"У мене немає доказів, що Міланович є проросійським": експертка-балканістка Гелетій про вибори в Хорватії

Таку думку вона висловила в етері Еспресо.

"Насправді сам прихід до влади Мілановича не є дуже серйозним для України на сьогодні. Це більше проблема, скажімо, для самої Хорватії, тому що в Хорватії є сильним прем'єр-міністр. Тобто незважаючи на те, що формально президент вважається главою держави і верховним головнокомандувачем, також він фактично глава зовнішньої політики. Але він більшість речей здійснює спільно або за погодженням з прем'єр-міністром. І прем'єр-міністр є цією людиною, яка, в принципі, веде більшість переговорів з партнерами", - розповіла вона. 

Водночас вона зазначила, що президент Хорватії може блокувати деякі рішення. Зокрема, Зоран Міланович вже блокував допомогу Україні. 

"Але цей президент може блокувати певні рішення, і тоді, якщо, наприклад, президент заблокував певне рішення (зокрема є приклад, коли він заблокував допомогу Україні, це було ще на початку повномасштабного вторгнення), а потім зараз надсилання солдатів, надсилання офіцерів хорватської армії в навчальний центр НАТО, який знаходиться в Німеччині, для того щоб навчати українських військовослужбовців, то для самого прем'єра це складна процедура, яку треба пройти, тобто отримати 2/3 голосів парламенту для того, щоб обійти це вето. І, наприклад, зараз не вдалося подолати поки що вето щодо надсилання військових до центру НАТО у Німеччині", - сказала експертка. 

Марія Гелетій зазначила, що не знайшла доказів, які б дозволили вважати Мілановича проросійським.

"Але в цілому це не є проблема для України і, в принципі, я очікую, що Україна отримуватиме ту підтримку, яку вона б мала отримувати. Разом з тим всередині самої Хорватії буде складно, мабуть, відстоювати певні рішення, зокрема що стосується України. Тому що сам Міланович дуже цікаву позицію зайняв. Я насправді довго намагалася зрозуміти, а чи він дійсно є проросійський. І в мене немає якихось таких доказів, що він є проросійський, тому що, якщо послухати, що він говорить щодо Росії, щодо війни в Україні, він загалом засуджує війну. Він також засуджує самого Путіна, який вбиває жінок та дітей. Тобто він не є тою людиною, яка десь показує якусь підтримку, він не має відносин з Путіним. Але разом з тим,  якщо навіть буде місія НАТО створена в Україні, він не хоче надсилати солдатів, також якщо буде будь-яка місія навчальна, він також не хоче, щоб там хорватські солдати брали участь.

І причина тут, я особисто бачу, не так в тому, що він проросійський чи протиукраїнський. Він намагається захистити Хорватію, хоча це не зовсім виправданий захист, але він намагається захистити Хорватію від того, щоб вона була втягнута в цю війну і стала стороною конфлікту. І я думаю, що є інша проблема. Самі хорвати пережили війну, яка 20 років тому завершилася, і ця ситуація для них все ще травмуюча, все ще болюча. Тому що вони ще до сьогодні мають території, які заміновані, вони ще до сьогодні мають могили, які невідомо, хто там похований, то не всі люди вже ідентифіковані. І це все, напевно, є таким для них болючим, що вони не готові надсилати війська в якусь країну, де йде війна, для того, щоб вони знову гинули", - вважає експертка.

• У неділю, 12 січня, в Хорватії стартувало голосування у другому турі президентських виборів. Згідно з даними екзит-полу, чинний президент Зоран Міланович має перевагу над Драганом Пріморацем, кандидатом від Демократичного союзу Хорватії.