Втрати на війні зростають на обох фронтах та роль ромів у російсько-українській війні. Акценти світових ЗМІ 30 квітня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 квітня.

У "м'ясорубці" війни люди помирають на обох фронтах

Фото: Могила солдата/Alice Martins

Так Washington Post написали про втрати з українського та російського боку. У виданні пишуть, що не маючи боєприпасів і свіжих військ протягом понад двох років свого наполегливого опору російському вторгненню, Україна опинилася "на задньому плані", оскільки Кремль намагається відновити свій наступальний імпульс.

На різних ділянках лінії фронту українська влада зважує, жертвувати людьми чи територією. Жертви стрімко зростають з обох сторін конфлікту. У вирішальних битвах Росія кинула хвилі часто погано навчених військ на оборону України, зазнавши масових втрат, намагаючись розірвати українські позиції та вичерпати їхні запаси. Тактика "м’ясорубки" стала основою перемог Росії під Авдіївкою та Бахмутом минулого року.

Згідно з останніми оцінками, кількість загиблих у росіянах перевищила позначку в 50 000, хоча й визнається, що реальна цифра, швидше за все, набагато вища. Зеленський заявив, що Росія зазнала близько півмільйона втрат у війні, включаючи 180 000 солдатів, убитих у бою. Перевірити цю цифру неможливо. Кремль і його державні пропагандистські канали працювали уривчасто, щоб приховати масштаби лиха.

Лео Дочерті, державний міністр Британії у справах збройних сил, заявив наприкінці минулого тижня, що, за оцінками його уряду, приблизно 450 000 російських військовослужбовців були вбиті або поранені, а десятки тисяч інших уже дезертирували з початку війни.

Представники західної розвідки заперечують оцінку Зеленського щодо втрат України — близько 31 000 солдатів, убитих у боях — і вважають, що ця цифра набагато вища, ймовірно, більш ніж удвічі. 

Крім того, український законодавець, який говорив на умовах анонімності, сказав, що заява Зеленського в лютому про те, що з 2022 року було вбито 31 000 солдатів, значно применшує реальні втрати у війні. Він вказує на труднощі з мобілізацією нових військ, які варіюються від занепокоєння з приводу безстрокового характеру бойових поїздок до розчарування через низьку оплату праці та здатність Києва допомогти родинам загиблих.

Колишній морський піхотинець США Роб Лі, який зараз працює в Інституті досліджень зовнішньої політики у коментарі медіа зазначив, що проблеми з поповненням обложених українських сил такі ж важливі, як і потреба дати їм краще озброєння. 

"І якщо це не буде вирішено, то цей пакет допомоги не вирішить усіх проблем України", - наголосив він.

Активісти по всій Європі закликають Київ визнати внесок спільноти ромів

Фото: Арсен Меднік

The Guardian написали про ромів, які пішли добровольцями на захист країни. Так до вторгнення Росії Арсен Меднік часто зустрічався з упередженнями, а роботодавці часто неохоче брали його на роботу. Однак Меднік був одним із перших українських ромів, який добровільно пішов воювати.

Радник з міжнародних справ Центральної ради німецьких сінті та ромів Стефан Мюллер каже, що за оцінками, на фронті перебуває кілька тисяч представників громади.

Фактична кількість серед приблизно 400 000 ромів країни може бути навіть більшою – нещодавнє опитування 143 ромів в Україні, проведене Ромською фундацією для Європи, показало, що чверть респондентів мають родичів на передовій. З них третина були волонтерами.

В Україні роми, які не перебувають на передовій, прагнули зробити свій внесок іншими способами: збором коштів для придбання армійського спорядження, ромські артисти проводять концерти для армії, а неурядові організації під керівництвом ромів, подають безкоштовні обіди для тих, хто цього потребує.

Засновниця організації, яка працює над розширенням можливостей ромських жінок в Україні Анжеліка Бєлова каже, що більшість українців мають кращий доступ до послуг та інформації, ніж ромська громада, яка перебуває у вразливому становищі. Вторгнення відбулося після пандемії коронавірусу, що змусило багато шкіл у країні перевести заняття на онлайн-форму. Борючись із браком таких технологій, як ноутбуки та смартфони, багато ромських дітей були позбавлені можливості навчатися, створюючи порожнечу, яка може серйозно вплинути на їх майбутнє, а також на їх післявоєнну роль у країні.

У вересні в окопі під Херсоном, в Арсена Медніка влучив невідомий предмет, через що він пробув у комі 20 днів. Коли він прокинувся, то дізнався, що у нього енцефаліт, осколки в легенях і він втратив кілька пальців, а також майже слух. Після трьох місяців реабілітації Медник повернувся в армію та допомагав координувати дії ППО.

"Я пишаюся тим, що я ром. Ми стародавній народ, маємо свою історію та культуру. Ми не військові, ми миролюбні люди. Але в цьому випадку, коли хтось приходить, щоб убити мене, мою родину, моїх друзів, я вирішив боротися. Я пишаюся тим, що захищаю людей і пишаюся тим, що я ром", - зазначив він.