Закарпаття демонструє падіння рівня співпраці у громадах, - соцдослідження

За словами керівника програм в Україні Центру сталого миру та демократичного розвитку (SeeD) Андрія Дриги, основними напрямками, які прагнули охопити, були бачення спільного майбутнього з тимчасово окупованими територіями, сценарії їх реінтеграції, ставлення до влади, споживання медіаконтенту, політичну орієнтацію та бачення майбутнього України.

Одним з показників, який вимірювали, стала довіра до влади. За даними дослідження, в Україні спостерігається сталий ріст довіри до місцевої влади. Крім того, відчувається ріст підтримки національних реформ, зокрема найбільший рівень має національна  підтримка децентралізації - 4,3 бали з 10 можливих. Це найбільша підтримка серед інших реформ. Однак, якщо дивитись на цифри по регіонам, то Закарпаття і Одещина - більш скептично до них ставляться.

Як зазначили аналітики, люди, що підтримують децентралізацію мають і більшу прихильність до згуртованості. Національний показник за цим параметром становить 5,4 бали. 

Важливим показником є вертикальна згуртованість. Тут ситуація складніша, адже 82% українців вважають, що влада не піклується про інтереси простих українців та не приділяє однакову увагу всім областям. При цьому на Закарпатті цей показник ще менший за національний.

На активність українців сильно впливає показник відчуття впливу. За словами Андрія Дриги, зараз українці починають розуміти, що вони є агентами впливу у своїх громадах. Саме тому для вирішення проблем потрібно більше залучати локальні громади. Показник горизонтальної згуртованості в Україні вищий за значення згуртованості вертикальної. Зараз люди більше покладаються на спільноту, на людей навколо. Проте, на думку Андрія Дриги, цей показник є не настільки високим, як би хотілось.

Питання соціальної толерантності теж досліджувалось у рамках SCORE 2021 "Децентралізована та згуртована Україна". За підсумками дослідження, на національному рівні українці почали краще ставитись до меншин за різними ознаками. Цей показник не є високим в Закарпатті (3,5 бала з 10) і в цьому є певні виклики.

Як стверджують автори дослідження, рівень співпраці у громадах знаходиться на посередньому рівні в Україні. В динаміці він зростає, стрімкий ріст показує Чернівецька область, Закарпаття ж показує падіння.  Відчуття приналежності до своєї країни на Закарпатті має менший рівень за сусідні області, зокрема нижчий за показник Львівщини, який показує фантастичний рівень (9,5 бали з 10), Проте, що стосується Закарпаття, то відчуття приналежності до села, селища чи міста в Закарпатті сильніше, ніж навіть відчуття приналежності до країни (7,4 бали з 10).

Своєрідним клеєм, який скріплює населення України, є відчуття плюралістичної української  ідентичності .Так, респонденти дослідження схильні вважати, що якщо людина живе в Україні, вона може вважати себе українцем. На національному рівні цей показник виріс, але на Закарпатті - як ніде більше. Так, 91 % жителів Закарпаття вважають, що люди, які живуть в Україні, можуть бути українцями незалежно від їх етнічного походження чи релігії.

Сприяє об'єднанню і такий важливий чинник як інфраструктура. Так, зокрема, задоволеність жителів Закарпаття розвитком інфраструктури, будівництвом доріг становить 5,6 з 10 балів.

Вибірка опитування склала 19 тисяч респондентів, а саме дослідження включає більше 200 показників за 13-ма напрямками. У дослідження потрапили також дані з непідконтрольних уряду територій.