Україна в складному становищі, але Путін у ще гіршому, - полковник Грант

Сценарій довгої війни позначився. Питання буде в ресурсах: гроші, техніка й підготовлені людські резерви. РФ продемонструвала свою підлість, на що вони можуть піти. Зокрема, йдеться про масовані ракетні удари по українських містах. Наша ППО продемонструвала російським інтервентам, що ми можемо знешкоджувати їхні ракети. Але це означає змагання: в кого буде більше систем ППО, в кого більше ракет, які удари завдавати тощо.

По-перше, ми очікували великих атак, оскільки Росія протягом декількох місяців майже не випускала ракет. Тобто вона готувалася накопичуючи ресурси. На цей момент видається, що основні атаки було здійснено з метою терору, а не для того, щоб вивести з ладу ракетні системи. Але зі стратегічної точки зору, якщо Росія буде в змозі продовжувати закидувати Україну великою кількістю ракет, навіть якщо Україна буде успішно збивати їх, на певному етапі вам прийдеться не солодко, через зменшення поставок ракет від західних партнерів. Нам відомо, що інші країни мають проблеми з наявністю ракет. Тож цілком можливо, що, наприклад, те, що ваші люди роблять у Києві, зібравши невеликі команди з кулеметами та іншою зброєю для перехоплення безпілотників, таку практику варто поширити на всю Україну, щоб не доводилося стріляти по безпілотниках дорогими ракетами. Потрібно по-різному підходити до того, як атакують дрони та як це роблять ракети, тому що кожна ракета, випущена з української сторони - на вагу золота, тоді як Росія продовжує отримувати дрони від своїх союзників та готується активно виготовляти свої власні. Тож у середньостроковій перспективі, ми просто маємо сподіватися, що нам не забракне ракет, і що західні країни, такі як Велика Британія, США та Німеччина, насправді в змозі надавати Україні більше ракет, аніж потрібно.

Щоб кардинально змінити ситуацію на полі бою, які кроки слід було б зробити? Частина так званих воєнних експертів говорить про необхідність перенесення війни вглиб Росії – йдеться про ураження російських військових об’єктів. Але для цього потрібна техніка, яка наразі перебуває під негласним табу.

Ми перебуваємо у складній ситуації. Втім, думаю, що становище Путіна зараз ще складніше, тому що йому потрібен певний успіх перед виборами. І це одна з причин, чому вони здійснюють масовані атаки, - вони намагаються досягти певного прориву. Скидається на те, що вони хочуть взяти Авдіївку, тому що цього буде достатньо для Путіна, щоб заявити, що вони просунулися вперед. Але коли у вас недостатньо техніки та ракет, ви не можете атакувати вглиб Росії. А якби можна було завдавати ударів далекобійними ракетами, то треба поставити одне питання. Чи допоможе це передовій? І відповідь на цей момент, скоріше ні. Насправді це може породити ще більше проблем, зокрема ще більше налаштувати населення Росії на боротьбу з Україною, якщо почати вбивати людей всередині Росії.

Тому це дуже проблематично перед виборами. Гадаю, що потрібно подивитися, як пройдуть вибори в Росії, щоб зрозуміти, який апетит у населення до продовження війни.

Але якщо буде змога вражати далекі цілі, то під прицілом мають опинитися конкретно вагомі об’єкти, знешкодження яких безпосередньо вплине на хід війни. Нас цікавить велика риба. Очевидно йдеться про найбільші об'єкти в Криму, про кораблі, на кшталт "Новочеркаська", про Кримський міст. Ось по чому треба завдавати удари, тому що відсікання Криму змінить всю геополітичну ситуацію для Росії. Атака на ще одне паливне сховище за лінією фронту в Росії, ймовірно, не матиме великого значення для передової. Тому ми повинні робити те, що насправді принесе великі реалістичні здобутки, які змінять хід війни, а не просто бити по чому попало.

Нещодавно прилетіла ракета на територію Польщі. Раніше були такі історії з повітряним простором Румунії. Зрозуміло, які меседжі посилає Путін у такий спосіб. Заходу потрібно ухвалити певне стратегічне рішення для себе про готовність відповідати, можливо у військовий спосіб, якщо буде здійснено військову операцію. Я не кажу, що це станеться зараз, але Путін демонструє свою готовність. З другого боку, можливо, Путін хоче в такий спосіб змусити Захід берегти свої ресурси – системи ППО, ракетні комплекси тощо.

Тут ви торкаєтесь двох моментів. Перший полягає в тому, скільки ще Путін зможе продовжувати діяти, і, відверто кажучи, він зможе продовжувати в такому темпі як зараз, ще пару років. Бо що він робить? Він просто кидає в Україну те, чого в нього вдосталь - людей, зброю, боєприпаси - і так може тривати ще дуже довго. Не забуваймо, що це він контролює запуски ракет, тож може робити це, коли йому заманеться - зараз, через тиждень, наступного місяця, з тією швидкістю, яку він може собі дозволити. І Росія буде так продовжувати якомога довше.

На цей момент Росія жодного сигналу Заходу не надсилає. Це я про ракети, які залетіли в Румунію та в Польщу. Це всього лиш помилки з боку Путіна.

Меседж про те, що Путін може продовжувати воювати, уже давно було надіслано. І в Брюсселі, і Берліні всім про це відомо. Там у курсі, що вони повинні продовжувати підтримувати Україну, оскільки зараз триває війна.

Я не думаю, що вони очікують, що Путін розширить географію війни, бо навряд чи Путін здатен перемогти в такій масштабній битві. Адже Захід справді здатен багато на що вплинути, щоб не дати Путіну просувати свої загарбницькі амбіції. Але якщо перебіг війни буде таким, яким він є зараз, то Путін точно не зупиниться, а Заходу доведеться шукати нові способи, як його сповільнити. Ймовірно, йтиметься про потужніші санкції, про посилений контроль над їх дотриманням, щоб з'ясувати, які саме процеси можна таким чином зупинити. Зараз люди в столицях намагаються з'ясувати, як зменшити здатність Путіна вести війну в довгостроковій перспективі. Тож ми незабаром побачимо певні маленькі кроки. А багато про що і не довідаємось, тому що це відбуватиметься між банками, між фінансовими установами.

Буде багато дискусій між європейськими чиновниками, між американськими чиновниками та, наприклад, Швейцарією, про які ми ніколи не дізнаємось.

Тож можете бути певні, що за лаштунками багато чого обговорюється у намаганнях зменшити здатність Путіна продовжувати цю війну в тому вигляді, в якому вона є на цей час.

Для того, щоб змінити хід подій на полі бою, нам потрібна авіація в належній кількості. Розуміємо, що вже ухвалено принципове рішення, і ми дякуємо за це королівській родині Великобританії – Storm Shadow працюють. Але коли Storm Shadow у поєднанні з авіацією – це зовсім інша якість. Літаків потрібно 3-4 ескадрильї, а не одиниці. Відповідно, це за собою тягне посилення нашої системи ППО, яка могла б прикривати військові аеродроми. Ясно, що Росія також готується до подібних сценаріїв.

Чесно кажучи, я не можу відповісти на це запитання, тому що я не знаю, що країни насправді роблять. Я не знаю, скільки F-16 готують до поставок. Я також не знаю, скільки з них насправді готові вийти на лінію фронту.

І тут у мене питання. Коли у вас з'являться F-16, що ви збираєтеся з ними робити? Наразі й це мені не відомо. Я навіть не впевнений, чи багато інших радників мають уявлення про те, як Україна використовуватиме F-16. Адже має бути певний елемент несподіванки при їхньому запуску. І ще одне питання: чи будуть вони підтримувати лінію зіткнення, чи їх буде використано для більш стратегічних цілей, таких як знищення російської авіації. Не знаю, нам доведеться дочекатись і побачити. Але ваш коментар про те, що все крутиться навколо F-16 і, наприклад, "Абрамсів", не обов'язково відповідає дійсності.

Я маю на увазі, що найголовніша річ, яка змінить ситуацію на фронті - це якісна підготовка. Якісний вишкіл командирів і солдатів.

Це перше і найважливіше, тому що, що б не сталося, солдати все одно мають воювати на передовій. Вони дають собі якось раду з безпілотниками, але варто пам’ятати, що F-16 не знищать повітряне прикриття з безпілотників. Вони не вступатимуть з ними у бій. Навіть якщо у вас будуть літаки F-16, навіть якщо у вас буде більше "Абрамсів", ті дрони, які використовує Росія, все одно будуть у вашому небі. Тому замість того, щоб постійно думати про щось масштабне, потрібно набагато більше думати про протидію безпілотникам і зброю проти них. Існує певна зацикленість на великих і потужних засобах. Але наявність великої техніки та більшої кількості озброєння не допомогла контратакувати. Важливою є якість підготовки, щоб солдати могли продовжувати воювати так, як вони воюють, та навіть краще. Для мене це найвищий пріоритет. Вишкіл особливо важливий у разі мобілізації. Солдати повинні бути належним чином підготовлені перед тим, як відправлятися на фронт, бо інакше їх просто вбиватимуть у великій кількості. Тож над цим треба ще багато працювати. Не варто покладати всі надії на F-16. Не варто витати у хмарах. Вони, звичайно, допоможуть просунутися вперед, але, мабуть, не так, як ви цього очікуєте.

А яких сигналів зараз найбільше чекають у Лондоні, Берліні чи Вашингтоні від нашого військового та військово-політичного командування?

Не думаю, що вони чекають якихось сигналів. Зараз вони прекрасно усвідомлюють, що потрібно в кожній зі сфер. І кожна з цих країн має свої різні проблеми. Головна проблема США полягає у їхній внутрішній політиці, яка тісно пов'язана з переговорами щодо позицій політичних партій перед президентськими виборами. Ось у чому проблема.

Велика Британія буде й надалі з вами. Тут немає жодних сумнівів. Вони знають, що відбувається, і зроблять все, щоб підтримати Україну всіма можливими способами, але у них закінчується обладнання, і фактично закінчилися боєприпаси. Отже, в якийсь момент Велика Британія не зможе надавати вам необхідного, поки їхня оборонна промисловість не почне виробляти більше.

У Німеччині така ж проблема з політикою. Ліва партія, яка в основному була проти війни, нині по суті перетворюється на праву. 

Якщо говорити про велику підтримку, то вона і надалі надходитиме з Польщі. А ще набагато більше допомоги може надійти з південних країн, таких як Франція, Іспанія, Португалія та Італія. Їх потрібно більше залучати, адже вони мають більше можливостей допомогти Україні технікою, обладнанням та іншими речами, ніж вони це роблять зараз. А сигнали - вони не змінились, однак для деяких країн вони мають бути сильнішими, ніж для інших.