Що означає для українців перемога Путіна та інші акценти світових ЗМІ 19 березня

У фокусі міжнародних ЗМІ триденне президентське голосування в Росії, оцінка того, що очікує на Україну та Росію після перемоги Володимира Путіна та остаточна інтеграція України до ЄС

Зміст

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 березня.

Перемога на президентських виборах Путіна свідчить про те, що війна Росії проти України має повну підтримку народу

Фото: СЕРГІЙ ДОЛЖЕНКО/EPA-EFE

Однією з тем, про яку найбільше говорили світові ЗМІ, стала так звана перемога Путіна на виборах у Росії, а також що чекає на росіян далі. Так журналісти CNN пишуть, що триденне президентське голосування в Росії ніколи не стосувалося демократичної процедури. Для Кремля гучна перемога в першому турі надасть чинному президенту нову печатку легітимності та надішле чітке повідомлення: війна Путіна проти України має повну підтримку його народу.

У інтерв’ю урядовому пропагандисту Дмитру Кисельову Путін ухилився від спекуляцій щодо того, чи можна, наприклад, очікувати зміни уряду після виборів.

Відповідаючи на питання про те, чи витримає уряд прем'єр-міністра Михайла Мішустіна після виборів, Путін лише сказав: "Про це потрібно говорити після виборів, після підрахунку голосів. Мені здається, що зараз це просто некоректно. Але в цілому уряд працює... цілком задовільно".

Так якщо президентські вибори справді є референдумом про війну Росії, постає питання, чи дають вибори Путіну розв’язану руку продовжувати в Україні війну так, як він вважає за потрібне.

З цього приводу у Путіна дійсно є простір для маневру. Російський президент висловлює впевненість щодо розвитку подій на полі бою, зокрема після падіння східноукраїнських міст Бахмута і Авдіївки. Враховуючи те, що Захід вагається щодо продовження допомоги Україні – особливо в Конгресі США, де важливий пакет допомоги Києву все ще затримується – результати виборів дають йому більше риторичних боєприпасів.

На порядку денному є ще один, ймовірний пункт. Репресії проти російської внутрішньої опозиції – того, що від неї залишилося – можуть продовжуватися невпинно.

Автори статті підсумовують - якими б не були спроби Путіна розгорнути ситуацію на свою користь, довготермінові проблеми Росії – демографічний спад, вартість війни та санкцій, а також притаманна крихкість одноосібного правління – навряд чи зникнуть до того, як Путін балотуватиметься на шостий термін.

Коли українці пишуть про "вибори" президента Росії, вони беруть це слово в лапки

Своєю чергою BBC також випустили текст про останні президентські вибори в Росії. Журналісти пишуть - яким би не був очікуваний результат на папері, сенс тут очевидний: більше смертоносних ракетних атак, більше безпілотників, більше обстрілів. Повномасштабне вторгнення, яке Володимир Путін розпочав два роки тому, триватиме.

Путін уже перебуває в розшуку в Гаазі: суд у справах воєнних злочинів видав на нього ордер на арешт за примусову депортацію дітей з окупованих територій України.

Російські вибори тривалий час перебувають під жорстким контролем, з кожним роком дедалі сильніше. Цього разу справжніх опозиційних кандидатів у бюлетені взагалі не було.

Кремль витратив роки на створення враження, що немає іншого вибору: Путін — це Росія.

"Але для України Путін – це Маріуполь, Буча і Бахмут", - пишуть у виданні.

Журналіст зазначає, що багато українців вважають, що росіяни зробили недостатньо, щоб зупинити війну, яка тривала роками, і що Україна тепер платить ціну.

"Я знаю росіян, які відчувають те саме, навіть тих, хто потрапив до в’язниці у своїй країні за протести проти Путіна, його репресії вдома та агресію за кордоном. Є й росіяни в еміграції, які допомагають Україні чим можуть. Один, воюючи на передовій проти своїх земляків сказав мені, що це справа совісті. Він почувався винним", - написав автор тексту.

Цей чоловік буде боротися далі. Але так буде і з Росією під керівництвом Володимира Путіна. І так буде з Україною. Вибору не залишилося.

Що важливіше для Європейського Союзу: приєднання України до блоку чи європейські фермери?

Фото: Сергій Супінський

POLITICO опублікувало матеріал під назвою "Україна готується приєднатися до клубу ЄС — але Брюссель не хоче про це говорити".

Журналісти пишуть, що ЄС не хоче багато говорити публічно про прийняття нових членів на тлі розлючених фермерів, які влаштовують жорстокі протести по всьому континенту.

Наразі європейські лідери роздають поступки, щоб розгнівані фермери були задоволені, водночас зводячи розмови про розширення до мінімуму, особливо коли до виборів до ЄС залишилось лише три місяці.

Зокрема окремі офіційні особи ЄС заявили POLITICO, що вони воліли б тримати в таємниці роботу з підготовки до остаточної інтеграції України, Молдови та ряду країн Західних Балкан — особливо про побічні ефекти, які це матиме для фермерів.

"Розмови про зменшення субсидій для європейських фермерів — це не те, що ви хотіли б помістити на гасла вашої кампанії — або дати як виборчу амуніцію ультраправим", — сказав чиновник ЄС, маючи на увазі вибори до Європейського парламенту в червні.

Завдання, яке стоїть перед ЄС у сфері розширення, є "геркулесовим", особливо щодо України.

Зруйнована війною Україна з майже 44 мільйонами людей стане найбільшою територією блоку. Зважаючи на кількість населення, Київ мав би значний вплив у Європарламенті та Раді ЄС.

Україна, коли стане членом ЄС, матиме один із найнижчих ВВП. Це створило б серйозне навантаження на політику згуртованості блоку — фінансування, яке тече з багатших регіонів у бідніші. Відповідно до внутрішньої записки Ради ЄС минулої осені, інтеграція України в блок може означати, що протягом семи років в країну надходитиме близько 186 мільярдів євро коштів ЄС.

Відтак в документі чітко сформульовано, що таке розширення стосуватиметься того, що всім нинішнім країнам ЄС "доведеться платити більше і отримувати менше".

Наприкінці лютого Комісія мала опублікувати повідомлення про реформу перед розширенням. Цього не сталося, і за словами трьох чиновників ЄС, проєкт був сильно пом'якшений. Повідомлення планується опублікувати в середу — наступного дня після того, як його мали обговорити міністри з європейських справ.

Наприкінці червня європейські лідери підпишуть так званий стратегічний порядок денний наступної Єврокомісії, зокрема, внутрішньоєвропейську реформу.

Очікується, що Польща, яка перейме ротаційне головування в Раді ЄС у 2025 році, почне закладати основу для такого розширення.

2026, вiвторок

9 червня