В армії РФ більшає дезертирів, хто відмовляється воювати – розстрілюють, США все важче бути військовим лідером. Акценти світових ЗМІ 27 жовтня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 жовтня.

Дезертирство в російській армії виходить на перший план

Фото: Reuters

У The Guardian написали велику статтю про те, що в російської армії з’являється все більше дезертирів.

"Російські чоловіки розповідають про втечу до Вірменії, провину та докори сумління, оскільки все більше солдатів тікають від злочинної війни в Україні", - пишуть британські журналісти.

Сидячи в підвальній студії в центрі Єревана, Артем розповів про своє рішення покинути російську армію після року проведеного в боях в Україні.

Ще два тижні тому він був командиром взводу і жив в окопі. Відтоді він залишив свій пост і втік до вірменської столиці.

"Я не хотів брати участь у цій війні. Я не хотів бути частиною імперіалістичних звичок нашого правителя", – сказав він. "Та я відчуваю провину перед Україною. Провина за те, що я не зробив цього раніше… Я міг сказати "ні", я просто не знав, які будуть наслідки"».

Артем є одним із зростаючої кількості російських бойовиків, які втекли з армії за останні 20 місяців війни.

Він приїхав з маленького міста на півдні Сибіру, сказав, що підлітком пішов у військовий інтернат, "тому що армія здавалася престижною". Він підписав трирічний контракт з російськими військовими, але швидко розчарувався, і коли російські війська вторглися в Україну, його відправили на кордон навчати призовників.

Але коли вторгнення Росії загальмувалося, що змусило Кремль оголосити широкомасштабну мобілізацію, йому наказали приєднатися до бойових дій.

"Я не намагаюся виправдовуватися. Бо моя робота дала змогу іншим силам брати участь у бойових діях", – сказав він. "Та увесь час, проведений там, я думав про те, як втекти".

Дезертирство і "добровільна" здача в полон караються тривалими термінами ув'язнення в Росії, і Артем сказав, що його командири погрожували йому в'язницею, якщо він наважиться залишити свій пост. За його словами, він також чув історії про те, як військовослужбовців замикали в підвалах на сході України після того, як вони відмовилися воювати, повідомлення.

Олексій – другий дезертир, який спілкувався з Guardian у Єревані. Він сказав: "Ви бачите тут інших росіян на вулиці, і можете навіть не знати, що служили разом. Це не те, про що ви говорите".

На відміну від Артема, який був строковим контрактником, Олексій був призваний за мобілізацією Володимира Путіна у вересні 2022 року.

"Сказати, що я був шокований, коли мене мобілізували, — це взагалі нічого не сказати", — сказав Олексій. "Ми швидко зрозуміли, що станемо просто м’ясом для військової машини".

Олексій описав щоденні моральні дилеми, з якими він стикався як солдат, беручи участь у війні, яка, як він знав, була неправильною. "Я відчував відповідальність за свою команду, я не хотів, щоб хлопці, яких я добре знав, померли через мою невдачу. Але я зрозумів, що, встановлюючи лінії зв’язку, я опосередковано вбивав інших людей".

Він розповів, що був свідком п'яних бійок серед однополчан, стверджуючи, що деякі з них закінчувалися смертельною стріляниною. "Минав час, солдати почали думати, до чого це все? Багато з тих, хто був захоплений боротьбою, почали сумніватися в меті всього цього".

Використовуючи той самий шлях втечі, що й Артем, Олексій зрештою добрався до Єревана минулого місяця після того, як йому дозволили повернутися до Росії на коротку перерву.

Обом чоловікам допомогла у втечі антивоєнна організація Idite Lesom, що базується в Грузії, ідіома, яка буквально означає "йти через ліс" російською мовою. Засновник Idite Lesom Григорій Свердлін заявив, що його група допомогла дезертирувати вже понад 500 російським солдатам.

"Якщо ми дізнаємося, що людина причетна до військових злочинів, ми їй не допоможемо", - сказав Свердлін. "Але ми не слідчі органи, ми міркуємо прагматично – навіть, якщо він встиг вистрілити три рази, нехай не стріляє четвертий, і тоді буде кому розслідувати військові злочини".

Останнім часом у групі помітно збільшилася кількість запитів від бажаючих дезертирувати. Таку оцінку підтверджують дані, оприлюднені російською судовою системою, де, за даними незалежного видання "Медіазона", у першому півріччі 2023 року відкрито 2076 кримінальних справ проти військовослужбовців, звинувачених у самовільній залишенні підрозділів. Це вдвічі більше, ніж за 2022 рік, і втричі більше, ніж довоєнний показник за 2021 рік. Реальні цифри, ймовірно, будуть більшими, враховуючи систематичні спроби Кремля приховати інформацію про військових.

Російське командування страчує власних солдат

Фото: Reuters

У BBC відзначили, що Росія страчує власних солдатів, які відступають.

Росія страчує солдатів, які намагаються відступити від кривавого наступу на сході України, заявили в Білому домі.

За даними США, частина втрат Росії під Авдіївкою була "за наказом власних лідерів".

З середини жовтня російські та українські війська ведуть запеклі бої за прифронтове місто. Вважається, що за цей час Росія зазнала "значних" втрат.

За українськими оцінками кількість втрат росіян в Авдіївці становить 5000 осіб, тоді як США стверджують, що Росія втратила "щонайменше" 125 бронетехніки та понад один батальйон техніки.

Представник української армії заявив, що російські війська відмовляються атакувати українські позиції під Авдіївкою через значні втрати та що в окремих частинах були заколоти.

"Мобілізовані сили Росії залишаються недостатньо навченими, недостатньо оснащеними та неготовими до бою, як це було під час їх невдалого зимового наступу минулого року", - заявив речник Ради національної безпеки Джон Кірбі.

Він сказав, що російські військові, "здається, використовують те, що ми б назвали тактикою "людської хвилі", просто кидаючи маси цих погано навчених солдат прямо в бій".

Взяття Авдіївки, яка розташована поблизу окупованого Росією міста Донецька, дозволило б російським військам відтіснити лінію фронту, що ускладнило б українським силам подальше просування в Донецьку область.

США все важче бути глобальним лідером у захисті всіх країн з якими підписані відповідні договори

Фото: Getty Images

У New York Times роздумували, чи здатна Америка захисти всі країни, які хочуть бути під її парасолькою захистку? Багато країн, включаючи Україну та Ізраїль, хочуть більшого захисту США від Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї. Але деякі американці опираються подальшим військовим зобов'язанням.

"З усього світу вони приходять до владних кабінетів у Вашингтоні, шукаючи одного: зобов’язання американського уряду захищати їхні країни під час наростання геополітичних криз. Останніми місяцями лідери та дипломати все більшої кількості країн підписали угоди про безпеку зі Сполученими Штатами, покращили військові зв’язки та купівлю зброї або почали переговори щодо потенційних нових оборонних договорів та домовленостей", - пишуть американські журналісти.

Серед країн – Україна, яка перебуває у стані війни з Росією; Саудівська Аравія та Бахрейн, які прагнуть знешкодити Іран; і Японія, Південна Корея, Австралія та Філіппіни, стурбовані військовими амбіціями Китаю та Північної Кореї. Налякана агресією Росії Фінляндія в квітні приєдналася до Північноатлантичного альянсу, а Швеція знаходиться на межі членства.

Адміністрація Байдена посилює боєприпаси до Ізраїлю для авіаударів у Газі та направила дві авіаносні групи до східного Середземномор’я. Ізраїль і США мають низку угод про військову допомогу.

У всьому світі спонукання до того, щоб Сполучені Штати були глобальним партнером у сфері оборони, є сильнішим, ніж будь-коли після закінчення холодної війни. Але багато американців опираються тому, щоб їхня нація відігравала цю роль, принаймні частково через політичний вплив катастрофічних воєн США в Іраку та Афганістані.

А критики кажуть, що нищівні атаки ХАМАС 7 жовтня, в результаті яких загинуло близько 1400 ізраїльтян, підкреслюють той факт, що оборонні угоди не створюють реальної основи для миру та стримування.

Цей спротив Сполученим Штатам як те, що президент Байден та інші офіційні особи США називають "незамінною нацією" — вони мають на увазі гаранта безпеки в усьому світі — має певне коріння в традиційних ліберальних антивоєнних цінностях, але воно також пов’язане з дивовижними ідеологічними зрушеннями останніх років. Адже багато виборців-республіканців, які колись були прихильниками холодної війни та боротьби з тероризмом, тепер підтримують ізоляціоністських і проросійських політиків, зокрема колишнього президента Дональда Дж. Трампа.

Деякі законодавці-республіканці зараз намагаються припинити допомогу Україні, а прогресивні демократи засудили триваючі ізраїльські авіаудари, в результаті яких загинули тисячі палестинців. Все це створює потенційну боротьбу навколо нового запиту Білого дому на 105 мільярдів доларів військової допомоги, які надійдуть переважно Україні та Ізраїлю.

Сенатори-демократи також висловили сумніви щодо зусиль адміністрації Байдена домовитися про угоду про оборону з автократичною Саудівською Аравією, яка нагадувала б угоди, які Сполучені Штати мають з Японією та Південною Кореєю, десятиліттями демократичними союзниками.

Незважаючи на ознаки американської опозиції, країни Європи, Близького Сходу та Азії все ще вважають Сполучені Штати найбільш — і, можливо, єдиним — життєздатним гарантом своєї безпеки. А офіційні особи США кажуть, що альянси залишаються опорою того, що вони називають "міжнародним порядком, заснованим на правилах".