"Міст" України до НАТО може бути небезпечним, а Путін і Сі на саміті Євразійського блоку безпеки вітають зближення своїх країн. Акценти світових ЗМІ 4 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 4 липня.

"Міст" України до НАТО може бути небезпечним

Частина міжнародних експертів хоче, щоб Україна наблизилася до вступу в Альянс, а інші кажуть, що це призведе до розколу військового блоку, пише Politico.

Можливість майбутнього членства України в НАТО гаряче обговорюється напередодні майбутнього саміту Альянсу у Вашингтоні.

Як зазначає видання, десятки експертів із питань зовнішньої політики в середу закликали членів НАТО уникати наближення до членства України на саміті, попереджаючи, що це поставить під загрозу США і союзників та розвалить коаліцію. Ця група переконана: якщо Україна буде прийнята, напад Росії на Україну в майбутньому призведе до того, що буде застосована стаття 5 НАТО, яка закликає союзників захищати члена Альянсу, на якого напали.

"Чим ближче НАТО наближається до того, щоб пообіцяти, що Україна приєднається до Альянсу після закінчення війни, тим більший стимул для Росії продовжувати вести війну, – йдеться в листі, який отримали в Politico. – Виклики, які створює Росія, можуть бути вирішені без залучення України до НАТО".

Просування України до членства в НАТО може мати зворотні наслідки, йдеться в листі, "перетворивши Україну на місце тривалого протистояння між двома провідними ядерними державами світу", і зіграти на руку російському лідеру Володимиру Путіну, який стверджує, що це Москва проти Заходу воює. 

Авторами такого листа виступили президент Американського інституту економічних досліджень Вільям Ругер та старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Стівен Вертхайм.

Тим часом інші аналітики не згодні з цим. Минулого тижня дослідники RAND Corp. написали, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови її майбутнього членства. Атлантична рада також наполягає на членстві України в НАТО, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу не похитнеться.

І тут медіа підкреслює: аналітики і професори коледжів не є тими, хто приймає політичні рішення щодо НАТО, але вони часто роблять свій внесок у зовнішньополітичні дебати, пишучи аналітичні статті і проводячи дискусії.

Адміністрація Байдена утримується від підтримки негайного членства Києва, але кілька високопосадовців заявили, що під час саміту Україні буде запропоновано "місток" до Альянсу. Чиновники також кажуть, що НАТО запропонує Україні нову штаб-квартиру для керування військовою допомогою – на знак підтримки з боку Заходу в довгостроковій перспективі, навіть якщо зараз членство в Альянсі не надається.

Як зауважує Politico, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишає посаду, прямо не згадав про членство України у своїй останній статті, але натякнув на майбутнє Києва в Альянсі й висловив занепокоєння з цього приводу: "Ми хочемо дати зрозуміти, що ми в цьому надовго. Посилення нашої підтримки не робить НАТО стороною цього конфлікту".

Україна не очікує на саміті значних зрушень у питанні свого членства. Радше, вона очікує гарантій безпеки. І для Києва вже з'явилися обнадійливі ознаки: члени НАТО погодилися на прохання Столтенберга зберегти військове фінансування країни на рівні 43 мільярдів доларів у 2025 році – на тому ж рівні, який Альянс надавав з моменту вторгнення Росії. Окрім того, США оголосили про новий пакет безпеки для України на суму 2,3 мільярда доларів.

Згідно з опитуванням Європейської ради з міжнародних відносин, оприлюдненим у середу, українці вважають, що вони потребують від Заходу додаткової зброї та боєприпасів більше, ніж вступу до НАТО. Лише 22% українців виступають за прийняття членства в НАТО в обмін на відмову від окупованих Росією територій, тоді як 71% проти такої угоди.

Україна все ще переслідує максимальні цілі у війні з Росією, щоб повернути собі всі території, які вона втратила, зазначає видання із посиланням на слова головного радника президента Андрія Єрмака. Україна "не готова до компромісів", навіть коли деякі американські та європейські союзники тихо шепочуть офіційним особам у Києві, що слід розпочати переговори з Росією.

Фото: соцмережі

Путін і Сі на саміті Євразійського блоку безпеки вітають зближення своїх країн

У середу Володимир Путін і Сі Цзіньпін під час зустрічі на саміті Євразійського блоку безпеки, який обидва лідери просувають як противагу західній силі, привітали поглиблення зближення їхніх країн, повідомляє CNN.

Путін сказав, що російсько-китайські відносини переживають "найкращий період у своїй історії" і повинні розглядатися як "стабілізуюча" сила для світу.

"Російсько-китайське співробітництво в глобальних справах слугує головним стабілізуючим фактором на міжнародній арені, і ми продовжуємо його подальше поглиблення", – цитує видання Путіна.

Російський президент також підкреслив роль Москви і Пекіна "біля витоків" заснування ШОС у 2001 році, оскільки ці дві держави сприяють перетворенню блоку з регіонального клубу безпеки з акцентом на Центральну Азію на геополітичну противагу західним інституціям на чолі зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками.

Вірна союзниця Росії Білорусь, яка допомогла розпочати вторгнення в Україну у 2022 році, була офіційно прийнята до ШОС як 10-й член організації. Східноєвропейська країна є останньою авторитарною державою, яка приєдналася до ШОС, після того як минулого року повноправним членом організації став Іран, підкреслюють у CNN.

"Зі зростанням кількості учасників ШОС також набула більшої ролі як один із ключових стовпів справедливого багатополярного світового порядку", – сказав Путін Сі.

Медіа нагадує, ця зустріч стала другою зустріччю двох лідерів віч-на-віч всього за два місяці після візиту Путіна до Пекіна в травні й відбулася незабаром після того, як російський президент уклав історичний оборонний пакт з Північною Кореєю. 

Фото: Reuters

Китай став головним торговельним партнером Росії, пропонуючи критично важливе рятівне коло для її економіки, що перебуває під жорсткими санкціями. Двоє сусідів, які володіють ядерною зброєю, також продовжують проводити спільні військові навчання, в тому числі з Іраном.

Тим часом США звинуватили Китай у постачанні Росії товарів подвійного призначення, які зміцнюють військово-промисловий комплекс Москви, проте Пекін це заперечує.

У своєму вступному слові в середу Сі сказав Путіну, що Китай і Росія повинні "продовжувати підтримувати початкове прагнення" своєї "міцної дружби" перед обличчям "міжнародної ситуації, що загрожує турбулентністю й змінами".

"Китай і Росія повинні продовжувати зміцнювати всебічну стратегічну координацію, протистояти зовнішньому втручанню і спільно захищати регіональний спокій і стабільність", – заявив Сі.

CNN зауважує, що розширення ШОС відбувається після того, як інший блок, очолюваний Китаєм і Росією, БРІКС, більш ніж подвоїв кількість членів і значно розширив свій глобальний вплив минулого року.

Обидва кроки широко розглядаються як частина ширших зусиль Сі і Путіна зі створення альтернативного світового порядку, в якому більше не буде домінувати Захід.