Перемога Трампа може означати різку зміну трансатлантичної підтримки Києва, Європа повертається до призову на військову службу через російську загрозу. Акценти світових ЗМІ 22 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 липня.

Перемога Трампа може означати різку зміну трансатлантичної підтримки Києва

Колишній президент Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський заявили, що їхня розмова відбулася в п'ятницю, коли президентські перегони в США зависли над майбутнім війни в Україні, пише The Washington Post.

Видання наголошує, що в заяві Зеленського йдеться про те, що він підкреслив важливість підтримки України з боку США в умовах російського вторгнення. Український президент також додає, що вони з Трампом домовилися "обговорити на особистій зустрічі, які кроки можуть зробити мир справедливим і по-справжньому тривалим".

Тим часом Трамп у своєму дописі в соціальних мережах про їхню телефонну розмову заявив, що він "покладе край війні" і що "обидві сторони зможуть зібратися разом і домовитися про угоду, яка покладе край насильству". Проте він не уточнив, на які умови погодиться.

"Трамп спілкувався з багатьма іноземними лідерами, але його розмова з Зеленським є особливо важливою через наслідки виборів для політики США щодо України та Росії. Перемога Трампа може означати різку зміну трансатлантичної підтримки Києва, яку встановив президент Байден, – зауважує WP і нагадує, що за менш ніж чотири місяці до виборів Трамп і Байден зайняли різко протилежні позиції щодо війни в Україні.

Напротивагу повної підтримки Байдена, Трамп у приватних розмовах заявляв, що міг би закінчити війну, натиснувши на Україну, щоб вона відмовилася від частини територій, як повідомили раніше The Washington Post люди, знайомі з цим питанням. Він також припустив, що скоротить життєво важливу військову допомогу США.

На Національному з'їзді Республіканської партії в Мілуокі Трамп офіційно став кандидатом і назвав свого візаві, яким став сенатор Джей Ді Венс (штат Огайо), відомий тим, що різко критикував американську допомогу Україні й голосував проти великого пакета допомоги навесні цього року. Вибір Венса поглибив побоювання прихильників американської активності за кордоном, що другий термін Трампа різко змінить позицію Сполучених Штатів. 

І тут медіа нагадує події п'ятирічної давнини: коли Трамп був президентом, він мав приватну розмову з Зеленським, яка завершилася "рідкісним видом президентських звинувачень на Капітолійському пагорбі". П'ять років тому липнева розмова з Зеленським призвела до першого імпічменту Трампа у 2019 році. Трамп закликав Зеленського розслідувати діяльність Байдена, політичного конкурента, одночасно піднімаючи питання про можливість зустрічі в Білому домі, якої хотів Зеленський, що спричинило скаргу інформатора і спробу усунути Трампа з посади, яка зазнала невдачі в контрольованому республіканцями Сенаті.

Обидва лідери заявили, що Зеленський привітав Трампа з висуненням від республіканців на посаду президента і засудив спробу вбивства Трампа на передвиборчому мітингу минулими вихідними в Пенсильванії, яку здійснив озброєний чоловік.

Прессекретар Зеленського Сергій Никифоров заявив на телебаченні, що Зеленський назвав Путіна звичайним вбивцею і закликав Трампа не довіряти представникам країн, які намагаються пояснити або виправдати дії Путіна. Никифоров також розповів, що Трамп сказав, що не варто вірити "фейковим новинам" про те, що Росія виграє від його перемоги на виборах.

Путін заявив, що припинить війну лише за умови, що Київ відмовиться від вступу до НАТО і віддасть території, на які претендує Росія, – вимоги, які Україна категорично відкидає. На дебатах із Байденом у червні Трамп заявив, що умови Путіна "неприйнятні", але також підкреслив, що американські гроші йдуть в Україну, і сказав, що буде наполягати на якнайшвидшому завершенні війни.

Тим часом Трамп заявляв: "Я зроблю так, щоб ця війна була врегульована між Путіним і Зеленським як обраним президентом, до того, як я вступлю на посаду". Але не пояснив, як він планує це зробити.

Байден неодноразово наполягав на продовженні допомоги Україні, а у квітні підписав пакет допомоги за двопартійної підтримки, попри запеклий опір деяких республіканців, які стверджували, що такі витрати не відповідають інтересам Сполучених Штатів.

Частина мільярдних коштів була надана у вигляді позики, яку президент США міг пробачити. Трамп виступав за позику, а не за подарунок. Разом із тим Венс навесні написав статтю, в якій стверджував, що підтримка, на якій наполягає адміністрація Байдена, не допоможе перемогти Росію.

Як підкреслює WP, Зеленський рішуче виступив за надання допомоги на саміті НАТО у Вашингтоні, він стверджував, що Путін не зупиниться в Україні, якщо його не зупинити, і продовжить погрожувати країнам НАТО, змушуючи США до подальшого втручання. Український президент визнав розбіжності між Трампом і Байденом, але сказав, що вважає, що Путін "зненавидить їх обох".

Фото: GettyImages

Європа повертається до призову на військову службу через російську загрозу

До того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, багато хто, включно з Києвом, скептично ставився до того, що велика війна може повернутися в Європу. Понад два роки по тому відбуваються немислимі раніше зміни в системі призову на строкову військову службу, пишуть CNN.

Кілька європейських країн відновили або ж розширили обов'язкову військову службу на тлі зростання загрози з боку Росії.

"Ми приходимо до усвідомлення того, що нам, можливо, доведеться скоригувати спосіб мобілізації на випадок війни і спосіб виробництва військової техніки, набору і підготовки особового складу, – говорить керівник відділу досліджень Євразії Інституту зовнішньополітичних досліджень Роберт Гамільтон, який прослужив офіцером армії США протягом 30 років. – Це трагічна правда, що ми тут, у 2024 році, намагаємося вирішити питання, як мобілізувати мільйони людей, які потенційно можуть бути кинуті у м'ясорубку війни, але це те, куди нас завела Росія".

Ризики масштабнішої війни в Європі зростають після того, як президент Росії Володимир Путін "нарешті перейшов до відкритого конфлікту" в Україні, переслідуючи свою мету "відтворити радянську імперію", сказав генерал у відставці Веслі Кларк, який служив на посаді верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі.

"Отже, ми маємо війну в Європі, яку ми ніколи не думали, що побачимо знову. Чи це нова холодна війна, чи гаряча війна, що зароджується, неясно, – зазначає Кларк. – Але це дуже серйозне попередження для НАТО про те, що ми повинні перебудувати нашу оборону".

Низка європейських країн припинила обов'язковий призов до армії після закінчення холодної війни, але, і це передовсім країни Скандинавії та Балтії, частина відновили його в останні роки, в основному через російську загрозу. 

Латвія є останньою країною, яка запровадила призов до армії. Обов'язкова військова служба була відновлена з 1 січня цього року, після того, як була скасована у 2006 році.

"Спочатку було багато спротиву, – каже 20-річний студент Артур Пілаціс, який ще не був призваний до армії, проте добровільно пішов на місячні військові курси, адже зрештою "потреба в державній службі оборони була очевидною" у зв'язку з війною в Україні. – Ми не могли залишатися осторонь і думати, що через неспровоковану агресію в Україні все піде, як і раніше".

Як зауважує CNN, у квітні Норвегія представила амбітний довгостроковий план, який передбачає збільшення оборонного бюджету країни майже вдвічі і поповнення збройних сил більш ніж на 20 тисяч солдатів, службовців і резервістів за призовом. Призов до армії в Норвегії є обов'язковим, і у 2015 році країна стала першим членом оборонного альянсу НАТО, який призиває як чоловіків, так і жінок на рівних умовах.

Дебати про призов до армії точаться і в інших європейських країнах, які наразі його не потребують. У Великій Британії консерватори висунули ідею військової служби під час своєї невдалої передвиборчої кампанії.

Але, мабуть, вважають у CNN, найдивовижніша трансформація відбувається в Німеччині, яка з кінця Другої світової війни відчуває огиду до мілітаризації. Цього року Німеччина вперше з часів холодної війни оновила свій план на випадок виникнення конфлікту в Європі, а міністр оборони Борис Пісторіус представив у червні пропозицію щодо нової добровільної військової служби.

"Ми повинні бути готові до війни до 2029 року", – наголосив він.

Один із найновіших членів НАТО - Фінляндія має можливість мобілізувати понад 900 тисяч резервістів, а 280 тисяч військовослужбовців готові до негайного реагування в разі потреби. Проте в мирний час у фінських збройних силах працює лише близько 13 тисяч осіб, включно з цивільним персоналом.

Норвегія і Швеція мають схожі моделі: обидві країни утримують значну кількість резервістів, хоча і не так багато, як Фінляндія.

Швеція, де призов на строкову службу також є гендерно нейтральним, у 2024 році призвала близько 7 тисяч осіб. За даними Збройних сил Швеції, у 2025 році ця цифра зросте до 8 тисяч.

"Коли призов знову активізувався, на початку ми говорили, що призов – це добре для вашого резюме, наприклад, для подачі заявки на нову роботу, – сказала Марінетт Ніх Радебо, менеджерка з комунікацій в агентстві, яке допомагає перевіряти призовників і підпорядковується міністерству оборони. – Але сьогодні наша комунікація більше схожа на те, що це обов'язок, який ви маєте виконати для Швеції".

Протягом останнього десятиліття НАТО також переглядає свою стратегію і нарощує потенціал у відповідь на зростання загрози з боку Росії.

На додаток до бойових дій в Україні, Росія також розпочала гібридну війну по всій Європі, кажуть експерти, включаючи атаки на інфраструктуру, кібератаки, дезінформацію, саботаж, втручання у вибори та озброєння міграції.

Ситуація може ще більше ускладнитися через президентські вибори в США в листопаді. Все буде виглядати зовсім інакше, якщо до Білого дому повернеться колишній президент Дональд Трамп, який заявив, що заохочував би Росію робити "все, що завгодно" з будь-якою країною НАТО, яка не виконує директиви блоку щодо оборонних витрат.

"У демократичних країнах ми не любимо готуватися до війни, ми не хочемо думати про такі речі, – сказав Веслі Кларк. – Однак, я думаю, що люди будуть реагувати на обставини, які вони бачать".