деталі щодо оцінок фронтової ситуації додав заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю виданню The Economist. Назва цього матеріалу досить тривожна: Новий наступ Росії стане серйозним випробуванням для України.

Як подає The Economist, ситуація для України зараз є чи не найскладнішою з початку активної фази російського вторгнення. За словами представника ГУР, Росія зараз кидає все що має, щоб досягти більшого успіху. З приводу кількості ворожих сил, генерал оголосив, що зараз Росія має загалом на території України 514 тисяч особового складу. Ще місяць тому говорилося про 470 тисяч, тобто за цей незначний проміжок відбулося нарощування на 40 тисяч ворогів на нашій території й зараз Росія готує наступ на північному сході.

Скібіцький, як і Буданов, говорить про те, що ворожа активізація можлива наприкінці травня або на початку червня. Скібіцький припускає, що Росія готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей і це власне така перша заява зі сторони керівництва Головного управління розвідки.

Зараз важливі кількісні показники. Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони каже, що зараз північне угрупування військ, яке розташоване через кордон з Харківською областю, у Білгородській області налічується 35 тисяч ворожого складу. Від себе додам, що вони не мінялися впродовж тривалого часу. Так щоб поки такого нарощування у противника немає і Скібіцький також визнає, що цих сил недостатньо для того, аби захопити місто, але можливі якісь швидкі або провокативні дії, коли буде здійснена спроба прориву кордону і тоді українським військам доведеться перекидати резерви на цю ділянку. Вони кажуть, що в планах противника є наміри збільшити цю кількість до 70 тисяч. Але й 70 тисяч - це насправді не такі визначні показники.

Нагадаю, що коли ворог намагався атакувати Авдіївку, то штурмувало 80 тисяч особового складу, а в зоні Часового Яра зараз сконцентровано 25 тисяч, тобто 70 тисяч для захоплення Харкова, звісно, замало, але може бути достатньо для інших дій, аби відірвати наші резерви на цю ділянку.

Щодо інших ділянок фронту, то The Economist говорить, що росіянам вдалося прорвати першу лінію оборони в районі села Очеретине - це правда, там ворог намагається розширювати цей плацдарм площею 25 км, але з іншого боку також є інформація, що зараз з українського боку туди передислокувалися певні бригади, які мають заблокувати просування противника. Це вкрай важлива ділянка з огляду на ті ризики, які може викликати подальше просування російських військ, зокрема до траси Донецьк-Костянтинівка, або в бік Покровська. Ці ризики відомі, тому Генштаб зараз вживає заходів для того, аби цього не трапилося.

Щодо Часового Яра Скібіцький також зробив певні оцінки. Він сказав, що окупація противником Часового Яра ймовірна, але все залежить від наших резервів і постачання - це абсолютно вірний висновок. Можу сказати, що зараз під Часів Яр перекинуті додаткові сили, які мають унеможливити просування ворога. Хоча з боку Богданівки є спроби захопити повністю Іванівське, але впродовж останніх тижнів якихось якісних змін в просуванні лінії оборони з боку противника немає. Це говорить про те, що оборона з нашого боку достатньо ефективна. До речі, з'явилися там і боєприпаси, які дозволяють ефективніше знищувати противника.

Важливий момент про який сказав Скібіцький, навіть якщо ми вийдемо на кордони 1991 року - це не означає, що війна припиниться, так чи інакше війни мають завершуватися перемовинами та договорами. Зараз обидві сторони намагаються зайняти найвигіднішу позицію перед потенційними перемовинами, але змістовні перемовини, за оцінками генерала, можливі не раніше другої половини 2025 року. У будь-якому разі, ми розуміємо, що зараз непрості часи для нашої держави, для наших Збройних Сил.

Виклики для військових на фронті

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак переконує, що ситуація на лінії фронту складна, але не критична.

"Надзвичайного нарощування в угрупованнях не відбулося, можливо, є певні хитрощі, бо вони, за деякими даними, збільшують по одному-два батальйони в кожному підрозділі. Людей набрати для кремля не є проблемою, проблемою є їхня належна підготовка. Ми ще у березні, коли здійснювали оцінки, то гадали про те, що готовність великого наступу, я б сказав, стратегічної наступальної операції, можлива на рівні серпня, або навіть початку вересня, але це зовсім не означає, що наступу не буде зараз і що наступ може бути лише тактичний. Тому що навіть те нарощування, яке здійснено, дозволяє робити тиск, особливо на тлі дефіциту боєприпасів і зброї, це дуже велика проблема навіть після рішення Сполучених Штатів", - вважає військовий експерт.

Водночас він наголосив, що всередині держави перегрупування не відбулося, адже джерела Бадрака розповіли, що Держслужба спеціального зв'язку та захисту інформації, яка отримує чималі ресурси й закуповує величезну кількість патронів, наземних роботизованих комплексів, засобів управління, автоматизованих систем зв'язку, гальмує передачу забезпечення військовим на 1,5-2 місяці: "Кажуть так військові, якщо ми воюємо 24/7, то чому чиновники не хочуть 24/7 під час війни. Це справді порушує принцип воєнної доктрини, яка була прийнята у 2021 році, що затвердила всеосяжний принцип оборони, що весь народ, вся країна має воювати".

Підготовка інформпростору до можливих перемовин

Військовий експерт звернув увагу на заяву міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який наголосив, що Росія ефективніша на фронті. Це пов'язано тим, що темпи постачання допомоги дуже малі та недосконалі. А командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк зазначав, що перемога над Росією можлива лише за умови її повної ізоляції. Країни Великої сімки більше не розглядають можливість передачі заморожених російських активів, на їх заміну вони пропонують Російській Федерації повернути окуповані українські території.

"Насправді серія політичних заяв є переконливим свідченням, що сторони готуються до перемовин і сторони намагаються бути в сильній позиції. Наприклад, Велика Британія, як зазначив голова МЗС Кемерон, який завітав у Київ, не проти, якщо Україна буде використовувати їхню зброю і бити по російській території. Ще, майже синхронно, президент Франції Макрон повторив, якщо фронт посиплеться, то буде поява французьких солдатів в Україні. Це поки що політичні заяви, але для чого вони зроблені? - вони зроблені для того, щоб на перемовинах, які намічені на середину червня у Швейцарії, мати сильні позиції", - розповів Бадрак.

Він наголосив, що Китай відіграватиме надзвичайно важливу роль в перемовинах на Саміті миру, якщо візьме участь. А долучиться КНР може лише, якщо бачитиме можливості зміни. Для нас це означатиме парадигму завершення війни: "Китай хоче справді це зробити, звісно перетягуючи ковдру на бік кремля - це зрозуміло, але якщо Китай не бере участь, то це може бути двояка така оцінка. Це або Росія відчуває себе досить сильною і йде далі вперед з наступом, або навпаки - ініціатива перехоплена і Китаю нема чого запропонувати, а Путін не погоджується на вихід з окупованих територій".

Реформування Сил оборони в умовах війни

Зараз в Україні почала роботу група, яка має створити модель системи інтегрованої оборони, про це заявило Міністерство оборони. Поки невідомо, які напрямки, результати, цілі створення такої інтегрованої оборони в рамках реформування системи оборони в цілому.

"Одне з ключових питань, на мій погляд, ув'язати перебудову ЗСУ з військово-технічним співробітництвом. У нас, на жаль, поки що військово-політичне керівництво держави йшло фактично за пропозиціями різних партнерів і через це з'явилися, я б сказав, навіть недолугі рішення. Наприклад, робити спільно з концерном Rheinmetall бойову машину Fuchs - це два кроки назад. Тому що ми самі можемо це зробити, тоді як з Rheinmetall нам потрібно робити засоби ППО, наприклад", - відповів Бадрак.

Протягом цього року виробники озброєнь наголошують на необхідності стандартизації безпілотних апаратів, з огляду на те, що в арсеналі Збройних Сил налічується понад 60 різних типів БПЛА: "Держава не може взяти на себе сміливість - не розробила механізм, щоб взяти найкраще від усіх розробників: повісити знову ж таки ракети КБ Луч, комплекс наведення, який є у нас і зробити ударний протитанковий безпілотник".