У Шотландії вперше випустили у природу вирощених у неволі диких котів

Про це повідомляє CNN.

"Це справді захоплива віха", – каже докторка Хелен Сенн, керівниця проєкту Saving Wildcats і керівниця природоохоронних і наукових програм.

За її словами, випускати тварин критично важливо тому, що цей вид котів, яких називають "високогірними тиграми", перебуває на межі вимирання. Загалом планують відпустити 22 тварини.

Для випуску котів на волю обрали заповідну зону у національному парку Кернгорми, гірському регіоні на півночі Шотландії.

Дослідження, які проводилися з 2010 по 2013 рік, показали, що в дикій природі залишилося лише від 115 до 314 диких котів. У 2019 році дослідники зробили висновок, що у Шотландії не залишилося життєздатної популяції диких котів.

Більші й кремезніші за домашніх котів, їхні дикі родичі мають плямисте коричневе хутро, смугасті густі хвости з чорним кінчиком і вуха, які стирчать набік.

Тварини прибули до Великої Британії приблизно 9 тис. років тому. У ХІХ столітті розчищення місць проживання та переслідування знищили котів в Англії та Уельсі, залишивши лише невеликі популяції в Шотландії.

Головною небезпекою стало і те, що дикі коти схрещуються з домашніми, унаслідок чого народжуються гібридні кошенята, що загрожує виду генетичним вимиранням.

Дикі коти живуть здебільшого у долинах, блукаючи узліссям у пошуках дрібних ссавців: кроликів, мишей і полівок, які складають основну частину їхнього раціону. Однак коти можуть полювати на жаб, ящірок, комах і птахів.

Автори проєкту Saving Wildcats докладали зусилля, щоб вирощені у неволі коти мали інстинкти та мисливські навички, необхідні для виживання в дикій природі. Коти росли у тихому місці, закритому для широкого загалу, у Хайлендському парку дикої природи, поблизу Кернгормса.

"Вони якомога менше контактували з людьми", – каже Сенн.

Кошенят жили з батьками протягом 9 місяців, потім їх перевели у великі вольєри, щоб підготувати до випуску на волю. За словами Сенна, годувати котів живою здобиччю заборонено, тому їм давали змішаний раціон із мертвих мишей, щурів і курчат, а також цілі туші кролів і оленів, або їхні частини. Щоб імітувати умови в природі, доглядачі змінювали час годування та розміщували їжу в різних місцях, щоб коти могли її знайти.

"У всіх вольєрах є конструкції для лазіння, які хитаються, так само як гілки дерев", – каже Сенн.

Такі умови сприяють природному харчуванню та допомагають котам розвинути міцні щелепні м’язи, а також рухові навички, необхідні для балансування та координації.

Протягом наступних трьох років планують випустити близько 60 тваринок. Перед випуском на котів одягнуть нашийники з GPS-спостереженням. Разом із мережею фотопасток це дозволить вченим збирати інформацію про поведінку та спосіб життя котів.

Сенн каже, що її мрія – побачити процвітання популяції диких котів у Кернгормсі та, зрештою, відновити на великих ділянках шотландський ландшафт.

"У Великій Британії ми втратили багато наших видів м’ясоїдних тварин, і якщо ми дозволимо дикому коту вимерти, це буде дуже сумно", – каже вона.

Сенн вважає, що дикі кішки можуть стати рушійною силою здоров’я екосистем, оскільки створення кращого середовища для них принесе користь багатьом іншим видам. До того ж ці тварини, є культовим видом для Шотландії і важливою частиною місцевої культури.

• Нагадаємо, у листопаді на Чернівеччині випустили в дику природу понад 600 фазанів.
• А на територію одного з лісництв Волині випустили сотню благородних оленів, яких привезли з Литви
• 8 червня експерти WWF-Україна у Рівненському природному заповіднику отримали перші результати дослідження рисі євразійської.