Захід повинен менше перейматися червоними лініями росіян, а Путіна можна спробувати притягнути до відповідальності за злочини. Акценти світових ЗМІ 30 вересня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 вересня.

Захід повинен менше перейматися червоними лініями росіян

Фото: gettyimages

На думку ветерана німецької дипломатії Вольфганга Ішингера, Захід повинен менше перейматися червоними лініями Володимира Путіна й установити свої власні. Про його зауваги пише Politico.

"Росія постійно каже: якщо ви зробите це, якщо ви перетнете ту чи іншу червону лінію, ми можемо піти на ескалацію, – говорить колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки. – Чому б нам не розвернути цю ситуацію й не сказати їм: у нас є межі, і якщо ви розбомбите ще одну цивільну будівлю, то не дивуйтеся, якщо, скажімо, ми поставимо крилаті ракети "Таурус" або Америка дозволить Україні завдавати ударів по військових об'єктах на території Росії".

Він переконаний, що в такий спосіб тягар буде покладений на Москву, яка вирішуватиме, перетинати червоні лінії чи відповідати за наслідки.

У розмові з Plolitico в кулуарах нещодавньої щорічної конференції "Ялтинська європейська стратегія" Ішингер додав, посміхаючись: "Звичайно, як нагадують мені багато моїх друзів, проблема полягає в тому, що якщо ви намалювали червону лінію, ви повинні її дотримуватися. Не можна робити те, що зробив Барак Обама зі своєю сирійською червоною лінією проти використання хімічної зброї, якої він потім не дотримувався".

Тут видання підкреслює, що Ішингер не є прихильником війни. Він також думає про те, як розпочати мирні переговори і як створити умови для такого вирішення війни, яке збереже незалежність і суверенітет України та сприятиме її амбіціям приєднатися до Європейського Союзу. Зокрема, він бачить прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді тією людиною, яка може зіграти ключову роль посередника в контактній групі, до якої мають увійти європейці, китайці, саудівці, катарці й турки.

На початку цього місяця Ішингер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити наступний мирний саміт після того, який відбувся у Швейцарії в червні.  Київ планує організувати другий глобальний мирний саміт до кінця 2024 року та сподівається розробити новий спільний мирний план на основі давньої мирної пропозиції Зеленського з 10 пунктів.

Politico відзначає, що досвід Ішингера у веденні переговорів між ворогуючими сторонами чималий. Адже той був німецьким переговірником під час Балканських воєн, працюючи разом із такими людьми, як американський дипломат Річард Голбрук, у 1990-х роках. Разом із тим він не применшує важливості ведення переговорів із позиції сили.

"Ми повинні нагадати собі, що Росія, через свою історію, через свій власний досвід і через свою культурну поведінку, не поважає поступки або слабкість. Але росіяни поважають силу", – зауважує Ішингер.

Він стверджує, що Вашингтон і Москва повинні будуть установити загальні рамки для будь-яких переговорів. На його думку, цього не станеться до листопадових виборів у США. Але він може собі уявити, що після листопада можуть розпочатися деякі попередні дискусії, якщо вже не було якихось таємних перемовин.

"Якщо ми хочемо заохотити рух у цьому напрямі в російському мисленні, правильним буде переконатися, що українці не втратять більше територій на Донбасі, і допомогти їм пережити цю зиму", – додає дипломат.

Ішингер також бачить кілька фундаментальних питань, які розглядаються під час будь-яких американо-російських переговорів, щоб сформувати рамки.

"Як щодо членства України в НАТО? Це обговорюється чи не обговорюється? Як щодо території та кордонів? Як ми маємо з ними працювати? А як щодо контролю над озброєннями? Чи можуть на якомусь другому або третьому етапі виникнути переговори про контроль над озброєннями? Але певні дискусії між Вашингтоном і Москвою будуть першим кроком, який, на мою думку, необхідно буде зробити, – каже експерт. – Коли я був німецьким переговірником під час Балканських війн, я навчився тому, що потрібно намагатися починати з чогось дійсно простого й переходити від дуже простого до менш простого і дуже складного".

Путіна можна спробувати притягнути до відповідальності за злочини

Фото: reuters

Адвокат-правозахисник Джеффрі Робертсон стверджує, що навіть заочний судовий процес матиме вплив і може відновити міжнародне право, пише The New York Times.

І тут видання наводить приклад, який уже відомий сучасній історії: в'язниця суворого режиму на північному сході Англії "Френкленд" утримує сумнозвісного колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора. Він відбуває там 50-річний термін за "пособництво та підбурювання, а також планування деяких із найбільш огидних і жорстоких злочинів, зафіксованих в історії людства" під час десятирічної громадянської війни в Сьєрра-Леоне, що почалася в 1991 році.

Британо-австралійський адвокат з прав людини Джеффрі Робертсон  відіграв вирішальну роль у засудженні Тейлора. Він допоміг створити Спеціальний суд по Сьєрра-Леоне (заснований урядом Сьєрра-Леоне та Організацією Об'єднаних Націй) і працював у ньому як суддя апеляційної інстанції.

А тепер Робертсон переслідує набагато впливовішого лідера: російського президента Володимира Путіна. У своїй новій книзі "Суд над Володимиром Путіним" він, зокрема і доповідач на Афінському демократичному форумі цього тижня, вимагає, щоб Путіна притягнули до відповідальності за вторгнення в Україну в лютому 2022 року на підставі агресії: застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, цілісності або незалежності іншої держави.

У телефонному інтерв'ю NYT Робертсон пояснив, чому він був так рішуче налаштований побачити Путіна на лаві підсудних. Він також згадав свого колишнього протеже – Кіра Стармера, який став новим прем'єр-міністром Великої Британії.

"Вторгнення Путіна 24 лютого 2022 року було настільки очевидним порушенням закону проти агресії за визначенням Міжнародного кримінального суду, що я просто хотів довести справу до кінця, застосувати Нюрнберзький процес і подивитися, що станеться", – відзначив Робертсон.

За його словами, це довгий шлях. Проте, якщо трибунал буде діяти під егідою ООН, якщо до його складу увійдуть судді з потужних країн, які раніше не були залучені до цього процесу, якщо він представить авторитетний виклад фактів і закону і якщо обом сторонам буде дозволено аргументувати свою позицію, то це буде важливим рішенням. Воно матиме авторитет, і в цьому випадку міжнародне право може бути підтверджене.

"Я не думаю, що Путіну є що сказати. У нас є телевізійні кадри, на яких видно, як його танки котяться до Києва. Ми точно знаємо, що він зробив, що він наказав", – додає адвокат.

Робертсон переконаний, що судити Путіна заочно краще, ніж не судити взагалі. А суд у Сьєрра-Леоне часто згадують як приклад того, який суд можна було б створити для Путіна.

"Я поїхав до Сьєрра-Леоне, і було нелегко створити суд у країні, де люди все ще воюють. Це була тристороння війна, і нам вдалося притягнути до відповідальності всі три сторони. Ми засудили провокатора Чарльза Тейлора, який досі перебуває у в'язниці", – розповідає адвокат на питання журналістів про те, як був створений трибунал.