Київ між двома вогнями через Байдена й Трампа та нащо Орбан літав у Китай. Акценти світових ЗМІ 8 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 липня.

"Миротворець з Будапешта": про що говорить візит Орбана у Китай

Фото: European Council

Чимало світових ЗМІ відзначили міжнародну активність прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який після відвідин Києва, а потім Москви, тепер побував і в Пекіні. Як іронічно відзначили у The New York Times, Орбан зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, щоб "позалицятися до іншого авторитарного лідера після переговорів із Путіним".

"Миротворча місія 3.0", — написав Орбан у соцмережі після приземлення в Китаї. Загалом Орбан описав свою поїздку до Пекіна, як продовження "місії за мир для України", адже він має "унікальну позицію", бо може безпосередньо говорити як з Україною, так і РФ. За словами Обрана, Китай є "ключовою силою у створенні умов для миру".

Востаннє прем’єр Угорщини зустрічався з лідером Китаю два місяці тому, коли Сі Цзіньпін відвідав Будапешт у рамках спроби відновити вплив Китаю в Європі.

"Ця зустріч дасть Сі та Орбану, який виділяється в ЄС щодо підтримки України та інших питань, шанс спонукати блок дистанціюватися від Вашингтону. Цього місяця Угорщина розпочала шестимісячне ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, що дало Орбану більший авторитет, хоча й не набагато більше впливу, у ширших європейських справах", - кажуть у The New York Times.

Цікаво, що Сі у своїй підсумковій промові наголосив, що дві країни, Китай та Угорщина, мають "схожу філософію, і обидві цінують незалежність і діють за власною ініціативою".

Візит Орбана до Китаю відбувся перед триденним самітом НАТО у Вашингтоні, який розпочнеться у вівторок. На цих переговорах президент Байден та інші західні лідери, як пише багато ЗМІ, ймовірно, запропонують Україні більше підтримки у війні проти російського вторгнення, хоча й не членство в НАТО, до чого закликав президент Володимир Зеленський.

За інформацією CNN, очікується, що Китай також буде на порядку денному цієї зустрічі, оскільки лідери НАТО дедалі більше стурбовані тим, що Пекін підтримує військові зусилля Москви через надання товарів подвійного призначення та іншу економічну та дипломатичну підтримку. Хоча Китай заявляє про нейтралітет у війні, попри тісні та поглиблені зв’язки з Росією.

Як нагадує The Bloomberg, на початку 2023 року Китай виклав нечіткий план миру з 12 пунктів, який здебільшого проігнорували сторони війни. Фундаментальний недолік полягає в тому, що цей китайський план не пояснює, як поводитимуться з територією, захопленою Росією.

Російській солдати на Харківщині відчувають нестачу провіанту

Фото: Генштаб ЗСУ

У The Washington Post написали про ситуацію на фронті, зокрема, що українські атаки на лінії постачання сповільнили росіян на Харківщині. Журналісти кажуть, що російським військам, які вдерлися в Харківську область, не вистачає їжі та води. Про це свідчать перехоплені розмови та допити військовополонених.

"Російські війська, які значно переважають за чисельністю українські, залишаються в сильній перевазі в регіоні за підтримки сотень величезних плануючих бомб. Але українські війська значною мірою запобігли втратами великих територій", - кажуть американські журналісти.

Перехоплені розмови, якими поділилися з виданням, показують, що Росія зараз стикається з значними труднощами з забезпечення достатніх маршрутів постачання для задоволення основних потреб своїх військ.

"Незважаючи на те, що росіян зупинили на шляху до оточення міста Харків, цілі Росії, здається, не змінилися, оскільки сили Москви все ще зосереджені на захопленні села Липці, важливого матеріально-технічного центру, який також дозволить їм використовувати вершини пагорбів для ведення вогню", - пишуть у The Washington Post.

Начальник штабу 13-ї бригади Нацгвардії України 42-річний полковник Максим Голубок заявив, що після зняття Вашингтоном обмежень на ураження цілей на кордоні Росія припинила скупчення великих угруповань військ у прикордонній зоні та перевела частину артилерійських систем до їх захисту.

"Вони не збирають людей в одному місці. Вони діють невеликими підрозділами", – сказав Голубок в інтерв’ю. "Ми знищуємо по одному солдату, а не цілі підрозділи".

Але найбільшу загрозу українським військам становлять невпинні плануючі бомби. За словами Голубка, з початку травня до кінця червня на позиції його бригади в Харківській області впало понад 660 бомб.

29-річний Дмитро, український військовий, відповідальний за спостереження за російськими комунікаціями, розповів, що російські солдати раніше використовували мотоцикли та баггі для поставок. Але через заміновані дороги, безпілотники та артилерію, постачання російських військ тепер здійснюється переважно пішки. Хоча українські війська також пішки доставляють постачання для виконання ризикованих наземних місій, а також по повітрю за допомогою сільськогосподарських безпілотників, які перевозять важчі вантажі.

Хто краще, Байден чи Трамп? Україна між двома вогнями

Фото: reuters

Також ЗМІ писали про те, як Україні доводиться бути дипломатично нейтральною у змаганні республіканців та демократів за крісло президента. У The New York Times відзначили, що Україна намагається зберігати нейтралітет у політичній боротьбі США.

"Україна, виживання якої залежить від американської військової допомоги, довгий час намагалася підтримувати двопартійну підтримку в Сполучених Штатах. Це ніколи не було легко, але стає все важче, особливо через збільшення ймовірності того, що Дональд Трамп, який не є великим другом України, повернеться до Білого дому", - пишуть американські журналісти.

Президента України Володимира Зеленського чи не в кожному інтерв’ю запитують, що означатиме для України друга адміністрація Трампа.

"Попри те, що Зеленський ретельно підбирає слова, інколи впадає в очі емоційна вага припущення, яке стоїть за запитанням — що Трамп може припинити американську військову допомогу, дозволивши Росії знищити українську державу", - додають у The New York Times.

Твердження Трампа минулого тижня під час його дебатів з Байденом про те, що він один знає шлях до миру, є "трохи страшним", сказав український президент в інтерв’ю британському Channel 4 News.

"Якщо є ризики для української незалежності, якщо ми втратимо державність — ми хочемо бути до цього готові, ми хочемо знати", — сказав Зеленський у наступному інтерв’ю минулого тижня Bloomberg. "Ми хочемо зрозуміти, чи будемо мати в листопаді потужну підтримку США чи залишимося самі".

Тим часом диктатор Кремля, схоже, насолоджувався перспективою повернення Трампа до Білого дому, зокрема, під час виступу на саміті в Астані, Путін сказав:

"Той факт, що Трамп, як кандидат у президенти, каже, що він готовий і хоче зупинити війну в Україні, ми сприймаємо дуже серйозно. Я не бачив його ідей щодо того, як саме він збирається це зробити, і це ключове питання. Але я не сумніваюся, що він говорить це щиро, і ми це підтримуємо".

Як відзначають американські журналісти, Путін часто лише вдає, що зацікавлений у переговорах про припинення розпочатої ним війни.  

Українські офіційні особи, як публічно, так і приватно, заявили The New York Times, що гіперпартійне середовище в Сполучених Штатах, триваючі зусилля Росії розпалити ці розбіжності, неспокій президентської кампанії та відволікання Білого дому разом створюють надзвичайно складний дипломатичний виклик.

Однак політика адміністрації Байдена, кажуть українські чиновники в приватному порядку, залишила Україну в жорстокій безвиході. Адже українці не мають достатньо зброї, необхідної для перемоги, ані повної американської підтримки для українських зусиль розпочати переговори про врегулювання війни на вигідних для Києва умовах.

"Тому українські розчарування є двопартійними. Від політиків можна чути розчарування повільними темпами американської допомоги та гіркоту через обмеження на використання західної зброї, яких вимагає адміністрація Байдена, так само часто, як і стурбованість можливим президенством Трампа", - відзначають у The New York Times.

Тим часом дипломати та світові лідери, які готуються до саміту НАТО наступного тижня, приватно висловлюють гостру стурбованість щодо віку, здоров’я та здатності президента Джо Байдена виграти президентські вибори 2024 року, пишуть у Politico.

"Ці іноземні офіційні особи переважно підтримують переобрання Байдена та побоюються, що повернення Дональда Трампа на посаду завдасть шкоди НАТО та скалічить військові зусилля в Україні. Але вони відреагували на нещодавні виступи Байдена в дебатах з жахом і побоюванням, що Байден може бути надто слабким, щоб перемогти Трампа і очолити глобальну наддержаву", - відзначили у виданні.