Чому українці не готові віддати територію в обмін на мир та як Трамп може змусити Зеленського піти на поступки. Акценти світових ЗМІ 16 вересня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 16 вересня.

Чи готові українці відмовитися від Донбасу задля припинення війни

Фото: Instagram Dj Tapolsky

У The Washington Post спробували дати відповідь на питання, чому так багато українців "опираються віддати землю за мир". Журналісти відзначають, що на Україну тиснуть, щоб вона поступилася Росії територією, щоб припинити війну, особливо, якщо на виборах у США переможе Дональд Трамп, але, ймовірно, деякі українські солдати та їхні родини на сході будуть проти такого варіанту розвитку дій.

"Попри те, що президент України Володимир Зеленський прямує до США із "планом перемоги" для президента Джо Байдена, який, за його словами, завершить війну на користь України, майбутнє керівництва США стоїть на вістрі ножа. Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп і його напарник, сенатор Джеймс Ді Венс (штат Огайо) чітко дали зрозуміти, що їхній план припинення війни передбачає поступку територіями Україні", - пишуть у The Washington Post.

На думку американських експертів, будь-яка угода "земля в обмін на мир", швидше за все, вирішить долю Донбасу, який загруз у конфлікті та сепаратизмі, розпалюваних Москвою з початку війни десять років тому. Однак опитування показують, що українці не готові віддавати свою землю, особливо серед тих солдатів на Донбасі, які воюють за свій дім останні 10 років.  

"Був би державний переворот, тому що цю ідею просували б ті, хто сидить у мирних містах. … Ніхто тут цього не підтримає — ця земля зараз окроплена нашою кров’ю", — сказала 23-річна Вероніка, бойовий медик, яка переїхала до Слов’янська після того, як у підлітковому віці разом із сім’єю втекла з Донецька, коли його захопили проросійські сепаратисти ще у 2014 році.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене в травні, показало, що третина українців готова піти на територіальні поступки Росії, якщо це призведе до швидкого припинення війни та збереження незалежності України. Але більш ніж половина населення все ще відкидає ідею поступки землі заради миру.

Раніше опитування, проведене Фондом Карнегі за міжнародний мир, показало, що майже половина українців готова йти на переговори з Росією, але їх кількість різко впала, якщо територіальні поступки будуть поставлені на стіл. Майже дві третини, наприклад, відкинули врегулювання, яке б заморозило "поточні лінії фронту", а 86 % не вірить, що Росія не нападе навіть після підписання мирного договору. Хоча лише 7% заявили, що приєднаються до збройного протесту в разі територіальних поступок, ця кількість більш ніж удвічі зросла серед солдатів і ветеранів — у тому числі тих, хто воював протягом останнього десятиліття і бачив, як російські війська знищували українські міста.

Президент Зеленський наполягає, що цього не станеться, і неодноразово говорив про свій план — не розкриваючи жодних деталей, за винятком того, що він передбачає наступ України на Курську область Росії минулого місяця — який, за його словами, підштовхне Москву до припинення війни.

"Якщо деякі українці колись вважали Донбас окремою частиною країни, від якої можна відмовитися, то повномасштабне вторгнення, схоже, змінило ці настрої для багатьох, навіть на заході країни. Після початку війни в 2014 році деякі біженці з Донбасу почувалися маргіналізованими в тих частинах країни, куди вони втекли. Люди ставилися до них так, ніби вони були корінням нестабільності в Україні і принесуть лише біду. Тепер, коли втрата дому та життя біженців стали спільним досвідом для українців по всій країні, люди на Донбасі кажуть, що співчуття стало більше", - відзначають у The Washington Post.

Американські журналісти також додають, що багато хто на Донбасі все більше приймає українську, а не російську, як свою основну мову. В регіон переселилися військові з інших куточків країни, які ніколи раніше не були на сході України. Деякі вийшли заміж за місцевих жителів і створили сім’ї.

Натомість у Politico відзначили, що за словами президента Володимира Зеленського, заяви Дональда Трампа щодо України – це лише передвиборчі меседжі. Зеленський заявив, що його не турбує те, що кандидат від Республіканської партії "планує на переговорах продати територію України".

Виступаючи в ефірі телеканалу CNN "Fareed Zakaria GPS", Зеленський сказав: "Передвиборчі повідомлення є передвиборчими повідомленнями. Іноді вони не дуже справжні".

"Прихильники України висловили стурбованість тим, що Трамп має намір швидко покласти край війні, продавши Україну президенту Росії Володимиру Путіну, але Зеленський сказав, що розмовляв із Трампом і що колишній президент "дуже його підтримував", -  пишуть у Politico.

У CNN додають, що прем’єр-міністр Великобританії Кейр Стармер під час зустрічі з президентом США Джо Байденом у п’ятницю заявив, що "наступні кілька тижнів і місяців можуть стати вирішальними – дуже, дуже важливо, щоб ми підтримали Україну в цій життєво важливій війні за свободу". Адміністрація Байдена побоюється наслідків того, що Кремль бачить як ескалацію, яка безпосередньо втягне НАТО в конфлікт - надання дозволу бити західною зброєю вглиб російської території. 

На думку Роберта Роуза з Інституту сучасної війни, вторгнення на Курськ може спонукати Україну розробити інший інструмент, який "може фундаментально змінити підхід України до бойових дій".

"Україна не може маневром досягти вирішальної перемоги над Росією. Що вона може зробити, це використати маневр, щоб використати вразливі місця, змусити Росію надмірно розширюватися, створити хаос, оточити російські сили та захопити російську техніку", - сказав експерт.

За словами Метью Шмідта, доцента національної безпеки Університету Нью-Гейвена, суть полягає в тому, як Україна змінює рішення Путіна, чи то в Курську, чи то шляхом значно глибших ударів усередині Росії, чи то іншим.

Шмідт каже, що завдяки Курській операції, можливо, вдалося переконати Байдена та інших західних союзників схвалити більш глибокі удари, і "якщо наступні атаки можуть підтримувати війну в глибині Росії, то це вплине на росіян, а потім на прийняття рішень Кремлем".

Попри щоденні обстріли, Харків продовжує жити активним життям

Фото: Суспільне

У The New York Times написали репортаж про те, як продовжує тривати життя у Харкові, попри постійні обстріли Росією цього другого за величиною міста України.

"Попри постійні бомбардування, українські жителі Харкова знаходять можливості для радості та емоційного розряду. Зберігаються ритуали звичайного життя, включно з випускними церемоніями для дітей під відкритим небом. Люди знаходять вихід для самовираження на землі та під землею. Танцюристи та скейтбордисти ковзають по площах. Але під землею з’явився новий спосіб життя: опери у гаражах та рок-шоу в підвальних барах", - пишуть американські журналісти.

Понад 30 місяців боїв навчили Харків жити в умовах постійної загрози бомбардувань. За даними регіональної влади, під час останнього нападу в неділю щонайменше 41 людина була поранена, коли ракета влучила в житловий будинок у місті.

"Ця стійкість проявляється в дивовижному поєднанні життя над і під землею. На перший погляд, танцювальні шоу тривають на площах, а скейтбордисти все ще ковзають по площах, зухвало сприймаючи нормальність. Та у підпіллі з’явився новий спосіб життя, нав’язаний російськими нападами, зі школами на станціях метро та рок-концертами в підвальних барах", - пишуть у виданні.

Коли Харківська опера знову відкрилася у квітні цього року, усі вистави перенесли до гаражного приміщення, перевага якого полягає в тому, що він є бомбосховищем. Адаптація необхідна для виживання серед невпинних російських нападів на Харків.

"Це наша нова реальність", — сказала артистка Вероніка Коваль, яка грає у "Весіллі Фігаро", біля оперного театру, коли на задньому плані вирували сирени повітряної тривоги. "Це війна, але ніхто не завадить нам жити через це".