Вибори знищать моновладу, а тому вони потрібні
Мабуть, я визначився зі ставленням до ідеї виборів до завершення бойових дій. З цілої низки причин раніше я цю ідею не підтримував. Наразі ж змінив ставлення на протилежне
Так, я розумію, що в нинішніх умовах складно забезпечити рівні умови як для партій (через Єдиний марафон), так і громадян (як військових, так і вимушених переселенців). Та і єдина людина, чий рейтинг дозволяє поборотися за президентство із Зеленським, до закінчення бойових дій гарантовано не погодиться балотуватися. І закон не передбачає проведення виборів під час воєнного стану.
Та все ж, закон змінити можна. В будь-якому разі, конституційна норма про право народу регулярно обирати свою владу є основою основ демократії. Тому, слід узгіднити до нинішніх умов усі норми, котрі заважають проведенню нехай не ідеальних, але хоч більш-менш рівних, вільних і загальних виборів.
Читайте також: Для проведення поствоєнних виборів нам потрібні інноваційні рішення
А тепер щодо побоювань багатьох (я донедавна був серед них), що ці вибори дозволять владі забагато фальсифікацій, водночас даючи їй індульгенцію ще на 5 років. По-перше, маємо той випадок, коли гірше точно не буде, бо гірше за нинішню монокоаліцію бути просто не може. Щобільше, соціологія однозначно доводить, що в наступному парламенті ніякого "моно" не буде, а будь-яка коаліція з партій, котрі можуть подолати барʼєр, буде ліпшою. Тобто, зʼявиться коаліційний уряд, а це в будь-якому разі обмежить всесильність ОПи — навіть якщо крім парламентських пройдуть і президентські вибори й Зеленський на них переможе.
Читайте також: Чи можна проводити вибори під час війни
Що ж до "цементування" й моїх побоювань, що після війни дилетантам і злодіям, котрі зараз очолюють країну, не дадуть коштів і ми залишимося в руїнах (а якщо й дадуть, то це нічим не допоможе), то я більше за це не переживаю. Після закінчення війни вчорашні військові (і ми з ними) дуже легко добʼються нових виборів. І це не інфантильно-ідеалістичні сподівання на "хлопці прийдуть — порядок наведуть", а елементарне розуміння, що люди, котрі виграли війну (а вони її вже виграли anyway) захочуть свою частину політичного пирога. І ніхто їм у цьому не завадить.
Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе