РФ купила на $4 млрд заборонених чипів, а медаль Харлан має важливе символічне значення. Акценти світових ЗМІ 30 липня
У фокусі міжнародних видань – як росіяни купують заборонені технології попри західні санкції та чому медаль Ольги Харлан на Паризькій олімпіаді має символічне значення
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 липня.
Росіяни купили на $4 млрд заборонених чипів для виробництва зброї
Фото: gettyimages
У The New York Times написали про підставні компанії, зокрема у Гонконгу, через яких відбувається незаконний потік технологій до Росії.
Фіктивні компанії придбали мільйони заборонених чипів і датчиків для військових технологічних компаній Росії, багато з яких потрапили під санкції уряду США, згідно з дослідженням The New York Times.
Ці компанії мають такі назви, як Olax Finance та Rikkon Holding. Їхній офіс виглядає порожнім. Під час візиту журналістів минулого місяця ніхто не відповів, а в щілині дверей висіла реклама кондиціонера.
"І все ж ці компанії є важливою ланкою в ланцюжку, що з’єднує дослідницькі лабораторії США з китайськими заводами, російськими виробниками зброї та полями битв в Україні, — і є ознакою того, що уряд США та технологічні гіганти не можуть контролювати, куди йдуть їхні технології", - відзначають у The New York Times.
Згідно з аналізом російських митних даних, корпоративних записів, реєстрацій доменів і даних про санкції, проведеним американськими журналістами після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, майже 4 мільярди доларів заборонених чипів переправилися в Росію з понад 6000 компаній, у тому числі гонконзьких.
Російський імпорт технологій починається з того, що американські виробники мікросхем продають свою продукцію міжнародним дистриб’юторам. Компанії, що займаються виробництвом чипів, за законом не зобов’язані відстежувати, куди йдуть їхні товари. Тоді Росія звернулася до міжнародних дистриб’юторів, які, згідно з аналізом The New York Times, розташовані в Гонконзі, Китаї, Туреччині, Індії, Сербії та Сінгапурі, — щоб підтримувати постійне постачання технологій.
Деякі компанії-посередники є частиною давніх мереж офшорних фірм, що належать російським бізнесменам.
"Швидкість, з якою підставні компанії почали діяти, приголомшила західних регуляторів. Як тільки один постачальник зникає, на його місці з’являються нові, іноді з тим самим власником. Деякі з компаній працюють на задньому дворі Сполучених Штатів, у тому числі одна пов’язана з Росією фірма, яку, мабуть несвідомо, очолює латвійсько-канадський пенсіонер, у двоповерховому будинку в передмісті Торонто", - відзначають у виданні.
Речниця міністерства фінансів США заявила, що агентство розширило свої зусилля щодо покарання тих, хто торгує з Росією та підтримує її військові зусилля.
Китай продовжує відігравати істотну роль. Як провідний світовий виробник електроніки, він імпортує величезну кількість західних компонентів і перетворює їх на побутову електроніку. Китайські фірми можуть легко направляти ці поставки до Росії, вважають експерти галузі.
Тим часом, як пишуть у Bloomberg, банк Raiffeisen "пришвидшує згортання своїх операцій у Росії" через тиск з боку Європейського центрального банку. Зазначається, що віденський кредитор, який керує найбільшим іноземним банком у Росії, скорочує свій бізнес після того, як у квітні отримав наказ Європейського центрального банку скоротити свій кредитний портфель у країні на 65% до 2026 року разом зі скороченням платіжних послуг.
Банк заявив, що обмеження в Росії означають, що він надає кредитні та платіжні послуги лише попередньо затвердженому списку великих і міжнародних компаній. Він не пропонує строкових депозитів, а поточні рахунки не сплачують відсотків, у порівнянні з ключовою ставкою центрального банку у 18%, але стягують високі комісії за обслуговування.
У Bloomberg відзначають, що Raiffeisen зазнав критики за те, що зберіг свою російську діяльність після вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Два роки банк безуспішно працює над продажем або виділенням російського підрозділу. Тим часом чистий прибуток Raiffeisen у другому кварталі склав 661 мільйон євро, що перевищує середню оцінку аналітиків у 484 мільйони.
Перемога Харлан – це меседж світу, що Україна ніколи не здається
Фото: t.me/nocukraine
Також світові ЗМІ писали про Олімпіаду в Парижі, зокрема, про першу медаль України, яку завоювала Ольга Харлан. Зокрема, у The New York Times назвали статтю: "Українська фехтувальниця присвятила медаль загиблим землякам".
"Ольга Харлан стала на коліна, наче не вірячи собі, після хвилюючого повернення у жіночих змаганнях з фехтування на шаблях … Вона щойно виграла бронзову медаль із найменшим відривом, 15:14 …. Це була її п’ята олімпійська медаль у кар’єрі та перша будь-якого кольору для України на Іграх у Парижі, емоційний момент святкування та непокори для нації у стані війни", - описують журналісти момент події.
Згодом Харлан заявила журналістам, що це особлива мить, що ця медаль була здобута для її країни та її захисників, а також для українських спортсменів, "які не змогли приїхати сюди, тому що їх убила Росія".
"Зважаючи на обставини, це могла б бути найвагоміша медаль у її кар’єрі. Сама присутність Харлан підтвердила, що цей нішевий вид спорту, мабуть, більше, ніж будь-який інший, ілюструє гостроту та їдку ворожнечу, які виникли в результаті вторгнення Росії в Україну", - додають у The New York Times.
У виданні нагадують, що 33-річна Харлан була дискваліфікована з Чемпіонату світу з фехтування минулого літа за відмову потиснути руку суперниці з Росії. Але Томас Бах, президент Міжнародного олімпійського комітету, все ж дозволив Харлан участь у Паризьких іграх, посилаючись на її "унікальну ситуацію".
"Оскільки Росії заборонено брати участь у цих Олімпійських іграх через її вторгнення в Україну, лише 15 російських спортсменів змагаються в Парижі, та всі вони позначені як нейтральні, без супроводу прапора країни чи національного гімну. У фехтуванні їх немає, що завдає величезного удару по олімпійському престижу країни, враховуючи, що Росія та колишній Радянський Союз поступаються лише Італії, Франції та Угорщині в загальному заліку медалей у фехтуванні", - додають у The New York Times.
У The Guardian відзначили слова Харлан після перемоги: "Це меседж світові – Україна ніколи не здасться".
"Це було для України. Це було для людей удома, де кожна перемога, будь-якого роду, має значення, яке мало хто ззовні може зрозуміти. Це було для тих, хто втратив життя під час боротьби за те, щоб спортсмени країни могли вільно змагатися. Це було для сім’ї Ольги Харлан у Миколаєві, де її батьки місяцями жили у своєму підвалі під постійними нападами Росії. І це був прояв принциповості, який ледь не позбавив її шансу змагатися на Олімпіаді", - пишуть британські журналісти.
Читайте також: Що чекає на збірну України після провалу на Євро-2024 та навіщо залишили Реброва
- Актуальне
- Важливе