З точки зору міжнародного права без ратифікації це не є закон: дипломат Безсмертний про угоду у сфері безпеки між Україною та Великою Британією

Про це він розповів в етері Еспресо.

"Це міжнародна угода, яка має дуже широкий вплив на внутрішню та зовнішню ситуації, але, як бачите, вона чомусь не подається на ратифікації до парламенту. Проте Конституція чітко визначає, що подібні акти є чинними тільки після того, коли згода на них дана Верховною Радою України. Нагадаю всім, що Будапештський меморандум теж не ратифікувався, але на той момент ще діяла попередня Конституція, яка дозволяла подібні речі у тому числі такі, як надання зовнішніх гарантій Міністерством фінансів, укладання подібних галузевих секторальних угод і так далі", - пояснив Роман Безсмертний.

На його думку, натомість цей документ не може бути нератифікований з точки зору норм позиції нинішньої Конституції. Це перша річ, яку треба пам'ятати, тому тут оцей вітерець Будапештського меморандуму уже дме.

"Друга річ - механізми реалізації. Я і сьогодні переконаний, що Будапештський меморандум - дуже серйозний документ, але чого там не вистачає і чого не може бути у такому документі, як і у документі, що підписаний Ріші Сунаком (прем'єр-міністр Великої Британії) і президентом Зеленським, то це механізм його реалізації. Що я маю на увазі? Перше - це ратифікація, бо тоді він стає законом, а це означає, що під нього лаштується організаційна структура і в Україні, і, відповідно, у Великій Британії. Бо нагадаю аналог подібної безпекової гарантії є акт між урядом США і Тайванем, який називається закон про відносини з Тайванем. Цей акт голосувався і Конгресом, і Сенатом, також був проголосований і у парламенті Тайваню. Таким чином це документ для двох сторін. І я б все-таки рекомендував українським фахівцям, які опікуються цією темою, взяти цей документ і подивитися на нього, як він оформлений", - зазначив дипломат.

За його словами, якщо вчитатись у підписану угоду, то вона носить обмежений у часі термін, насправді це документ про дворічні гарантії. А ще, якщо подивитися на міжнародні норми, то, якщо забрати ратифікацію, якщо зрозуміти, що подібний акт не несе за собою організаційну систему забезпечення, відповідно, він може трактуватися всього-на-всього як угода між прем'єр-міністром Ріші Сунаком і президентом Володимиром Зеленським.

"Парламенти цей документ не ратифікували. Звідси треба читати абсолютно чітко, що фінансова забезпеченість його буде під великим знаком питання. Однак з точки зору політичної риторики - це колосальний крок вперед, але разом з тим тут недолік, суть якого може полягати у тому, що діє він лише у період прем'єрства Ріші Сунака. Бо якщо це не закон, а всього-на-всього певна угода між двома особами, то вона може читатись точнісінько так. І я не виключаю, що за деякий час після того, коли консерватори відійдуть від влади, буде сказано, що консерватори підписали, то хай і виконують. Бо я ще раз кажу, це не закон. Це треба розуміти з точки зору норм міжнародного права", - підкреслив політик.

Безсмертний висловив сподівання, що надалі, а, можливо, і у випадку з Великою Британією, українське політичне керівництво повернеться до цього питання і відправить на ратифікацію до парламенту цей документ. Не зрозуміло, в силу яких причин допущена відсутність ратифікації подібного документу, бо з точки зору інформаційного приводу, політичного звучання - це чудовий крок. Інша справа, чому не дотягнули правову основу дій такого документа.

• 12 січня прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак прибув з робочим візитом до Києва. Володимир Зеленський та Ріші Сунак підписали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії".