Взяв хабар, але невинен: як мукачівського суддю "відмазали" від в’язниці

Нещодавно Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала вирок судді, обвинуваченому у хабарництві. Це рішення заслуговує на особливу увагу, бо викликає чимало питань. А також — сумніви у своїй неупередженості. Розповімо чому.

Михайло Пак — суддя Мукачівського міськрайонного суду. На оприлюдненому записі він жаліється на хабар у 2 тисячі гривень. Саме через нього суддю затримали правоохоронці у вересні 2017-го року. Тоді, за матеріалами слідства, суддя ухвалив "потрібне" рішення у справі Управління соцзахисту Мукачівської адміністрації. Разом з Паком затримали й начальника юридичного відділу місцевого управління Пенсійного фонду, який був посередником в "угоді".

Торік Вищий антикорупційний суд засудив Михайла Пака до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Аж раптом в серпні цього року апеляція скасовує вирок. За таке рішення проголосували двоє із трьох суддів колегії — Даниїла Чорненька та Інна Калугіна. Попри низку залізних доказів, відео,- та аудіозаписів судді визнали Михайла Пака невинним.

Юрист Центру протидії Корупції Вадим Валько наголошує: рішення апеляції виглядає занадто непропорційним. Ніби Даниїла Чорненька та Інна Калугіна умисно написали свої висновки у справі так, аби врятувати колегу від покарання:

"Є дуже багато аргументацій, чому вирок скасовувати не можна було, закривати провадження не можна було. Аргументи суду звелися до того, що цю справу на початку розслідували не детективи НАБУ, а слідчі. І справа була відправлена до суду вже тоді, коли строки пройшли. Лише сам факт того, що справу розслідував нібито не той орган — не може бути підставою для скасування вироку, на мій особистий погляд. З точки зору не юриста виглядає так, що суддя бере хабар, а його відпустили".

Cудді при ухваленні рішення просто проігнорували зафіксований на відео факт передачі грошей. А після затримання суддя Пак зізнався, що підставився через хабар всього у 2 тисячі гривень.

З рішенням Даниїли Чорненької та Інни Калугіної не погодився головуючий суддя у справі — Микола Глотов. Він висловив Окрему думку.
    

Яким чином Михайлу Паку вдалося переконати суддів у своїй невинуватості — ми поцікавились у його захисту. Та адвокат Олександр Резуненко виявився не надто балакучим: відповів, що не одержав від Пака згоди на коментар.
    

    
Ми сподіваємось, що прокурори не стануть заплющувати очі на відбілювання судді-хапуги. І апеляційне рішення буде оскаржене в касації. З урахуванням обвинувального вироку першої інстанції та окремої думки одного із суддів — Михайло Пак має всі шанси таки опинитися за ґратами.

Між тим Етична рада продовжує співбесіди із претендентами до Вищої ради правосуддя — ключового органу судової влади, який відповідає за професійність, неупередженість та доброчесність всього суддівського корпусу. У минулих випусках ми вже розповідали вам про відчайдушних кандидатів, які попри свою далеку від кришталевої репутацію, сумнівну біографію та непрозорі статки, все ж сподіваються пролізти в оновлений склад ВРП. Та ми ретельно стежимо за такими випадками. І сьогодні розповімо вам про ще одного відчайдуху. Це Богдан Моніч, голова Ради суддів України, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Він — один з найактивніших блокувальників судової реформи. Торік він саботував створення Етичної ради, стверджував, що  "суддям не подобається цей закон", а "міжнародники в Етичній раді — це неправильно". Виходить: суддя, який ще недавно блокував Етичну раду, тепер — іде до неї на співбесіду. Цікаво, на що він сподівається? Експертка Центру протидії корупції Галина Чижик не приховує свого обурення:

"Насправді огидно спостерігати за тим, як Моніч, який говорив про те, що Етична рада неконституційна, участь міжнародних експертів неконституційна — тепер іде брати участь в конкурсі".

Припускаємо, що Богдан Моніч забув, що він проти судової реформи, частиною якої хоче зараз бути. Але ми не забули про його яскраве минуле. Моніч очолив Раду суддів у 2019-му році. Суддя Окружного адміністративного суду Павло Вовк, чиновник часів Януковича Андрій Портнов і тодішній очільник Адміністрації президента Андрій Богдан скинули з крісла голови Ради Олега Ткачука. На його місце посадили зручного Богдана Моніча. Це зафіксовано на так званих "плівках Вовка", оприлюднених нашими колегами зі "Слідство.інфо".

    
Моніч виконував команди й не чіпав Окружний адміністративний суд: публічно виступав на його захист і критикував президентський законопроєкт про ліквідацію ОАСК, — говорить Галина Чижик:

"Він, очевидно, є залежним від суддівських кланів, від впливових суддів, яким є голова ОАСК Павло Вовк. І свою посаду голови Ради суддів Богдан Моніч отримав саме завдяки Павлу Вовку - очевидно він діє відповідно до інструкцій, які отримує від того самого Вовка і від інших лідерів судової мафії".

З початком повномасштабного вторгнення РФ Богдан Моніч не втратив ентузіазму у боротьбі проти судової реформи та незалежних судових органів. Скориставшись війною, він спробував усунути Етичну раду від оцінювання кандидатів до Вищої ради правосуддя. Зокрема, вимагав передати ці функції очолюваній ним Раді суддів. 
    
Родина Богдана Моніча має три земельні ділянки, будинок під Житомиром на 330 квадратів та кілька квартир у Вінниці та Житомирі. Слід зазначити, Моніч також має особливу суддівську суперсилу — купувати нерухомість за ціною в кілька разів меншою за ринкову. Так, згідно з декларацією, будинок на понад 300 кв.м коштує 19 тисяч доларів. А квартира в Житомирі — всього 1900. Ми б хотіли порадіти за таку вдачу у купівлі нерухомості, втім, на жаль, можемо тільки констатувати: це дуже схоже на банальні маніпуляції та спроби приховати реальні статки.

Матір Богдана Моніча дуже любить свого сина. Настільки, що впродовж кількох років подарувала йому понад півмільйона гривень. Хоча її офіційний дохід в ті роки складав трохи більше 32-х тисяч гривень. 
    
Етична рада вже провела співбесіду з Богданом Монічем. Ми не знаємо, наскільки прискіпливо члени ради дослідили біографію та кар’єрні здобутки кандидата до ВРП, рішення щодо нього буде оголошено згодом. Втім, до репутації і самих членів Етичної ради залишається чимало питань. В одній із наших попередніх програм ми розповідали вам про одного з них - Володимира Сіверіна. 

Якщо коротко: він неодноразово був героєм журналістських матеріалів, через суд намагався зменшити вік, щоб відтермінувати пенсію, та піддавався критиці через свої рішення та велику кількість коштовної нерухомості сумнівного походження у членів його родини. Тоді він відмовився пояснити нам свої статки, посилаючись на велику кількість роботи. Тож ми зателефонували знову. У відповідь Сіверін порадив журналістці "Судового контролю" звернутися до комісій, які перевіряли його на відповідність посаді.
    

    
Ми продовжимо уважно стежити за рішеннями, які ухвалюватиме Етична рада щодо кандидатів до Вищої ради правосуддя. Зокрема, і за рішеннями Володимира Сіверіна, аби його минулі "помилки" не стали підґрунтям для нових і він раптом не пропустив до ВРП недоброчесних претендентів.