Чому Київ не запросять до Альянсу на липневому саміті НАТО та чи є розкол в армії через дії генералів. Акценти світових ЗМІ 27 червня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 червня.

Що Україні запропонують на цьогорічному саміті НАТО

Фото: Reuters

Все ближче Вашингтонський саміт НАТО, який стартує 9 липня. Відповідно, все більше розмов, а що Альянс запропонує Україні цього року? У The New York Times написали, що НАТО запропонує Україні "міст" до членства, сподіваючись, що цього достатньо. Офіційні особи кажуть, що Київ не почне переговори про членство на найближчому саміті НАТО, але Альянс оголосить структуру для координації допомоги в довгостроковій перспективі.

"НАТО запропонує Україні нову штаб-квартиру для управління її військовою допомогою на майбутньому 75-му ювілейному саміті у Вашингтоні, заявили офіційні особи, що є запевненням довгострокової прихильності Альянсу до безпеки країни, яка була проголошена як "міст" до можливого членства Києва", - пишуть американські журналісти.

Звісно, що президент України Володимир Зеленський, а також деякі лідери центральноєвропейських країн дуже сподіваються що НАТО запропонує Києву переговори про членство на саміті. Натомість Альянс оголосить, що він погодиться створити місію в Німеччині для координації допомоги Україні у довгостроковій перспективі, повідомили представники США та НАТО. Вважається, що цей крок має "надіслати потужний сигнал" про прихильність союзників як Києву, так і Москві, яка сподівається, що Захід втомиться підтримувати війну.

Оскільки місія проходитиме під егідою НАТО, вона діятиме, навіть якщо Дональд Трамп, різкий критик Альянсу та допомоги Україні, переможе на посту президента США в листопаді.

Справа не тільки в тому, що країна все ще перебуває у стані війни, що може зробити НАТО активним учасником бойових дій. Президент Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що Україна повинна провести важливі реформи для зменшення корупції та покращення демократії та верховенства права. Тому справа вступу у НАТО – не лише питання війни з Росією.

Тож, нова місія об’єднає під егідою діяльність нинішньої "коаліції можливостей" країн, які надають різні аспекти військової допомоги Україні, такі як протиповітряна оборона, артилерія, винищувачі F-16, озброєння та навчання. Місія також координуватиме навчання українського військового персоналу в країнах-союзниках і довгострокові двосторонні угоди про безпеку, які різні країни підписали з Україною. Важливо, що всі країни НАТО підтримують створення місії, сказали офіційні особи, і про це буде оголошено на саміті.

Раніше допомога Україні надавалася здебільшого окремо кожною країною. Офіційні особи, ознайомлені з планом, повідомили, що об’єднання основних напрямків допомоги та навчання під одним командуванням має на меті впорядкувати потік і зробити його більш узгодженим.

Місія під назвою "Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України" (NSATU) працюватиме над тим, щоб зменшити дублювання та ускладнення, пов’язані з різними видами озброєнь, які надсилаються в Україну.

Одним із прикладів, за словами офіційних осіб США та НАТО, є нещодавня пропозиція Франції пожертвувати невизначену кількість винищувачів Mirage, коли Україна готує пілотів для підняття у повітря своїх F-16. Але Mirage – такий же складний літак, який потребує іншої підготовки, запчастин і технічного обслуговування, що може завдати шкоди українським можливостям.

Нова місія НАТО базуватиметься на військовому об’єкті США у Вісбадені, Німеччина, на чолі з тризірковим генералом — ймовірно, американцем — який підпорядковуватиметься безпосередньо головному генералу НАТО та США в Європі генералу Крістоферу Каволі.

Адміністрація Байдена не коментувала публічно деталі плану. Але Джейк Салліван, радник США з національної безпеки, сказав, що саміт покаже, як союзники роблять "конкретні кроки", щоб зблизити Україну та забезпечити їй "міст до можливого членства". На минулорічному саміті НАТО Альянс також відмовився запропонувати Україні фіксований графік і чіткий шлях до членства або дозволити почати переговори про членство. Тоді президент Зеленський був незадоволений, але загальна позиція Альянсу на цьому саміті не зміниться.

Фото: reuters

Тим часом у НАТО офіційно визначилися, що призначають 57-річного прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним керівником Альянсу. Як пише CNN, його призначення відбулося після того, як президент Румунії Клаус Йоганніс – його єдиний суперник на цю посаду – оголосив минулого тижня, що він знявся з балотування.

"Це величезна честь бути призначеним Генеральним секретарем НАТО. Альянс є і залишатиметься наріжним каменем нашої колективної безпеки", – сказав Рютте.

Згідно із заявою альянсу, Рютте має розпочати свою нову посаду 1 жовтня, коли завершиться 10-річний термін перебування на посаді чинного голови НАТО Єнса Столтенберга.

Президент України Володимир Зеленський також привітати наступного голову НАТО: "Я знаю Марка Рютте як принципового і сильного лідера, який протягом останніх років неодноразово демонстрував свою рішучість і далекоглядність".

Поїздка Зеленського на Донеччину після заміни важливого генерала

Фото: Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов 

Не оминув увагою західних ЗМІ й раптовий візит президента Зеленського на Донеччину. Як пише The Guardian, цей візит до Покровська відбувся через кілька днів після того, як російські удари вбили п'ятьох людей у ​​місті.

"Володимир Зеленський здійснив неоголошений візит до Донецької області на сході України, щоб зміцнити бойовий дух серед військ на тлі подальшого просування російських військ", - кажуть британські журналісти.

Зеленський здійснив поїздку разом із новопризначеним командувачем Об’єднаних сил бригадним генералом Андрієм Гнатовим. Раніше цього тижня Гнатов змінив генерала Содоля, якого деякі солдати звинувачували в значних людських втратах у війні з Росією.

У The Guardian відзначають, що у той час, як рішення Заходу дозволити Україні завдати ударів по російській території своєю зброєю призупинили просування Росії вздовж північно-східного фронту поблизу Харкова, Москва продовжує наступ на сході.

"Москва, схоже, має намір скористатися стратегічною можливістю до того, як Україна отримає нову військову допомогу із Заходу, включаючи винищувачі F-16 і десятки тисяч артилерійських снарядів через чеську ініціативу", - кажуть у виданні.

У The Washington Post написали, що критика та заміна високопоставленого генерала Содоля свідчить про те, що "всередині армії почалися розколи на тлі невдач у битві проти Росії".

"Видатний український офіцер звинуватив вищого командира в некомпетентності, звинувативши його в "тисячах" втрат у рідкісній публічній критиці з боку військових, яка відображає зростаюче невдоволення серед військ у міру просування Росії на полі бою", - кажуть американські журналісти.

Фото: armyinform.com.ua

Вони додають, що інцидент з усуненням генерала Содоля після критики – останній у серії перестановок військового керівництва цього року на тлі боротьби України. Содоль перебував на посаді лише чотири місяці після того, як його призначив головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський, якого Зеленський нещодавно призначив на вищу посаду на початку цього року.

Аналітики кажуть, що швидке усунення Содоля може послабити Сирського, якого рядові солдати "вже не люблять за те, що вважають його жорстокою людиною, яка віддає перевагу старій тактиці, що нагадує армійське керівництво Радянського Союзу". Це також загрожує негативним ефектом для президента Зеленського, який взяв на себе більшу відповідальність за рішення на полі бою, коли звільнив популярного генерала Валерія Залужного в лютому.

"Відтоді як Росія вторглася більше двох років тому, громадський контроль за українськими військовими, які в опитуваннях постійно оцінювалися як інституція, якій найбільше довіряють, був табу. І суперечки та скарги в рядах зазвичай тримаються в таємниці; солдати, які критикують їхнє командування, можуть зазнати покарання. А розмови про бойові втрати вважаються державною таємницею, яку політичне керівництво України воліє применшувати, щоб не послабити моральний дух суспільства", - пишуть у The Washington Post.

Відповідно до скарги майора Богдан Кротевич на генерала Содоля, яку отримало The Washington Post, Кротевич звинуватив Содоля в низці помилок, починаючи з його ролі командувача оборони міста Маріуполь у 2022 році .

"Хоча генерал Содоль не керував обороною міста і жодної години не провів у Маріуполі, йому присвоєно звання Героя України", – написав Кротевич, додавши, що він не постачав бригаду "Азов" боєприпасами та не розбудовував оборонні споруди міста перед наступом.

А нещодавно, під час свого командування східним фронтом, Содоль наказав "Азову" наступати без необхідних артилерійських боєприпасів, і коли були наведені аргументи, чому це неможливо, "проти командувача [Азова] було розпочато офіційне розслідування", — йдеться у скарзі.

"Ген. Содоль неадекватно керує військами, а його рішення призвели до загибелі тисяч військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії та інших підрозділів оборони, що призвело до слабкості позицій на фронті та втрати великої кількості території", – сказав Кротевич.

Інші впливові особи також поставили під сумнів командування Содоля. Український активіст Сергій Стерненко написав на Х, що його призначення – це "кадрова катастрофа". Стерненко та інші стверджували, що українські морські піхотинці, які отримали наказ штурмувати лівий берег Херсонської області, зазнали безглуздих втрат.

"Важко уявити гіршого кандидата, який [більш] байдужий до життя солдатів", — додав він.

У The Washington Post додають, що зміна кадрів у вищому військовому корпусі України відбувається у бурхливий час на полі бою. З лютого Україна втратила східне місто Авдіївку та низку сіл на захід від нього. Росія також просунулася на північ від Авдіївки, штурмуючи місто Часів Яр. А минулого місяця Росія почала новий штурм північно-східної Харківської області, захопивши нові території біля кордону.

"Останнім часом, за словами солдатів, офіцерів на рівні батальйону та роти, які сумніваються в наказах утримувати позиції, коли вважають, що було б розумніше трохи відійти назад, карають або звільняють. За словами військовослужбовців, це призвело до зниження морального духу на полі бою та дедалі більшої невіри у вищого керівництва", - підсумовують у виданні.