Україна стикається з нестачею працівників, а ЄС переносить свої зустрічі з Будапешта на знак протесту проти позиції Орбана щодо війни в Україні. Акценти світових ЗМІ 23 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 липня.

Україна стикається з нестачею працівників

Нагальна потреба України в солдатах для боротьби з російським вторгненням виснажує робочу силу і створює тягар для економіки, але також відкриває нові можливості для жінок, вважають у The Washington Post.

WP починає з історії Тетяни Устименко у Павлограді, для якої похід на роботу – це втеча. Вона спускається ліфтом у вугільну шахту на глибину понад 1500 футів і залишає там свій мобільний телефон – це означає, що вона відволікається від останніх подій на східній лінії фронту всього за 60 миль звідти. Так глибоко під землею вона також не чує сирен повітряної тривоги, що попереджають про російський ракетний удар.

"Тут мирно, – каже Устименко. – Ви забуваєте, що йде війна".

Однак, підкреслює видання, якби не вторгнення Росії в Україну, Тетяна не отримала б цієї роботи. Вугільна шахта в Павлограді вперше у своїй історії дозволила жінкам працювати під землею лише після вторгнення Росії в лютому 2022 року. Підприємство намагалося заповнити численні вакансії, які залишилися після того, як чоловіки пішли у військо.

Шахта – не єдине робоче місце, яке відчуває гострий дефіцит робочої сили. Інтернет-портали з працевлаштування в Україні кажуть, що вони ніколи не оголошували стільки вакансій. Мільйони українців виїхали за кордон, рятуючись від жорстоких бомбардувань Москви, а з тих, хто залишився, сотні тисяч чоловіків проміняли свою роботу на військову службу.

Як вважають у видання, зараз,  коли Київ посилює свої мобілізаційні зусилля, бізнес очікує, що працівників буде ще важче знайти, що ще більше навантажить постраждалу українську економіку. 

Фото: krokus

Нестача працівників в Україні загострюватиметься більше, чим довше триватиме війна, це додає навантаження на економіку, яка і так перебуває під тиском і залежить від іноземної допомоги.

Віялові відключення електроенергії по всій країні через постійні російські удари по енергетичній інфраструктурі переривають роботу або змушують бізнес інвестувати в дорогі генератори. Це також відлякує деякі приватні іноземні інвестиції. За словами економіста і заступника директора інвестиційної компанії Dragon Capital у Києві Сергія Фурси, цього року в Україні все ще очікується відносне економічне зростання на рівні близько 4 відсотків, але воно було б більшим, якби не дефіцит робочої сили.

"Якщо буде мобілізовано від 200 до 300 тисяч осіб, багато хто може вирішити, що краще десь сховатися від військкомату, ніж йти на роботу, що призведе до того, що вони підуть з ринку праці. У такому випадку вплив на економічні показники може бути набагато більшим. Точно підрахувати це неможливо, тому що ми не знаємо, скільки людей зараз переховуються і не працюють", – каже Сергій Фурса.

Тут WP підкреслює, що одним із ненавмисних результатів стало певне гендерне вирівнювання на робочому місці, оскільки багато галузей вирішили наймати жінок на ролі, які раніше були зарезервовані для чоловіків, оскільки вони вважалися занадто трудомісткими. Подібно до припливу американок, які пішли працювати під час Другої світової війни, українські жінки отримують нові можливості для кар'єрного зростання, працюючи на заводах, керуючи тракторами або працюючи охоронцями.

Зокрема Київський метрополітен, який втратив майже третину свого довоєнного персоналу через мобілізацію, минулого місяця оголосив про перші курси для жінок, які стануть машиністками потягів. 

Фото: Київський метрополітен

На Павлоградській вугільній шахті зміна політики, яка дозволила жінкам працювати під землею, дала можливість 40-річній Устименко отримати роботу своєї мрії. Усі чоловіки в її родині були шахтарями. Після того, як у 16 років батько вперше показав їй шахту та її розгалужену мережу тунелів, Устименко захотіла проводити більше часу в тому, що вона називає іншим світом під землею, розповідає її історії медіа.

Деякі роботи все ще залишалися закритими, але інші, з меншим фізичним навантаженням, такі як обслуговування невеликих електропоїздів, які перевозять робітників з шахти ліфта, тепер виконують понад 120 жінок під землею.

Але навіть коли компанії наймають більше жінок, дефіцит робочої сили зберігається.

Український уряд дозволив деяким галузям промисловості – наприклад, у сфері критичної інфраструктури та оборонного виробництва – "зарезервувати" своїх працівників-чоловіків від призову на військову службу. Але більшість підприємств, які мають на це право, можуть звільнити від призову лише 50% своїх працівників-чоловіків у рамках виснажливого і бюрократичного процесу.

Підприємства, які сумлінно дотримуються податкового законодавства і ведуть належний облік, є популярними цілями для військового призову, оскільки їхні дані є відкритими, що полегшує мобілізацію їхніх працівників, сказав Фурса. Тому чоловіки можуть вирішити працювати деінде.

Фермерські господарства належать до підприємств, які можуть звільнити половину своїх працівників-чоловіків, але особливо під час посівної та збору врожаю, з початку вторгнення відчувається нестача трактористів, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, кваліфікованих кадрів особливо не вистачає, і їх важко замінити, а оформлення документів на звільнення деяких працівників від призову часто може зайняти до двох місяців. За цей час чоловіки ризикують бути призваними до армії, особливо в сільській місцевості.

Тим часом керівництво вугільної шахти в Павлограді не впевнене, що рішення дозволити жінкам працювати під землею є остаточним. Ніхто не знає, коли закінчиться війна, і що станеться, коли вона закінчиться і тисячі чоловіків повернуться на свої старі робочі місця. Але жінки, які полюбили свою роботу в шахтних глибинах, сподіваються, що для них ще знайдеться місце.

ЄС переносить свої зустрічі з Будапешта на знак протесту проти позиції Орбана щодо війни в Україні

Фото: Getty Images

Наступні зустрічі міністрів закордонних справ і оборони Європейського Союзу, заплановані на серпень, будуть перенесені з Будапешта до Брюсселя, оголосив провідний дипломат блоку, що стало черговою ескалацією суперечки між ЄС та Угорщиною через позицію її прем'єр-міністра щодо війни в Україні, повідомляє CNN.

Ультраправий прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування серед лідерів ЄС, заявивши нещодавно, що Євросоюз проводить "провійськову політику". 

"Я зрозумів, що ми повинні послати сигнал, навіть якщо це символічний сигнал, що виступ проти зовнішньої політики Європейського Союзу і дискваліфікація політики Європейського Союзу як "партії війни" повинні мати певні наслідки", – сказав на це Жозеп Боррель.

За його словами, представники ЄС проаналізували заяви і дії угорського прем'єр-міністра і міністра закордонних справ і "всі держави-члени, за одним єдиним винятком, дуже критично поставилися до такої поведінки".

"Політика Європейського Союзу не є провійськовою політикою. Ми рішуче відкидаємо це, – зауважив Боррель і додав: – Єдиний, хто виступає за війну – це Путін".

Неофіційні засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ і оборони мали відбутися в Будапешті з 28 по 30 серпня, згідно з повідомленням на сайті Ради ЄС, оскільки Угорщина наразі головує в Європейському Союзі на ротаційній основі.

Але Боррель прийняв рішення про перенесення. Це сталося після того, як президент Європейської Ради Шарль Мішель у своєму листі, опублікованому минулого тижня, жорстко відповів на заяву Орбана.

"Росія – агресор, а Україна – жертва, яка реалізує своє законне право на самооборону. Росія веде агресивну війну, грубо порушуючи міжнародне право, територіальну цілісність і суверенітет України відповідно до Статуту ООН", – написав тоді Мішель.

Орбан ще більше розчарував євродепутатів своїми нещодавніми так званими "мирними місіями", тобто зустрічами з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві, китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні та зустріччю з колишнім президентом США Дональдом Трампом у його резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.

Як зауважують у CNN, авторитарний угорський лідер намагається виставити себе миротворцем в українському конфлікті, проте його позиція розходиться з більшістю лідерів ЄС, які пообіцяли беззастережну підтримку Україні в її спробах відбити військову агресію Росії.

У своєму листі до цих лідерів Орбан повідомив, що під час зустрічей було висловлено "загальне спостереження", що "інтенсивність військового конфлікту" в Україні "радикально зросте в найближчому майбутньому".

У листі, підписаному понад 63 європейськими законодавцями, адресованому трьом лідерам ЄС, йдеться про те, що своїми зустрічами Орбан "завдав значної шкоди". Вони закликали лідерів блоку призупинити право голосу Угорщини в Європейській Раді, стверджуючи, що "просте словесне засудження" Угорщини "не має жодного ефекту".

Пізніше президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала візит угорського прем'єра до Москви "місією умиротворення". У відповідь на це Орбан заявив CNN, що просто виконує свій "християнський обов'язок", відвідуючи Путіна.