Росія оголосила про проведення ядерних навчань, а Україна хоче використати гроші ЄС, щоб звільнитися від залежності в постачанні зброї. Акценти світових ЗМІ 7 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 травня.

Росія оголосила про проведення ядерних навчань

Росія побрязкала ядерною шаблею і вилаяла послів Великої Британії та Франції, щоб продемонструвати гнів у відповідь на коментарі західних лідерів про військову підтримку України, пише The Washington Post.

Президент Росії Володимир Путін надіслав різкий сигнал напередодні своєї інавгурації на п'ятий термін, плануючи тактичні ядерні навчання. Це сталося тоді ж, коли Кремль звинуватив західних лідерів в ескалації напруженості через війну в Україні й викликав послів Великої Британії та Франції для роз'яснень.

Коли Путін зустрічався з членами уряду, готуючись до початку свого нового терміну, міністерство оборони Росії оголосило про проведення нестратегічних ракетно-ядерних навчань у найближчому майбутньому. Тим часом міністерство закордонних справ Росії викликало на догану послів Великої Британії та Франції.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що навчання стали відповіддю на заяви Франції, Великої Британії та США щодо війни в Україні. 

"Вони говорили про готовність і навіть намір направити збройні контингенти в Україну, тобто, по суті, поставити солдатів НАТО перед російськими військовими, – цитує Пєскова WP. – Це абсолютно новий виток ескалації напруженості. Він безпрецедентний. Він вимагає особливої уваги і особливих заходів".

У своїх коментарях Пєсков послався на американського сенатора, який, за його словами, зробив зауваження, що також спровокували російські навчання. Він не назвав ім'я сенатора, додає видання.

Відколи Росія вторглася в Україну, офіційні особи, починаючи з Путіна, регулярно попереджали про готовність Росії застосувати ядерну зброю, якщо будуть перетнуті "червоні лінії",до яких належать удари України по Криму або по російській території, а також постачання певного західного обладнання в Україну.

Міністерство закордонних справ Росії в понеділок заявило, що Великобританія і Франція все більше залучаються до того, що воно характеризує як війну "колективного Заходу" проти Росії.

WP нагадує, що Захід надавав підтримку Україні від самого початку війни, спершу накладаючи на неї суворі обмеження, наприклад, пропонуючи ракети обмеженої дальності, які не могли бути використані для завдання ударів по російській території. 

Війна також ізолювала Росію від Заходу. У той час як Росія висміяла британського та французького послів, Німеччина відкликала свого посла в Росії на тиждень для консультацій на знак сильного невдоволення через хакерські атаки на німецькі оборонні та аерокосмічні компанії, а також електронну пошту, пов'язану з Соціал-демократичною партією канцлера Німеччини Олафа Шольца минулого року.

Пізніше міністерство закордонних справ Росії оприлюднило заяву, в якій висловило "рішучий протест" британському послу у зв'язку з коментарями Кемерона про право Києва завдати удару по Росії британською зброєю. Відповіддю можуть стати удари по британських військових об'єктах і техніці за межами або на території України, погрожують у міністерстві.

"Британському послу повідомили, що російська сторона розцінює слова Девіда Кемерона як свідчення серйозної ескалації і підтвердження все більшого залучення Лондона у військові дії на боці Києва", – цитує WP повідомлення міністерства.

Фото: gettyimages

Україна хоче використати гроші ЄС,  щоб звільнитися від залежності у постачанні зброї

Київ хоче звільнитися від залежності від союзників у питанні постачання зброї та боєприпасів, але для цього йому потрібні гроші, зауважують у Politico.

Як розповів в інтерв'ю виданню міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, країни ЄС повинні використовувати кошти блоку для розміщення замовлень на озброєння в українських компаніях, що потім можуть бути використані для поставок Києву.

Камишин виступав у понеділок у Брюсселі на Форумі оборонної промисловості Україна - ЄС, покликаному посилити підтримку української оборонної промисловості. Купівля зброї та боєприпасів для України в українських компаній, за його словами, є "найкращим, найшвидшим і найбільш економічно ефективним способом допомогти нам на фронті".

Так само вважає і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.

"Ми повинні бути більш креативними і шукати нові шляхи надання військової допомоги Україні, – наголошує він у своїй промові на форумі. – Закупівля обладнання в українських компаній або у європейських і українських спільних підприємств, створених в Україні, є варіантом, який ми будемо вивчати".

Виробництво зброї вдома також звільняє Київ від політичного тиску і затримок, пов'язаних із залежністю від союзників у всьому - від артилерійських боєприпасів до сучасних озброєнь, таких як ракети і безпілотники.

Ця реальність привела до ідеї про те, щоб союзники України купували зброю в українських компаній, а потім передавали її Києву, таким чином одночасно озброюючи Україну і розвиваючи її незалежний військово-промисловий комплекс.

За словами Камишина, оборонна промисловість України може виробляти озброєння на суму близько 20 мільярдів доларів. Український уряд планує укласти контракти на 6 мільярдів доларів, ще 4 мільярди доларів надійдуть від місцевих партнерів, а решту 10 мільярдів доларів можуть надати союзники України.

Як зазначає Politico, Данія лідирує в цьому питанні, оголосивши минулого місяця, що виділить 200 мільйонів крон (27 мільйонів євро) на закупівлю озброєння в українських підприємств. Канада також пообіцяла виділити Україні 3 мільйони канадських доларів (1,1 мільйона євро) на виробництво безпілотників вітчизняною оборонною промисловістю.

"Наше головне завдання – знайти додаткове фінансування для сил оборони України. Моє завдання – отримати це фінансування для виробництва в Україні, оскільки ми вже можемо це робити, – пояснює Камишин. – У нас є додаткові позаконтрактні потужності, і ми хочемо, щоб вони були профінансовані коштом європейських фондів".

Другим варіантом може бути використання непередбачених прибутків від мільярдних заморожених російських активів, що зберігаються в ЄС. За оцінками Камишина, це може приносити до 3 мільярдів євро на рік, "і це також може спрацювати".

Третім, більш довгостроковим, варіантом може бути використання Європейської оборонно-промислової стратегії, яка передбачає виділення 1,5 млрд євро з бюджету ЄС на період 2025-2027 років для підвищення доступності та постачання оборонної продукції та розширення співпраці з Україною.