Союзники України в Європі розглядають колись табуйовані переговори "земля-за-мир", а нова амбасадорка США в ООН відмовляється від своєї позиції про важливість членства України в НАТО. Акценти світових ЗМІ

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 14 листопада.

Союзники України в Європі розглядають колись табуйовані переговори "земля-за-мир"

Війна з Росією, Фото: Генштаб

Серед європейських союзників України спостерігається тихий, але зростаючий поворот до думки, що війна з Росією завершиться лише шляхом переговорів між Києвом і Москвою, які передбачатимуть поступки української території, пише The Washington Post.

Як відзначає WP, розмова набула ще більшої актуальності після перемоги на виборах Дональда Трампа, який заявив, що швидко закінчить війну, не уточнивши, як саме. І дав зрозуміти, що може підтримати угоду, яка залишить частину захоплених територій у руках Росії. У Європі дискусії за зачиненими дверима також підігріваються похмурою ситуацією на полі бою, де українські війська обороняються, а також побоюваннями щодо зменшення фінансування з боку США.

Інтерв'ю з 10 нинішніми та колишніми європейськими дипломатами й дипломатами НАТО свідчать про те, що, попри заяви про незмінну підтримку, деякі з союзників України все більше прагнуть закласти основи для переговорів між Україною і Росією, навіть якщо параметри угоди залишаються примарними.

Європейські та натівські чиновники визнають, що розмови про територіальні поступки вже не викликають стільки здивування, як раніше, і дипломати формулюють їх не як "земля в обмін на мир", а скоріше як "земля в обмін на безпеку України".

"Я думаю, що всі так чи інакше дійшли до цього висновку. Важко говорити про це публічно, тому що це було б способом сказати, що ми збираємося винагороджувати агресію", – сказав колишній посол Франції у Вашингтоні Жерар Аро.

Тим часом ще один західний чиновник, говорив на умовах анонімності, зауважив, що це питання вже не за межею.

Поки що незрозуміло, як саме виглядатиме угода, оскільки дипломати зважують проєкти "мирних планів", що з'явилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

За словами колишнього помічника генерального секретаря НАТО і політичного дослідника Європейської ради з міжнародних відносин Каміля Гранда, зараз існує широке визнання того, що "переговори можуть розпочатися раніше", ніж очікувалося, і що вони "потягнуть за собою певні поступки з обох сторін". Він відзначив, що європейські лідери мають "великий знак питання щодо того, як команда Трампа захоче грати", і хоча сподіваються, що наступна адміністрація підштовхне Росію до столу переговорів, натомість побоюються, що вона може загнати Україну в глухий кут, припинивши надання допомоги.

Європейські політики кажуть, що вони повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона мала важелі впливу, якщо переговори врешті-решт розпочнуться. Вони також хочуть уникнути ситуації, коли нова адміністрація Трампа наполягатиме на укладенні угоди. 

Підтримка української армії стільки, скільки необхідно, "є єдиним шляхом до переговорів", переконаний своєю чергою президент Франції Емманюель Макрон. Минулого тижня під час 25-хвилинної телефонної розмови з Трампом Макрон чітко дав зрозуміти, що будь-які переговори повинні передбачати значні поступки з боку Москви, за словами людей, знайомих з цією розмовою.

На вечері європейських лідерів минулого тижня в угорській столиці Будапешті багато з них висловилися за збереження грошової та збройної підтримки України та обговорили, як продовжити надходження коштів у разі припинення їх надання з боку США.

Дипломат Європейського Союзу сказав, що перспектива майбутнього врегулювання шляхом переговорів повільно набирає обертів, здебільшого за лаштунками. 

"Ніхто в кімнаті не говорив: "Ми повинні відмовитися від Донбасу"", – натомість додав дипломат.

Відображаючи відчуття нагальності після виборів у США, державний секретар Ентоні Блінкен здійснив блискавичний візит до Брюсселя в середу, де зустрівся з високопосадовцями НАТО, ЄС та України, щоб обговорити стратегію на майбутнє. Після перемоги Трампа США зосередилися на наданні якомога більшої військової допомоги Києву до того, як до влади прийде нова адміністрація, визнаючи, що вона, ймовірно, матиме зовсім інший підхід.

Попри це, WP підкреслює, що наразі врегулювання конфлікту залишається недосяжним, не в останню чергу тому, що Росія не відступила від своїх вимог, політика адміністрації Трампа щодо України не була повністю артикульована, немає консенсусу щодо гарантій безпеки, які могли б бути прийнятними для України, і, як сказав Гранд, "існує 50 відтінків сірого" серед європейських поглядів на те, як мають відбуватися переговори.

Москва ж дала зрозуміти, що не прийме нічого, окрім капітуляції України. Путін стверджує, що для успіху будь-яких переговорів Україна повинна дотримуватися повного нейтралітету. Крім того, перш ніж розпочнуться переговори, Росія хоче повернути собі всю Курську область.

Радник президента України Михайло Подоляк заявив у середу, що підштовхування України до переговорів на невигідних умовах схоже на примушення "України відмовитися від опору". Офіційна позиція Києва і те, що він вважатиме перемогою, полягає в тому, що російські війська мають залишити всю територію України.

Опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують цю ідею, хоча відсоток тих, хто міг би погодитися на певну втрату землі в рамках мирної угоди, поступово зростає в міру того, як війна продовжується.

Минулого тижня Зеленський заявив журналістам, що не може бути ніякого припинення вогню без гарантій того, що Україна зможе стримати будь-які майбутні російські атаки. А раніше цього року Макрон викликав негативну реакцію з боку деяких європейських союзників, заявивши, що він не виключає, що деякі війська можуть бути розгорнуті в Україні як можливий засіб стримування.  Натомість сьогодні, за словами аналітиків, деякі країни, зокрема Велика Британія, а також країни Східної Європи та Північної Європи, розглядають ідею присутності військ на місцях як можливу гарантію безпеки в разі укладення угоди.

Публічні пропозиції "земля в обмін на мир" обмежуються пропозиціями дружнього до Москви угорського лідера Віктора Орбана. Балтійські країни та сусіди України, такі як Польща, охоплені страхом перед Росією, яка просувається до кордонів НАТО, і вони не сприймають згадки про територіальні поступки, особливо без чіткого стримуючого фактору.

Тим часом високопоставлений чиновник НАТО зауважив, що тих, хто пропонував "землю в обмін на мир", в минулому "практично спалювали на вогнищах", але зараз ця ідея викликає менше обурення. Здатність України захищати великі міста, зокрема Харків і Одесу, зіграла на її користь, сказав він, але ми всі усвідомлюємо, що в короткостроковій перспективі Україні буде важко відновити суверенітет над 100% своєї території".

Поряд із цим, європейські чиновники стверджують, що будь-яка угода не повинна дозволити Путіну оголосити про перемогу в перекроюванні кордонів за допомогою війни, хоча це дуже складно, якщо Росія зберігає контроль над частинами свого сусіда.

Еліс Стефанік відмовляється від своєї позиції про важливість членства України в НАТО

Еліс Стефанік, планована новообраним президентом Дональдом Трампом на посаду посла США в Організації Об'єднаних Націй, тепер відмовляється підтримувати свою попередню позицію щодо членства України в НАТО, яку вона колись називала критично важливою для регіональної стабільності, повідомляє CNN.

Її офіс також відмовився повідомити, чи вважає вона, як і раніше, що Росія вчинила геноцид в Україні, як Стефанік заявляла у 2022 році.

У 2022 році Стефаник закликала НАТО прийняти Україну, особливо в умовах ескалації російського вторгнення. У той час вона виступала за надання широкої військової допомоги, наголошуючи на попередньому наданні адміністрацією Трампа ракет Javelin.

Її тодішні коментарі відображали сильну проукраїнську позицію, яка збігалася з широкою двопартійною підтримкою Києва в перші дні конфлікту.

Тепер, коли її запитали, чи підтримує вона все ще членство України в НАТО, речник Стефанік відмовився конкретно говорити про її нинішню позицію. Натомість її офіс дав зрозуміти, що вона поділяє підхід Трампа.

Відсутність відповіді Стефанік щодо можливого членства України в НАТО з'явилася на тлі того, що громадська думка щодо надання допомоги відійшла від початкової підтримки України з боку США, а Трамп та інші республіканці висловлюють дедалі більший скептицизм щодо ролі американської військової та фінансової допомоги в затяжному конфлікті, відзначають у CNN.

Дії Стефанік у Палаті представників також змінювалися разом із громадською думкою. Спочатку вона виступала за проукраїнське законодавство і підтримувала численні санкції проти Росії, а також численні раунди військової допомоги Україні. Але у квітні вона проголосувала проти пакета допомоги Україні на суму 60 мільярдів доларів, посилаючись на занепокоєння щодо витрат і заявивши, що краще надати пріоритет кризі на американському кордоні.

Це контрастує з її коментарями, зробленими у квітні 2022 року, коли Стефанік заявила, що була серед майже 400 членів Палати представників Конгресу США, на яких накладено санкції Росії, назвавши це "знаком честі". Вона описала дії Росії як "геноцид" проти українського народу і назвала президента Росії Володимира Путіна "головорізом" і "військовим злочинцем".

Її офіс відмовився від подальших коментарів, коли її запитали, чи дотримується вона своїх попередніх заяв про те, що Росія чинить геноцид в Україні.