У єдності України з’явилися тріщини, українські жінки готуються до призову. Акценти світових ЗМІ 8 листопада
У фокусі міжнародних ЗМІ аналіз ситуації довкола розбіжностей між баченням війни політиками та військовими в Україні, а також, чи візьме на себе ЄС більшу ініціативу по допомозі з озброєнням та коштами після можливого запрошення України в Європейський Союз
Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 листопада.
До чого можуть призвести дискусії між політиками і військовими в Україні
Фото: ОПУ
The Washington Post проаналізували напруження, яке відчувається між політичним та військовим керівництвом України. Вони назвали статтю: "У міру того, як розчарування у війні зростає, безвихідь випробовує Зеленського та старшого генерала Залужного".
Після кількох місяців серйозних втрат через контрнаступ, який значною мірою зупинився, останніми днями напруженість серед вищого керівництва України незручно вилилася у відкритий світ, що спонукало президента Володимира Зеленського закликати припинити політичну боротьбу. Він попередив, що зруйнована єдність може мати кардинальні наслідки: "Зараз така ж ситуація, як і раніше — не буде перемоги — не буде країни".
Прохання Зеленського припинити будь-яку внутрішню боротьбу прозвучало після того, як він брав участь у рідкісній публічній суперечці з командувачем Збройних сил України генералом Валерієм Залужним щодо того, чи зайшла війна в "патову ситуацію" у стилі Першої світової війни — як стверджує Залужний в нещодавньому інтерв’ю Economist.
Тоді Зеленський відкинув ці зауваження на прес-конференції з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. "Всі втомилися і є різні думки", – сказав Зеленський. Він також сказав NBC News , що "не думає, що це безвихідь". Але один із помічників президента дійшов до того, що заявив в ефірі українського телебачення, що коментарі на зразок Залужного для ЗМІ "полегшують роботу" Росії.
Залужний, кар’єрний військовий офіцер, користується величезною загальнонаціональною популярністю, і багато хто розглядає його як потенційну загрозу для Зеленського, якщо він колись кинеться в політику. Поки що генерал не дав жодних вказівок на те, що планує такий крок.
Але після 20 місяців повної війни в раніше непохитній національній єдності України починають з’являтися суспільні тріщини. Питання тупикової ситуації є особливо чутливим, тому що українські чиновники побоюються, що уявна тупикова ситуація може означати, що вони будуть змушені переговори з Росією, що змусить їх поступитися територією. Переважна більшість українців виступають проти територіальних поступок.
Протистояння між лідерами виявляються повною мірою, оскільки Україна готується до ще однієї жорстокої зими без практично жодної надії на будь-який значний прогрес на південному фронті. Навіть Залужний сказав : "Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде".
Ці відкриті розбіжності "відволікають увагу від перемоги у війні і безперечно грають на руку [ворогу]", – сказала Альона Гетьманчук, засновник і директор Центру Нова Європа, мозкового центру в Києві. "Все починається з … єдності всередині України", – сказала Гетьманчук.
Відсутність хороших новин підриває моральний дух громадян, як і зростають побоювання, що Росія незабаром відновить свої атаки на енергетичну інфраструктуру, що може погіршити життя в найхолодніші місяці року.
Тиск йде не лише з поля бою. Увага міжнародної спільноти значною мірою привернута до війни в Ізраїлі та Газі. А у Вашингтоні є розбіжності серед законодавців щодо додаткової допомоги Україні.
У понеділок Зеленський публічно відкинув можливість проведення президентських виборів навесні, як це зазвичай відбувається в політичному календарі України. Деякі іноземні офіційні особи закликали Зеленського провести вибори, щоб продемонструвати відданість країни демократії.
Водночас Зеленський заявив, що дискусії про вибори є "абсолютно безвідповідальними" під час війни. У країні діє воєнний стан, який забороняє проведення виборів. Крім тисяч солдатів, які воюють на фронті, мільйони українців були переміщені через війну, що робить проведення чесних виборів майже неможливим.
До цього часу Україна демонструвала міцну національну єдність, залишаючи осторонь політичне суперництво, оскільки країна відбивалася від російського вторгнення. Однак останніми днями в Києві деякі спостерігачі висловили розчарування через те, що внутрішня боротьба зіграла роль у ключових рішеннях, які потенційно серйозно можуть вплинули на результат війни.
ЄС доведеться взяти на себе більшу частку тягаря пов’язаного з війною
Фото: gettyimages
У Politico написали, що "Україна починає європейське розширення, тоді як США відступають". Оскільки підтримка України з боку США ризикує ослабнути, а ЄС підтягує Київ ближче, Брюсселю, можливо, доведеться взяти на себе набагато більшу частку тягаря пов’язаного з війною та відбудовою України.
Потрібна була війна, щоб повернути процес розширення ЄС на політичний порядок денний, констатують журналісти.
Приблизно десять років розширення не було питанням, яке домінувало в думках і порядку денному європейських лідерів. Натомість блок був зосереджений на власних політичних проблемах і — у потоці Brexit — уникав виходу інших членів блоку.
У середу Європейська комісія має намір запропонувати країнам ЄС почати переговори з Україною та кількома іншими кандидатами на вступ до блоку, вбудовуючи майбутнє Києва в ЄС.
Вашингтон зміщує фокус зовнішньої політики на Близький Схід. І ще до війни Ізраїлю та ХАМАС США розділилися щодо надання додаткової допомоги Україні напередодні виборів у 2024 році.
Оскільки двері в НАТО закриті принаймні до тих пір, поки триватиме війна, ЄС неминуче буде змушений нести більший тягар майбутнього України, спустошеної війною країни з понад 40 мільйонами людей, які ризикували своїм життям стати частиною блоку.
"Ви боретеся не лише за свою свободу, свою демократію та своє майбутнє, а й за наше також", – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн в українському парламенті минулих вихідних. "Ви боретеся за Європу. Це те, що ми болісно усвідомлюємо".
У короткостроковій перспективі завданням ЄС буде знайти достатньо грошей і військової підтримки, щоб підтримати Київ у його війні з Росією, яка ризикує закінчитися замороженим конфліктом на кордоні блоку. У довгостроковій перспективі це вимагає від європейського проєкту повністю переосмислити себе, щоб прийняти кілька країн на своєму східному кордоні, які самі мають непросте завдання відповідати планці європейського членства.
Упродовж цього процесу 448 мільйонів людей, які наразі проживають у Європейському Союзі, повинні залишатися впевненими — або бути впевненими — у тому, що майбутнє ЄС не лише в Парижі чи Варшаві, а й у Києві, Кишиневі та Подгориці.
Українські жінки все активніше готуються до війни
Фото: Reuters
У The New York Times написали статтю про те, що поки Україна шукає війська, жінки готуються до призову. У зв’язку з тим, що у війні проти Росії багато залежить від поповнення рядів солдатів, в Україні намагаються залучити більше українських жінок до армії.
"Продавчиня господарського магазину в Києві Галина Винокур вперше взяла на плечі вогнепальну зброю. Менеджер із закупівель універмагу Ірина Сичова розібрала і заново зібрала купу шатунів і пружин в автоматі Калашникова", - розповідають американські журналісти.
Вони були серед двох десятків жінок, які прийшли в ліс під Києвом в один з останніх вихідних на курси з вогнепальної зброї та міського бою, навчання, яке включало стрільбу з гвинтівок, пошук мін-пасток і метання ручних гранат. За їхніми словами, їх спонукало почуття обов’язку, вони усвідомлювали, що одного дня можуть опинитися на передовій.
"Ніхто не хоче воювати в окопа"х, — каже 46-річна Ольга Бахматова, психолог, яка відвідала тренінг. "Це неприродно хотіти цього". Але вона вважає "неминучим" те, що більше жінок змушені будуть оювати, і тому хоче бути готовою.
"Тепер я розумію: якщо не я, то хто? ", - каже вона.
Після 20 місяців повномасштабної війни бойові дії в Україні загрузли в жорстоких битвах на виснаження вздовж зигзагоподібної лінії фронту на південному сході. Постійне постачання зброї та особового складу мають вирішальне значення, і хоча Україна має вигоду від озброєння, наданого Заходом, вона покладається лише на власне населення як резерв для поповнення сил — а населення Росії приблизно втричі більше.
У зв’язку з тим, що від поповненні рядів так багато залежить, намагаються залучити більше українських жінок до армії. Волонтерські групи, які пропонують навчання виключно жінкам, як-от під Києвом, підтримують такі зусилля.
За даними Міністерства оборони, зараз в українському війську служать близько 43 000 жінок, що на 40 відсотків більше з 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення Росії. Пропорційне збільшення менше, ніж чоловіча бойова сила, яка зросла більш ніж утричі за той самий період.
Зараз українки воюють на південному сході України. За кілька кроків після вторгнення військові скасували обмеження, які забороняли жінкам виконувати такі ролі, як кулеметник, командир танка та снайпер, і скасували правила, що забороняли жінкам керувати вантажівками. Підвищено і віковий ценз для жінок-рекрутів, який раніше становив 40 років, до 60 років, як і для чоловіків.
Звернення української армії до жінок, безумовно, є кроком до рівності, але це також відображає величезні втрати, яких завдала війна.
Сотні тисяч чоловіків, які хотіли піти добровольцями на початку війни, багато з яких вишикувались у перший день, уже приєдналися; багато мертвих або поранених. Зараз Україні потрібно мобілізувати та навчити набагато більше солдатів, щоб чинити опір російському вторгненню, незважаючи на те, що чоловіки все частіше ухиляються від призову.
- Актуальне
- Важливе