Сумніви про те, наскільки тривалою буде угода про безпеку та як вплинули санкції США на Московську біржу. Акценти світових ЗМІ 14 червня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 14 червня.

Угода про безпеку на 10 років: чи буде вона достатньо швидкою та тривалою?

Фото: reuters

Президент Байден підписав із Володимиром Зеленським угоду про безпеку на 10 років, яку описав як гарантію постачання зброї, розвідувальної підтримки, порад і технологій, необхідних для перемоги у війні та стримування нової, пише The New York Times.

Він також сказав, що Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу в наданні Україні кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів на відновлення зруйнованих портів і електростанцій, а також на закупівлю зброї. Гроші мають бути виплачені з відсотків, отриманих від активів на суму 300 мільярдів доларів, які Путін "незрозумілим чином" залишив у західних фінансових установах перед своїм вторгненням у лютому 2022 року.

Попри це найбільше занепокоєння для лідера України, що стає все більш запеклим, і для всієї Європи полягає в тому, що самі домовленості можуть не пережити результати виборів в Америці та останніх у Європі.

В угоді про безпеку, яку вони підписали дрібним шрифтом, існує параграф: "Будь-яка зі сторін може припинити дію цієї Угоди, направивши письмове повідомлення дипломатичними каналами", яке "набуде чинності через 6 місяців після цього".

Саме такою лазівкою скористався колишній президент США Дональд Трамп, уклавши ядерну угоду з Іраном, від якої він відмовився у 2018 році. Трамп не приховував свого презирства до України та бажання позбавити Сполучені Штати від величезних фінансових зобов'язань там. Натомість він наполягав на тому, що може закінчити війну за 24 години - ймовірно, сказавши Путіну, що він може залишити собі територію, яку вже захопив.

"Кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, якщо він буде наданий цього року, майбутньому президенту буде складніше скасувати. І гроші надходять якраз вчасно: Бюджетна ситуація в Україні настільки важка, що вона була змушена продати деякі державні активи", - пишуть у виданні. 

Подумати про те, як може виглядати довгострокове майбутнє України Байден і Зеленський зможуть лише переживши  святкування 75-ї річниці НАТО у Вашингтоні наступного місяця, яке "Росія б хотіла зіпсувати", а також майбутні вибори.

Нові санкції США спонукали Московську біржу припинити торгівлю доларами та євро

Фото: reuters

"Нові масштабні санкції, оголошені Міністерством фінансів США, спрямовані проти Московської біржі, головного фінансового ринку Росії, за те, що вона допомагає росіянам "отримувати прибутки від військової машини Кремля", і розширюють ризик вторинних санкцій для будь-якої іноземної фінансової установи, яка веде бізнес з російською військовою економікою", - пише видання The Washington Post.

Московська біржа управляє ринками торгівлі акціями, облігаціями, деривативами, валютами та дорогоцінними металами. Щоб скоротити торгівлю, цього тижня Міністерство фінансів розширило "вторинні санкції", які спрямовані на те, щоб іноземні банки не бажали обробляти російські банківські платежі.

Російські компанії тепер повинні конвертувати долари та євро на міжбанківському ринку Москви, а не на централізованій біржі, дозволяючи банкам стягувати високі комісії за кожну угоду та збільшуючи спреди, за якими купуються та продаються долари та євро, зменшуючи прозорість.

Центральний банк заявив, що встановлюватиме щоденні курси долара та євро на основі зведених даних купівлі та продажу комерційних банків. Він зафіксував офіційний курс четверга на рівні 88,2 рубля за долар.

Своєю чергою колишній високопоставлений російський фінансовий чиновник у коментарі виданню сказав, що російська економіка не залишиться без доларів чи євро, але нові санкції "явно додадуть зростання витрат на війну Путіна для економіки".

Напередодні мирного саміту кожен хоче миру, який найкраще відповідає їхнім інтересам

Фото: reuters

Близько 90 країн зі 160 запрошених візьмуть участь у конференції у Швейцарії. Київ планує зосередитися на трьох з 10 пунктів мирної формули, запропонованої українським президентом: продовольча безпека, ядерна безпека та повернення українських дітей і військовополонених, які утримуються в Росії, заявив Зеленський під час Конференції з відновлення України в Берліні у вівторок. 

Президент Росії Володимир Путін заявив про готовність до розмови — але не з демократично обраним Зеленським, якого він вважає нелегітимним, зазначають у POLITICO. Під час свого травневого візиту до Китаю Путін заявив, що готовий до переговорів лише за умови, що Київ "повернеться до реальності". Він звинуватив Україну у війні і заявив, що хоче повернутися до попередніх вимог - щоб Україна здала всі окуповані території й  демілітаризувалася, відмовившись при цьому від прагнення вступити до НАТО.

Своєю чергою Київ просуває свою мирну формулу, щоб стати основним шляхом до припинення вогню, бо відчуває, що не може довіряти Кремлю. 

Наприклад, у 1996 році Україна підписала Будапештський меморандум, відмовившись від ядерної зброї та погодившись на подальше роззброєння в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великої Британії та Росії.

Україна виконала більшість умов Мінських домовленостей, спрямованих на припинення конфлікту на Донбасі — лише для того, щоб пізніше Путін проголосив незалежність спірних Донецької та Луганської областей і приєднав їх до Росії.

На думку наукового співробітника Королівського інституту об’єднаних служб Каллума Фрейзера, у Заходу зараз є два варіанти: "Бути солідарним з Україною і не вести переговори з Росією, або ж переступити через голову України та домовитися про якийсь мир з Росією напряму". 

США на чолі з президентом Байденом, як провідний голос проукраїнського альянсу, дали зрозуміти, що розмов про Україну без України не буде. Саміт у Швейцарії може надіслати ключовий сигнал, вважає Фрейзер.

"Хоча він не обов'язково буде корисним для укладення реальної мирної угоди з Росією, це все ж таки фантастичний спосіб створити колективне розуміння України та ситуації в Україні", - підсумовує він.