Ненаправлення на ВЛК і лікування та проблеми переведення між підрозділами: уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців Решетилова про першу хвилю звернень

Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

"За 20 днів на посаді уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до мене надійшло 3876 звернень. Вони надходять у різний спосіб, на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів", - зазначила вона. 

Ненаправлення військових на лікування чи проходження ВЛК

За її словами, більшість звернень стосуються ненаправлення військових на лікування чи проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

"Серед звернень, які отримала я, - ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади тощо. Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости", - зазначила Решетилова.

Так, один із випадків, що потрапив до неї, стосується військового, мобілізованого з ВІЛ, який вимагає термінового лікування, але його підрозділ не направляє його до лікарів.

"Військовий був мобілізований з ВІЛ (добровільно, на початку війни). Зараз у нього загострилися проблеми зі здоров'ям: виразки з кровотечами, лор-загострення і ще цілий букет. Частина не відправляє на лікування і ВЛК. На 24 січня має направлення на операцію, а частина погрожує подати в СЗЧ. Навіщо? Чого добивається військова частина? Смерті цього військового? Ефективного виконання ним задач у такому стані? Ми розбираємося у кожному окремому випадку, іноді мені доводиться в ручному режимі особисто телефонувати командирам, пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт. Але так не має бути. Увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом", - пояснила вона.

Переведення між військовими частинами

Решетилова також торкнулася питання переведення військовослужбовців між частинами. За її словами, минулого листопада було оголошено про швидке й зрозуміле переміщення через систему Армія+, однак багато командирів не дотримуються цього наказу або ігнорують волю військовослужбовців під час переведень.

"Військовослужбовці - не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу - це найперший показник лідерських якостей командира", - наголосила уповноважена з питань захисту прав військовослужбовці. 

Решетилова зауважила, що питання з переведенням особового складу Повітряних сил до сухопутних військ також викликають занепокоєння.

"Це рішення зі сфери управління військами, що не є моєю компетенцією. Єдине, що я можу в цьому випадку - попередити командування про наслідки такого рішення, зокрема з точки зору забезпечення прав військовослужбовців, що я вже частково зробила і буду робити", - додала вона.

Непоновлення після СЗЧ

Звернення також стосувалися проблеми поновлення військовослужбовців, які повернулися після СЗЧ. 

"Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах", - зауважила Решетилова.

Вона пояснила, що причини цього пов’язані з затримками з боку Державного бюро розслідувань у розгляді клопотань про повернення на службу.

"Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах", - констатувала уповноважена з питань захисту прав військовослужбовці. 

Військовополонені та зниклі безвісти

Проблема військовополонених і зниклих безвісти, за словами Решетилової, займає третє місце за кількістю звернень.

Вона зауважила, що в Україні є система, що займається цими питаннями, проте рідні залишається з багатьма невизначеностями щодо комунікації з військовими частинами та розслідуваннями обставин зникнення.

"У рідних залишаються запитання, зокрема щодо комунікації з військовими частинами, щодо призначення службового розслідування, надання актів службових розслідувань тощо. На мій черговий запит по акту офіцер однієї з частин запитав мене: "Яка їм різниця, де він зник?". Для мене це про нерозуміння деякими командирами двох очевидних істин: точно і чітко встановлені обставини і координати місця зникнення безпосередньо впливають на подальші пошуки; рідні зниклих безвісти і загиблих військовослужбовців мають право знати правду про те, що сталося", - наголосила вона. 

За її словами, наразі планується серія зустрічей рідних зниклих безвісти і військовополонених з представниками частин. 

Окремо вона порушила питання зниклих безвісти військовослужбовців, зокрема зі 155 бригади, де спостерігається хаос в управлінні та обліку особового складу. Уповноважена висловила сподівання, що найближчим часом вдасться надати відповіді родинам.

Катування, побиття і жорстоке поводження

Крім того, Решетилова торкнулася питань катування, побиття та жорстокого поводження в армії. 

Вона повідомила про шість звернень з такими скаргами, одне з яких стосується командування, яке знущалося з військовослужбовця за допомогою електрошокера.

"По одному з них, де заявники надали відео, ми оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, - систематична практика в цьому батальйоні", - зазначила Решетилова. 

За її словами, в результаті розслідування ДБР було відкрито кримінальну справу, а командир був відсторонений від служби.

"Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів. І це заслуговує на окрему перевірку, результатом якої має бути сигнал усім відповідним службам і органам - за бездіяльність теж доведеться відповідати", - підсумувала вона.

• 30 грудня президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей українських воїнів.