Терористична радянська машина: історик Кметь про політичні репресії у XX столітті

Таку думку він висловив в етері Еспресо.

"Ця терористична радянська машина реалізувала багатоступеневу програму. Тому що у 20-ті роки (ХХ століття, - ред.) політика коренізації дала можливість режиму виявити й найбільш здорові й адекватні сили в національних державах, національних республіках, вона дала можливість побачити власне те і тих з ким варто боротися у перспективі. Той наказ НКВД №00447, який з'явився у липні 1937 року, насправді лише підсумував певні етапи боротьби з суспільством, яке не хотіло визнавати, яке звичайно хотіло жити у свободі, як прагнуло якихось певних своїх ідеалів і бачили по своєму свій національний розвиток", - пояснив історик.

Кметь наголосив, що репресії радянської влади насправді були багатоступеневою і жорстокою машиною.

"Ми знаємо про те що відбувалося у 20-х роках, коли ми бачимо голодомор і жахливі репресії 32-33 років і ми бачимо, як великий терор 37-38-го років логічно підсумовував те, що було започатковано так званою Октябрською революцією. Навіть враховуючи те, як проводилося ті репресивні заходи, коли розстріли присвячувалися до ювілею Октябрської революції й коли робилися оці жорстокі розправи над невинними людьми. Радянський режим дуже добре зондував різні соціальні верстви. Ми бачимо, як проводяться відповідні заходи серед інтелігенції, освітян, освітніх кіл, технічної інтелігенції, військової еліти, тобто станом на 37-38-ті роки радянська машина була готова позбутися тих, кого толерувала упродовж тривалого часу, а пізніше нічого особливого не змінилося", - розповів архівіст.

Директор наукової бібліотеки ЛНУ імені Франка нагадав, що після 1939 року цих політичних репресій зазнали й українці, які були включені до складу СРСР уже після так званого Золотого вересня.

"Ми знаємо скільки десятків тисяч було розстріляно і страчено у радянських тюрмах у червні 1941 року, ми знаємо про цілу низку інших епізодів і навіть тоді коли уже після капітуляції Німеччини, ми бачимо, понад пів мільйона громадян України зазнають репресій, заслань, переслідувань, депортації власне на підставі політичних звинувачень у неблагодійність - застосування статей 54, 58 статті карного кодексу РРФСР, УРСР, де відповідним чином інкримінувалися "антидержавні, антиреволюційні, контрреволюційні" злочини, що давало підставу, легалізувало начебто право тоталітарному режиму на втілення своєї цієї жорстокості", - підсумував Кметь.

Що відомо про День пам’яті жертв політичних репресій

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять людей, які загинули або постраждали внаслідок політичних репресій. Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" є найбільшим свідком репресій, терору та масових убивств в Україні. Розташований у Дніпровському районі Києва, він знаходиться за кілька кілометрів від нині неіснуючого селища Биківня, від якого й отримав свою назву.

З 1937 року до окупації Києва німецькими військами у 1941 році це місце використовувалося НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР) як "спецділянка" для поховання жертв сталінських репресій. У 1940 році Биківнянський ліс став місцем поховання розстріляних поляків із "катинського списку".

У 2009 році Служба безпеки України встановила імена та прізвища 14 191 людини, похованої в районі Биківні. На сьогодні відомі імена 18 500 осіб, яких було страчено в київських в’язницях і поховано в цьому місці. Вчені вважають, що поблизу Биківні можуть бути поховані тіла від 50 до 100 тисяч осіб, репресованих радянською владою.

Биківнянські могили не єдине подібне місце на території сучасної України. По всій країні розкидані місця масових поховань людей, які зазнали репресій радянської влади. До найбільших з них належать: П’ятихатки в Харкові, Рутченкове поле в Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, Урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова.

Також братські могили репресованих є у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах країни. Ці місця нагадують нам про трагічні події минулого та важливість пам’яті та вшанування жертв політичних репресій.