Корупція на закупівлі снарядів, декларація Зеленського, та чому зникають надії на перемогу. Акценти світових ЗМІ 29 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 січня.

Військові чиновники вкрали 1,5 млрд грн на боєприпасах. Чи матиме це наслідки для подальшої допомоги від Заходу?

Фото: gettyimages

На вихідних важливою темою багатьох світових ЗМІ були корупційні скандали в Україні, які пов’язані з армією. Мова йде про заяву Служби безпеки України про виявлення великої корупційну схему закупівлі військовими зброї на суму майже 40 мільйонів доларів (1,5 мільярда гривень). У СБУ повідомили, що йдеться про закупівлю восени 2022 року 100 тисяч мінометних снарядів для Збройних сил України. Майже всі кошти Міноборони виплатило постачальнику зброї Львівському арсеналу, але в СБУ заявили, що боєприпаси так і не отримали. Замість цього було сказано, що частина коштів була переведена на іноземні рахунки, в тому числі на Балканах.

"Викриття масової корупційної схеми матиме наслідки для України, оскільки вона продовжує протистояти вторгненню Росії, намагаючись прокласти шлях до Європейського Союзу, який зробив боротьбу з корупцією передумовою майбутнього членства України", - пишуть у CNN.  

У грудні у CNN повідомляли, що на Зеленського зростає тиск з боку Сполучених Штатів, щоб він зробив більше для боротьби з корупцією в уряді в Україні. Офіційні особи заявили, що Вашингтон кілька разів повідомляв Києву про те, що певні види економічної допомоги будуть прив’язані до прогресу України в реформуванні її інститутів.

У The Washington Post відзначають, що незважаючи на те, що при закупівлі снарядів були розкрадені державні гроші, а не іноземна допомога, ця схема, ймовірно, матиме резонанс як у Вашингтоні, так і в Брюсселі, де членство в Європейському Союзі та продовження фінансової та військової допомоги висять на тонкій волосині.

"Деякі недоброзичливці вказали на історію України з корупцією як на причину припинити надання грошей країні майже через два роки війни з Росією. Українські чиновники наполягають на тому, що вони проявляють підвищену пильність і жорстко борються з хабарництвом", - кажуть американські журналісти і додають, що шахрайство сталося за часів колишнього міністра оборони Олексія Резнікова, якого минулого року було звільнено через кілька гучних звинувачень у корупції та сам Резніков, який особисто не був причетний до будь-яких посадових злочинів, відмовився від коментарів.

У The New York Times вважають, що потреба у вдосконаленні державних установ України особливо зросла через відсутність прогресу, досягнутого українськими силами у війні проти Росії. Невдача минулорічного контрнаступу України, підвищила ймовірність затяжного конфлікту. Українські аналітики кажуть, що, оскільки українці зазнають підвищеного тиску на полі бою, для уряду стало вкрай важливим забезпечити належне управління його ключовими воєнними інституціями.

У Politico вказують на те, що президент України Володимир Зеленський порівняв корупцію з державною зрадою.

"Проте його передача повноважень по боротьбі з хабарництвом СБУ — підрозділу під його прямим контролем — а не існуючим контролюючим органам за корупцією, викликала суперечки та побоювання, що насправді делікатні справи можуть бути приховані", - відзначають у виданні.

Скільки заробив Зеленський у час війни

Фото: Getty Images

У Bloomberg написали, що президент України Володимир Зеленський вперше після початку війни з Росією задекларував свої особисті доходи, тим самим намагаючись підвищити прозорість свого уряду.

У 2021 році, за рік до того, як Росія вторглася в Україну, Зеленський і його родина повідомили про дохід у 10,8 млн грн (285 000 доларів США), що на 12 мільйонів гривень менше, ніж у попередньому році. У 2022 році, у перший рік російського вторгнення, доходи сім’ї Зеленських ще більше впали до 3,7 мільйона гривень, оскільки через бойові дії він отримав менше доходу від оренди нерухомості, якою володів.

"Незважаючи на те, що війна дозволила українським чиновникам не розкривати конфіденційну особисту інформацію, Зеленський наполягав на тому, щоб змусити їх публічно задекларувати активи. Підвищення прозорості та боротьба з хабарництвом необхідні його країні, щоб забезпечити постійну фінансову допомогу від своїх західних союзників, навіть якщо понад 100 мільярдів доларів США затримано через політичне маневрування всередині США та ЄС", - пишуть у Bloomberg і додають, що Зеленський заробляв набагато більше до того, як прийшов у політику, коли він був популярним телевізійником і керував великою продюсерською компанією.

Чи зможе Україна перемогти Росію: коли це станеться та чи станеться взагалі?

Фото: Олександр Тарнавський / телеграм

У The Washington Post написали лонгрід, який назвали: "Надії України на перемогу над Росією зникають". Журналісти кажуть, що зараз "важко ігнорувати відчуття відчаю в українських коридорах влади". Адже минуло майже два роки після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, а влада в Києві продовжує своє давнє звернення до партнерів на Заході: доставте нам більше зброї, більше допомоги, більше політичних зобов’язань.

Офіційні особи США та їхні західні колеги очікують, що попереду буде важкий рік, коли дедалі більше виснажені сили України зосереджуватимуться більше на консолідації своєї оборони, ніж на поверненні захоплених росіянами територій. Кремль контролює приблизно п’яту частину міжнародно визнаної території України — включаючи Крим, який він незаконно анексував у 2014 році, і широку частину південного сходу України. Тим часом погляд США на хід конфлікту підриває заявлені Зеленським амбіції вигнати Росію до жовтня цього року, коли почнуться вибори в Америці.

"Минулого тижня офіційні особи Пентагону прийшли з порожніми руками на щомісячну координаційну зустріч з 50 країнами щодо України, оскільки майбутні гроші США на озброєння та допомогу в полоні внутрішньої політики. Звіти свідчать про те, що на передовій запаси боєприпасів і артилерійських снарядів для багатьох українських підрозділів закінчуються ", - констатують у The Washington Post.

Адміністрація Байдена та європейські союзники працюють над довгостроковим багатостороннім планом підтримки України в майбутньому. Це включає обіцянки допомоги в економіці та безпеці, які розтягнуться на наступне десятиліття та можуть прокласти Україні шлях до інтеграції в західні блоки, такі як Європейський Союз і НАТО. Байден збирається оприлюднити американську стратегію вже навесні.

У найближчій перспективі і недоліки на передовій України, і розбіжності у Вашингтоні можуть закріпити долю війни.

"Хоча перша половина 2024 року може принести деякі зміни в контролі над українською територією, техніка, підготовка особового складу та втрати, які кожна сторона накопичить у наступні кілька місяців, визначатимуть довгострокову траєкторію конфлікту", — написав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник британського мозкового центру Royal United Services Institute. "Захід фактично зараз стоїть перед вирішальним вибором: підтримати Україну, щоб її лідери могли захистити свою територію та підготуватися до наступу у 2025 році, або поступитися безповоротною перевагою Росії".  

Тому у The Washington Post припускають, можливо, Захід уже змарнував свій найкращий шанс дозволити Україні повністю звільнити свою територію. У своїй новій книзі "Наші вороги зникнуть: російське вторгнення та війна України за незалежність" міжнародний кореспондент Wall Street Journal Ярослав Трофімов описує, як західні уряди повільно надавали військову підтримку Україні через страх спровокувати можливу ескалацію ядерної зброї з Росією. Хоча Сполучені Штати та їхні союзники надіслали Україні безпрецедентний потік допомоги, але критики кажуть, що надто ретельне калібрування цієї підтримки підірвало українські військові зусилля. Натомість інші експерти не настільки впевнені й стверджують, що адміністрація Байдена мала відповідальність за те, щоб уникнути конфронтації з Росією.

У CNN написали про попередження від українських військових, які вказують на те, що Росія проводить наступальні операції вздовж більшої частини лінії фронту, а ЗСУ намагаються утримати свої позиції, оскільки їхні боєприпаси починають закінчуватися, а фінансування Сполучених Штатів у Конгресі залишається в глухому куті .

"Ворог нарощує сили… наступають щодня", - кажуть військові.

Тим часом Україні бракує військових. У The New York Times написали про проблеми мобілізації, назвавши статтю: "Після двох років кривавих боїв Україна бореться з призовом". Запропонований депутатам законопроєкт про мобілізацію став центром дебатів, оскільки все більше чоловіків ухиляються від призову та лунають заклики демобілізувати виснажених солдатів.

Коли в лютому 2022 року російські війська і танки вторглися в Україну, десятки тисяч українців у сплеску патріотичного запалу кинулися служити в армію. Приплив бійців, які сумлінно відповіли на призов або записалися добровольцями, допоміг відбити першу атаку Росії та зірвати плани Кремля обезголовити український уряд.

Але після майже двох років кровопролитних боїв і в умовах, коли Україні знову потрібні свіжі війська, щоб відбити новий наступ Росії, військові лідери більше не можуть покладатися лише на ентузіазм. Щораз більше чоловіків ухиляються від військової служби, почастішали заклики демобілізувати виснажених фронтовиків.

Зміна настроїв особливо помітна в гарячих дебатах навколо нового законопроєкту про мобілізацію, який може призвести до призову до 500 000 військових. Законопроєкт був внесений до парламенту минулого місяця, але його швидко відкликали на доопрацювання.

Законопроект каталізував невдоволення в українському суспільстві процесом набору в армію, який засуджували як пронизаний корупцією та дедалі агресивніший. Багато законодавців стверджують, що деякі з його положень, як-от заборона особам, які ухиляються від призову, купувати нерухомість, можуть порушувати права людини.

Найбільше питання спотикання стосується дуже делікатного питання масової мобілізації. Заходи, які спростили б призов на військову службу, на думку експертів, відкривають шлях до широкомасштабного призову, такого типу, який, як нещодавно заявили кілька військових, необхідний, щоб компенсувати втрати на полі бою та витримати ще один рік запеклих боїв. Багато хто в Україні побоюється, що такі заходи можуть викликати соціальну напругу.