Тортури струмом і зламані плоскогубцями зуби: Євген Чуднєцов, який був у полоні "ДНР", тепер воює на Азовсталі

Сьогодні – розповідь про 31-річного Євгена Чуднєцова, якому побувати в пекельних умовах довелося раніше. У 2015 році він потрапив у полон і був засуджений проросійськими маріонетками до 30 років позбавлення волі.

До полону

Євген Чуднєцов родом із Макіївки. Змалку займався бойовими єдиноборствами, багато читав, цікавився політикою, розповідали друзі Євгена в 2017 році. У дитинстві бажання стати військовим не було, хотів стати ветеринаром. Служити за контрактом хотів піти в 2010 році, коли йому було 20 – відмовили.

Сам Євген визнавав: до підліткового віку, поки не почав мислити самостійно, мав погляди, наближені до "ватних" – школярі в Макіївці то була незмінна масовка для мітингів "Партії регіонів". Подорослішавши, почав спілкуватися із футбольними фанатами з Донецька. Тоді зацікавився скандинавською міфологією, рунічним письмом, а один із товаришів зробив йому на плечі татуювання чорного сонця, яке згодом, на думку Чуднєцова врятує йому життя.

Читайте також: Сергій Волина – командир морпіхів, що став голосом Азовсталі

Коли розпочалася АТО, з половиною друзів дитинства Євген уже порвав зв'язки. Вони, каже, були надто "ватні" і коли розпочалися події Революції гідності – надто вже різнилися думки. Саме старі друзі попередили: "за тобою вже виїхали". Швидше за все увагу симпатиків Росії привернули патріотичні пости Чуднєцова в соцмережах. На збір речей було не більше 20 хвилин. Євген зібрав їх і поїхав – в "Азов". Над позивним довго не думав – ще з дитинства Чуднєцова називали "Чудіком".

Сім’я Євгена довго не знала, що він пішов на фронт. Воїн свідомо про це не повідомляв, аби їм не нашкодити. 

У 2014 році став автоматником в "Азові". У Широкинській операції був в ударно-штурмовій групі. 

"В останній день ми варили суп, почався сильний обстріл. Тоді ми роз’їхалися. Усе було дуже хаотично, – "Азов" уперемішку з сепаратистами. По БТРу, в якому він їхав, поцілив танк. Женя та багато людей з його полку отримали осколкові поранення і контузії. Коли його взяли, він був не в стані оборонятися", – пригадував згодом товариш по службі. 

Він потрапив у полон 14 лютого 2015 року під час боїв саме біля Широкиного. 

Полон

"Їхній танк підбив наш БТР. Нас розкидало та розділило. Я відходив і вилетів прямо на сепаратистів. Ми один в одного трохи постріляли, мені прилетів ВОГ (боєприпас для гранатомета, – ред.). Я впав. Коли почав підніматися, вони вже оточили", – розповідав згодом Євген Чуднєцов. 

Він переконував – життя йому врятувало татуювання.

"Вижив завдяки татуюванню. Вони шукали шеврон, смикнули – а в мене тризуб, "чорне сонце" на плечі. Схопилися за голову і кажуть – ми тобі зараз це з рукою відріжемо. Потім один по рації повідомив: взяли всього розтатуйованого азовця. Ті кажуть: везіть у Донецьк. Спочатку на емоціях і ножем тицяли, і казали, що розстріляють. Потім заспокоїлися".

Пояснює: він був настільки колоритним, що ідеально підходив для російської пропаганди, – тому й зберегли йому життя. 

"Я був квінтесенцією світового зла: з добробату, місцевий, із татуюванням тризуба", – пояснював Євген.

Згодом полоненого змусили дати пресконференцію російським ЗМІ, де він мав говорити завчений текст про "іноземних найманців" та "американську зброю". Перед мікрофонами Чуднєцов із гематомами на обличчі та поламаними передніми зубами. 

"Зуби вибили плоскогубцями", – пояснював згодом Євген. - Не видьоргували по одному, а нанесли удар плоскогубцями – то вони й повилітали".

Також били, поламали ребра, гасили недопалки об його голову, застосовували тортури струмом.

"Пробували давити морально, але хто їх слухав? Казали, що я зрадник Батьківщини. А я відповідав, що давав присягу Україні і їй служу. А ви – порушили присягу, присягнувши "ДНР". 

Знаєте, як у Гете: "Немає безнадійнішого рабства, ніж рабство тих рабів, хто себе вважає вільним від кайданів". Ось наші східні сусіди вважають себе вільними, але насправді вони є абсолютними рабами. Я коли був у полоні, їм казав: "Сидячи в цій клітці, я набагато вільніший, ніж ви, коли ходите вулицями", – вів далі "Чудік".

Читайте також: "Кіборг" з ідеальною англійською: що відомо про Іллю Самойленка - офіцера, який давав історичну пресконференцію з Азовсталі

Разом із іншими захопленими бійцями його змушували займатися розмінуванням і розчищенням донецького аеропорту.  Потім Чуднєцова "судили" – без адвоката і без свідків. Прокурори вимагали смертну кару, суд дав 30 років ув’язнення. 

Під час полону (майже 3 роки) від хвороби померла мама Євгена. 12 разів його викреслювали зі списків на обмін, аж поки наприкінці 2017 року таки обміняли. На обмін поїхав із карцеру.

Після полону

Після невеликої реабілітації Євген повернувся до служби в "Азові".

"Мені подобається моя робота, моя служба, я продовжую розвиватися у професійному плані, хочу і далі служити. А тим, хто пережив полон, хочу сказати: не варто впадати у відчай, треба планувати подальше життя та не зациклюватися на поганому", – сказав він після звільнення.

Після підписання нового контракту служив начальником медслужби батальйону.

"Насамперед я стрілець, у другу – парамедик. Тобто ти звичайний боєць, але якщо щось трапляється, то надаєш медичну допомогу – витягуєш людей із поля бою", – пояснював "Чудік".

Читайте також: "Друг Калина": що відомо про "азовця" Паламаря – героїчного захисника Маріуполя родом із Львівщини

Пояснював, до слова, російською. Хоча, каже, коли треба – заввиграшки може державною.

"І вважаю, що у всіх українських садках, школах, державних установах навчання та спілкування має бути державною мовою. Якщо ти не знаєш української мови і не здатен за кілька років її вивчити, то значить, ти – клінічний ідіот. Наймай собі тоді перекладача".

Нещодавно Євгена впізнали на відео з підземель Азовсталі.

Після полону, тортур і випробувань – він там, де найбільша небезпека. Не дивно, адже вже в 2020 році на запитання, що би він змінив, якби все можна було повернути назад, відповідав просто: "Взяв би більше набоїв".  

І озвучував мрію – аби Україна завершила війну перемогою.