Війна затягується: чи могли б ми підготуватися краще?

Про це пише The Guardian.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації, яке почалося вранці 24 лютого з масових ракетних ударів і просування сухопутних військ з кількох напрямків, застало багатьох українських посадовців зненацька. Деякі з них міцно спали.

Чутки про російське вторгнення ходили тижнями, а напередодні ввечері американська та українська розвідки отримали інформацію, яка майже з певністю вказувала на вторгнення тієї ночі. Але в останню хвилину було зроблено недостатньо, щоб укріпити міста поблизу кордону або попередити громадян, щоб вони готувалися до неминучого.

Володимир Зеленський був вдома з дружиною та дітьми. Чиновники, відповідальні за ключові регіони поблизу кордону, і мери міст, що мають стратегічні військові цілі, сказали в інтерв'ю Guardian, що були у ліжку та прокинулися від гучних вибухів, а не провели останні години миру, координуючи оборону своїх міст.

Можливо, це все одно б нічого не змінило, але оскільки вторгнення Росії в Україну триває вже більше 100 днів, дехто починає запитувати, чи можна було б зробити більше, коли війна тільки розгорталася. 

Навіть найзапекліші політичні опоненти Зеленського визнають, що його керівництво під час війни дійсно сміливе та надихаюче. Але разом із похвалами є й питання про ті тижні січня і лютого перед війною.

Чому Зеленський скептично ставився до все більш тривожних попереджень американської розвідки про те, що Володимир Путін планує повномасштабне вторгнення? Чи міг він зробити більше для підготовки країни? Чи справді це б допомогло?

Більшу частину січня та лютого американська розвідка приватно та публічно повідомляла про високу ймовірність того, що військове нарощування Росії не було блефом.

"Ми не хочемо на деякий час ініціювати розслідування, але не можемо уникнути цього в майбутньому", – зазначив Володимир Ар'єв, народний депутат від "Європейської Солідарності". Він додав, що його партія тижнями напередодні вторгнення наполягала на тому, щоб уряд поставився до загрози війни більш серйозно.

Більшу частину січня та лютого американська розвідка приватно та публічно повідомляла про високу ймовірність того, що військове нарощування Росії не було блефом.

Зеленський відповідав американцям, що йому потрібно дбати про економіку так само, як і про підготовку до війни, тому закликав українців не панікувати. 

"Якщо всі думають, що завтра почнеться війна, економіка опиниться в скрутному становищі", – сказав тоді президент.

У перші тижні 2022 року були сформовані структури територіальної оборони, і багато українців почали шукати найближчі бомбосховища, оскільки розмови про війну не стихали. Але мало хто щиро вірив, що загроза реальна, а багато мільйонів українців навіть елементарно не готувалися до початку повномасштабного вторгнення та тижнів життя в бомбосховищах чи підвалах. Для деяких відсутність планування мала жахливі наслідки, коли розпочалася війна.

Багатьох заспокоювали повідомлення від високопоставлених українських посадовців. Наприкінці січня Зеленський назвав "помилкою" часті попередження США про можливу війну. 6 лютого його радник Михайло Подоляк заявив, що шанси на врегулювання кризи шляхом переговорів "істотно вищі", ніж загроза нападу.

Українські чиновники дедалі більше розчаровувалися публічними попередженнями Вашингтона про вторгнення. Коли представники міністерства оборони США повідомили, що Росія перемістила стратегічні запаси близько до кордону, що означало неминучі військові дії, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр спростувала ці заяви. "Мета такої інформації — поширити паніку та страх у нашому суспільстві", – сказала вона тоді Guardian.

Але впродовж лютого американські чиновники все більше переконувалися, що українці та деякі європейські союзники не сприймають загрозу достатньо серйозно. Часто відбувалися телефонні розмови між різними високопосадовцями у Вашингтоні та їхніми колегами в Києві.

11 лютого посольство США в Києві викликало дипломатів з великої кількості посольств у місті. За словами трьох посадовців, поінформованих про зміст цих зустрічей, дипломатів привели в охоронювану частину посольства невеликими групами і вручили документи з інформацією про ймовірність і серйозність військових дій Росії. Їм дозволили робити нотатки, але не забирати папери.

Невдовзі решту американських дипломатів евакуювали з Києва до Львова. 

Українська розвідка також мала власну інформацію. Приблизно 17 лютого ми отримали повідомлення про низку підписаних російських військових наказів, які свідчили про те, що наближається щось масштабне. Але все ще існувала невіра, що це може означати, що американці весь час мали рацію

"Зараз не просто потрібно залишати Україну. Час для того, щоб це зробити сплив", – сказав високопоставлений чиновник американської адміністрації. Слід за американцями інші посольства вирушили на Захід України.

Українська розвідка також мала власну інформацію. Приблизно 17 лютого ми отримали повідомлення про низку підписаних російських військових наказів, які свідчили про те, що наближається щось масштабне. Але все ще існувала невіра, що це може означати, що американці весь час мали рацію.

"Більшість людей вірили, що все обмежиться Донбасом, і росіяни не спробують провести повномасштабну операцію", – повідомило джерело, наближене до українських спецслужб.

Деякі службовці у державних органах хвилювалися набагато більше, за інших: "З того, що говорили люди і наскільки вони хвилювалися, можна було зрозуміти, з якими іноземними розвідувальними службами вони мають контакти".

Коли вторгнення все-таки відбулося, Зеленський та його команда проігнорували пропозиції західних країн про евакуацію. Своїм безстрашним керівництвом вони допомогли розпочати відчайдушну оборону України.

Ця хоробрість і рішучість, а також потреба в єдності під час війни запобігли будь-якій негативній реакції на можливі помилки січня та лютого.

Бізнесмен і народний депутат Сергій Тарута, який у 2014 році був призначений губернатором Донецької області, сказав, що питання щодо військового нарощування ще рано піднімати, але згодом його неможливо буде уникнути.

"Звісно, є багато питань. Росіяни вже малювали букву Z на своїй техніці і всі говорили, що щось буде, а наші хлопці казали "не хвилюйтесь". Але це - вже після війни. Зараз суспільство має єднатися", – сказав він під час інтерв’ю.

Мабуть, найкращий аргумент, чому багато хто з української еліти не вірив, що розвідка США може бути правдивою – це невдала спроба Росії захопити Київ і Харків.

"На це просто не розраховували, – повідомило наближене до спецслужб джерело. – Захоплення Києва та всієї країни за кілька днів? Ми думали, що це буде катастрофою для Росії. Так і було. Ми не думали, що Путін може зійти з розуму".