Горіховий Спас і Перенесення Нерукотворного Образа: історія та традиції

Горіховий або Третій Спас та свято Перенесення Нерукотворного Образа Господнього, відзначають 16 серпня, тобто одразу після завершення Успенського посту та свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке припадає на 15 серпня.

Це одне з найбільш шанованих свят у православному календарі, яке має глибоке символічне значення і багатий обрядовий супровід. Святкування традиційно знаменує кінець літнього сезону та початок нового етапу.

Горіховий Спас: значення

Третій Спас, також відомий як Полотняний, Горіховий або Хлібний – це одне з трьох великих свят Спасів, які відзначаються у православному календарі.

Горіховий Спас знаменує завершення аграрного циклу, особливо збору врожаю. Це свято має релігійне і народне коріння, що відображає тісний зв'язок між природою та духовною стороною людського буття.

Третій Спас має кілька назв, що відображають різні аспекти його святкування та традицій. Назва Горіховий походить від традиції збору і вживання горіхів, які зазвичай достигають до цього часу. Хлібний, оскільки пов'язаний з традицією освячення хліба із нового врожаю зерна на це свято. Хліб символізує життєдайність і достаток, а також подяку за дари землі.

Назва Полотняний може ґрунтуватися на різних теоріях походження. По-перше, саме в цей час наші пращури вирушали на ярмарки, торгуючи літніми плодами та полотнами. Іншою причиною назви може бути те, що відповідно до християнської традиції, Ісус Христос умив обличчя водою і потім обтер рушником, на якому залишився відбиток Його Образу. Саме цей факт має тісний зв'язок із переказами про Перенесення Нерукотворного образа Господнього.

Фото: Freepik

Перенесення Нерукотворного образа Господнього: історія 

Перенесення Нерукотворного образа Господнього є важливою подією в церковному світі. Згідно з християнськими переказами, правитель Авгар, який проживав у Едесі, страждав від важкого захворювання. Ця хвороба була настільки серйозною, що жодні лікувальні методи не могли принести полегшення.

Згодом Авгар почув про чудеса, які здійснював Ісус Христос (Мф. 4:24), і вирішив звернутися до Нього з проханням про допомогу. Він відправив до Ісуса посланця-живописця Ананія з проханням про зцілення та допомогу, а також наказав митцю зобразити Божественного Вчителя.  

Згідно з легендою, в Єрусалимі живописець не міг близько підійти до Ісуса, оскільки Він був оточений натовпом. Тому Ананій намагався здалеку написати іконографічний портрет, однак і це йому не вдавалось зробити. Аж раптом Ісус сам покликав живописця та передав листа правителю. Ісус не міг особисто відвідати Едесу, тому пообіцяв відправити Свого учня для того, щоб той допоміг зцілити царя. Побачивши недомальований образ, Господь вирішив проявити Свою Божественну благодать. Він попросив принести воду та убрус. Ісус Христос умився і витерся рушником, на якому відобразилось Його Божественне Лице. Цей момент був сприйнятий як чудо, а залишений убрус, на якому відбився образ Ісуса, став священною реліквією, що символізує божественну присутність і невидиме втручання Бога в людські справи. Тому "нерукотворний" в цьому контексті означає, що зображення було створене без участі людських рук, а через Божественне втручання. 

Коли Образ був доставлений царю Авгару, він був зцілений від своєї хвороби. Це стало свідченням божественної сили і підтвердженням віри. Святиню розмістили над міською брамою, багато років містяни проходячи через ці ворота, зберігали звичай поклонятися святому Образу. Крім того, вважається, що ця святиня оберігала місто та жителів від лиха.

У 944 році, під час правління імператора Костянтина Багрянородного, відбулася важлива історична подія – перенесення Нерукотворного образа до Константинополя. Імператор, на знак великої пошани і визнання святині, організував урочисте перенесення Образа разом з листом, написаним Христом для правителя Авгара.

Свято на честь події перенесення Нерукотворного Образа стало відоме як Третій Спас або "Спас на полотні". Вважається, що воно символізує благословення та захист, яке Господь дарує через цей Образ.

Фото: velychlviv.com

Традиції, заборони та обряди 

Цього дня заведено готувати страви з горіхів, пекти пироги та хліб. На Горіховий Спас віряни приносять до церкви плоди нового врожаю, а також приготовлені хлібобулочні вироби. Після літургії плоди освячуються, що символізує подяку Богу за врожай і благословення на наступний рік.

Крім того, можна придбати полотно або рушник та теж його освятити. Вважається, що така річ буде приносити щастя та зцілення.

Цей день часто супроводжується особливими молитвами й молебнями, які проводять священнослужителі. Важливо помоляться про здоров'я, добробут та захист. Віряни використовують свято для прощення образ і примирення з близькими. 

Тому, на Горіховий Спас важливо організувати святкову вечерю та запросити рідних або друзів. Близькі люди збираються разом, щоб відзначити цей день, насолодитися смачними стравами та поділитися радістю.

Що не варто робити на Третій Спас?

На Горіховий Спас існують кілька традиційних заборон, що мають на меті збереження святкової атмосфери. Тому, цього дня:

• не можна займатись важкою фізичною роботою чи домашніми справами;
• слід уникати конфліктів і негативних думок;
• не варто викидати їжу, краще віддати залишки тваринам;
• не відмовляти людям у допомозі;
• не рекомендують вживати важкі продукти та переїдати. Хоча піст позаду, традиційно на святковій трапезі повинні бути легкі страви.

Третій Спас є відображенням спільного культурного і релігійного спадку. Водночас це свято об'єднує християнське коріння та народні обряди, нагадуючи про вічні цінності віри, подяки та духовної єдності.