"Складна політична осінь": чи примушуватимуть Україну до переговорів?
Останні заяви українських та закордонних посадовців викликають певні гойдалки у суспільстві та нерозуміння, чого все ж очікувати Україні на міжнародній арені від осені, яка стрімко наближається
Як розвиватиметься ситуація і що на неї впливатиме, Еспресо намагається з’ясувати за допомогою експертів
Передумови
Фото: МЗС
12 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що попереду на українців чекає важка осінь. Причина – заклики сісти за стіл перемовин з РФ і про це, за словами головного українського дипломата, будуть лунати восени голоси з різних країн.Це не перша схожа заява від українських урядовців. Так, у травні секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що зараз у світі запущена масштабна кампанія, за якою Україну намагаються посадити за стіл переговорів на умовах Росії.
"Зараз дуже багато пропозицій з різних країн з цього приводу", – говорив він тоді.
Щоправда, вже 15 серпня Олексій Данілов спростовував повідомлення про те, що Захід начебто намагається схилити Київ до переговорів.
"Повідомлення про цей нібито тиск не підтверджені нічим. Вони є лише в інтернеті. Я не знаю, можливо, це робота російської армії тролів, але партнери не ставили якихось вимог вести переговори", – заявив, він в інтерв’ю італійській газеті "La Repubblica".
Однак, заяви про те, що Україна має провести переговори на умовах Росії роблять не лише російські "тролі". Про примушування України до миру у західній пресі з’явилася ціла низка публікацій. Зокрема, видання "Politico" пише, що Вашингтон розглядає сценарій заморозки війни в Україні за корейським зразком. Якщо Україна не зможе вигнати загарбників зі своєї території – заморожений конфлікт може стати політично прийнятним довгостроковим результатом для США та інших країн-партнерів України, оскільки дозволить знизити витрати на підтримку Києва. Натомість Україні можуть запропонувати довгострокові зв'язки зі США й НАТО у сфері безпеки.
Заяви представників НАТО
Підлили масла у вогонь і заяви керівника апарату генсека НАТО Стіана Єнссена під час публічної дискусії в норвезькому місті Арендаль 15 серпня. З них медіа зробили висновки про те, що НАТО пропонує Україні членство в обмін на територіальні поступки Росії. Насправді як зазначив нардеп Микола Княжицький, Єнссен лише констатував, що навіть, якщо Україні доведеться відмовитися від частини своїх територій, Україна все одно повинна стати членом НАТО. Пізніше і сам Єнссен заявив, що його неправильно зрозуміли і йшлося тільки про ширші "дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні".
Але довелося прояснювати ситуацію і НАТО, і Вашингтону. Вже 17 серпня представник Білого дому Джон Кірбі заперечив, що США ведуть переговори щодо прийняття України в НАТО в обмін на закінчення війни, чи що Україну можуть прийняти в Альянс у межах підконтрольних уряду територій.
"Наразі основна увага зосереджена на допомозі Україні у боротьбі з російською агресією та поверненні територій, які повністю належать Україні. Вони досягають прогресу щодня, і ми продовжуватимемо їх підтримувати", – наголосив у своїй заяві Кірбі.
Разом із тим ексміністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс радить обережно ставитись до таких заяв з канцелярії НАТО.
"Представники канцелярії НАТО не мають права оприлюднювати свої особисті думки, вони можуть переказувати лише те, про що домовились в Альянсі, де є спільна думка та спільне розуміння. Такими є правила і навіть генеральний секретар теж не може щось від себе додавати до того, про що домовились колективно. Позиція НАТО була висловлена в декларації глав держав під час саміту в Вільнюсі, – пояснює литовський дипломат. – Торгувати чужою територією є неправильно політично та морально. Лише Україна може вирішувати, коли їй домовлятися, чи взагалі це робити й ніхто не може її змушувати чи навіть підказувати щось в цьому питанні".
Також на думку дипломата Павла Клімкіна, диму без вогню не буває. І до таких дискусій Україна повинна бути готовою, адже вони можуть продовжуватись у різному вигляді.
"Ці слова свідчать, що наші союзники допускають "патову" ситуацію на полі бою, тимчасову або тривалішу – і відповідно ведуть дискусію, що це означатиме в сенсі моделей безпеки. Звісно, нам такі дискусії емоційно дуже не подобаються, але ми маємо поважати наших союзників і зрозуміти їх логіку, адже інших союзників в нас немає і нам вони в боротьбі за Україну критично потрібні", – говорить Клімкін.
Ймовірне посилення тиску на Україну
На думку дипломата Володимира Огризка, тиск на Україну справді може посилюватися.
"Але я завжди був прихильником підходу, що напад – це найкращий захист. Думаю, що нам не треба чекати, поки на нас будуть нападати в такому розумінні інші. А маємо робити це самі. Як: ми знаємо хто веде таку лінію і в Сполучених Штатах Америки, і в Німеччині, і в деяких інших країнах. То що нам заважає попереджати такі потенційні акти дипломатичної агресії своїми діями", – підкреслює дипломат.
За час, який триває повномасштабне російське вторгнення, Україні вже відома та група політиків на Заході, які провадять лінію замирення із Москвою і можуть просувати тему переговорів. Тож тут, на його думку, варто працювати на випередження їхніх можливих дій.
"Треба просто шукати підтвердження тому, що вони ведуть за нашою спиною сепаратні переговори з Москвою. І давати це на публіку, хай потім виправдовуються. І не лише перед журналістами, але і, скажімо, у своєму ж рідному Конгресі. Я думаю, що такий підхід значно ефективніший, ніж чекати поки нам скажуть: "Ну, от бачите, контрнаступ йде повільніше, ніж ми очікували. Тому не треба вам давати зброю, ви сідайте за стіл переговорів". Думаю, треба грати на випередження й у нас для цього є всі необхідні можливості", – пояснює Володимир Огризко.
Вплив контрнаступу ЗСУ на політичну лінію Заходу
Тут варто згадати публікацію "Financial Times", у якій видання писало, що багато залежатиме від результатів українського контрнаступу цього літа. Якщо він виявиться невдалим або просто не принесе великих успіхів, Україну та її партнерів решта світу буде примушувати до перемир'я з РФ на умовах статус-кво.
"Це якраз той самий випадок, коли через засоби масової інформації зливається та чи інша потрібно новина, яку потім починають обсмоктувати, обговорювати і створювати певне тло. Але тут можна чітко і ясно сказати, що від успіхів наших Збройних сил справді залежить дуже багато. І якщо вдасться проламати оцю багатошарову систему оборони на півдні, зробити коридор до Азовського моря, і зробити Крим справді островом, перебивши всі ланцюжки постачання, то тоді ситуація кардинальним чином зміниться", – зазначає Володимир Огризко.
Разом із тим дипломат акцентує на тому, що Захід також має активний вплив на успіх контрнаступу. Тут йдеться про зброю, яка вкрай необхідна українським воїнам для просування.
"Тут виходить зачароване коло. З одного боку вони стримують надання нам необхідної зброї, а потім результат, який ми маємо в повільному темпі, використовують для того, щоб казати, що от бачите, нічого не спрацьовує, тому треба сідати за стіл переговорів, – говорить Володимир Огризко і додає: – Це зачароване коло треба ламати, треба пояснювати в першу чергу громадськості, яка слава Богу, на нашому боці, що це хибний шлях, що це шлях мислення позаминулого століття – наче з Росією можна про щось домовитися".
Фото: GeneralStaff.ua
Як наголошує дипломат, триваліший контрнаступ вимагатиме від України цієї осені збільшувати свої зусилля і на політичному рівні, і на дипломатичному для того, щоб отримувати необхідне озброєння, зокрема отримувати його швидше.
"Зрештою ми отримуємо все те, що нам необхідно, але з відстрочкою в кілька місяців, може навіть кільканадцять місяців що є безумовно величезним цинізмом з боку наших деяких західних партнерів. Ми ж бачимо оці ігри у футбол: ми дамо, але хай спочатку дадуть інші, почекаємо поки те, але зробимо коли буде це. На превеликий жаль, це віддзеркалення тієї самої тенденції, про яку ми говорили, що дехто на заході живе за формулою – Київ має перемогти, але Москва не має програти", – констатує Володимир Огризко.
Він переконаний, що це те, із чим потрібно активно боротися, аби врешті всі зрозуміли, що будь-які спроби говорити чи домовлятися із Москвою – це абсурд та це політична короткозорість.
- Актуальне
- Важливе