В Україні кількість ФОПів перевищила довоєнний рівень

Економічна ситуація

Опубліковані Національним банком наприкінці минулого тижня результати щомісячного опитування підприємств засвідчили, що в серпні другий місяць поспіль бізнес, в цілому, зберігає негативні очікування. Хоча Індекс очікувань ділової активності у порівнянні з липнем зріс на 0.5 до 49.3, він залишається нижче нейтрального рівня (50). Очікування різних секторів залишаються змішаними: підприємства торгівлі та будівництва зберігають позитивні оцінки, а очікування підприємств сфери послуг та промисловості залишаються нижче нейтрального рівня. Також ознакою повільного відновлення є те, що більшість секторів очікують скорочення персоналу (промисловість та сфера послуг) або не планують змін загальної чисельності працівників (будівництво). Лише підприємства торгівлі, що мають найбільш позитивні очікування (52.5), очікують збільшення кількості працівників.

Водночас окремі показники вказують на певне відновлення економічної активності. Наприклад, за даними Мінекономіки, кількість фізичних осіб-підприємців в Україні перевищила довоєнні показники. Станом на середину літа в Україні зареєстровано приблизно 2 мільйони фізичних осіб-підприємців, що майже на 36 тисяч фізичних осіб-підприємців більше, ніж було в січні 2022 року.

Війна Росії проти України також продовжує чинити вплив на світову економіку. За словами директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, "Після значного зростання, яке становило понад 6% у 2021 році, відновлення світової економіки значно сповільнилося, головним чином через шок від війни Росії в Україні. Ми прогнозуємо, що ці слабкі показники продовжаться, а глобальне зростання становитиме близько 3% у середньостроковій перспективі". Водночас слід зазначити, що війна лише підсилила негативні тенденції, що спостерігалися у світовій економіці: прогнози щодо перспектив зростання світової економіки погіршувалися, починаючи з початку 2010-х: середньострокові темпи зростання поступово зменшилися з 5% до 3%.

За словами Георгієвої, з найбільших економік лише США повністю відновилася, Китай та інші країни з ринком, що розвивається, приблизно на 5% нижче тренду, а країни з низьким рівнем доходу постраждали ще більше.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Бюджетна сфера

За даними міністерства фінансів, за січень-серпень  2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 1 130,8 млрд грн. Зокрема, внаслідок платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 226,5 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 127,0 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 218,0 млрд, відшкодовано – 91,0 млрд грн; 109,9 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 101,9 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 69,0 млрд грн – акцизного податку; 39,4 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 19,6 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 102,4% (+11,2 млрд грн), Державною митною службою – 97,9% (-5,3 млрд грн).

Іншим важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-серпні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 317,2 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-липні 2023 року були Сполучені Штати Америки (310,8 млрд грн).

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні-серпні 2023 року склали 301,8 млрд грн, з яких 38,2 млрд грн надійшло у серпні. В цілому, за підсумками січня-серпня 2023 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1 655,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

За січень-серпень 2023 року касові видатки державного бюджету становили  2 377,0 млрд грн, у тому числі загального фонду — 11 887,7 млрд грн, або 93% від розпису звітного періоду.

В результаті за вісім місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 714,6 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 749,8 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-серпень 2023 року дефіциту у сумі 1 237,4 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – серпень 2023 року становили 1 120,6 млрд грн, або 88,2 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 351,3 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 106,5 млрд грн (2 191,1 млн дол. США та 660,9 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 769,3 млрд грн (або $21,0 млрд).

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 05.09.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6,4 млрд гривень із погашенням у червні 2025 р. та листопаді 2026 р. за граничними ставками відповідно 18,35% та 19,2%. Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 18,71%.

Валютний ринок

Зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 638 млн доларів США (порівняно із 589 млн доларів США тижнем раніше).

При цьому, рахунок поточних операцій у липні набув від’ємного значення (-777 млн доларів США), що збільшило від’ємне сальдо ПР з початку року до майже 2 млрд доларів США. Це стало результатом збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами (разом до 3,5 млрд доларів США за місяць, 20,5 млрд доларів США з початку року), які не були повною мірою компенсовані надходженнями з оплати праці (977 млн доларів США у липні, 6,9 млрд доларів США з початку року) та трансфертами (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (2,1 млрд доларів США у липні, 15,2 млрд доларів США з початку року).

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у липні становили 402 млн доларів США (2,3 млрд доларів США з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (194 млн доларів США у липні, 1,6 млрд доларів США з початку року).

Обсяг портфельних інвестицій в Україну у липні залишався на рівні минулого місяця, скоротившись з початку року на 187 млн доларів США. Обсяг іноземної готівки поза банками у липні продовжив зростати, хоча й нижчими темпами (на 593 млн доларів США за місяць, 6,6 млрд доларів США з початку року).

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у липні знизився до попереднього місяця на 0,2% шляхом різноспрямованої зміни обсягів працюючих корпоративних та роздрібних кредитів: зниження працюючих корпоративних кредитів на 1,1% за місяць було частково компенсоване збільшенням працюючих кредитів фізичним особам (+2,7% за місяць). В результаті частка непрацюючих кредитів банків у корпоративному сегменті станом на 1 серпня зросла до 45,4% порівняно з 44,7% на початок липня, тоді як у сегменті кредитування фізичних осіб – скоротилася до 29,0%. Близько 4/5 непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі характеризувалася помірним зростанням (до 39,3% порівняно із 38,9% попереднього місяця).

Читайте також: Інфляцію у липні стримувала мобілізація та міграція за кордон

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ.

Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, чистий вплив яких скоротився у зв’язку зі сплатою податків наприкінці місяця, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський сектор зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 289 пільгових кредитів на загальну суму 2,6 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 36 тис. на загальну суму майже 140 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави єОселя минулого тижня банками було видано 198 кредитів на придбання житла на суму 273 млн грн. Загалом, з початку дії програми було надано 2877 пільгових іпотечних кредитів на суму 4 млрд грн. Більшість отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств. Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше – у Києві та Київській області.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.