Як терористи Донбасу "мочать" конкурентів "Газпрому" (ІНФОГРАФІКА)

Вчора компанія Royal Dutch Shell повідомила, що призупиняє розвідку родовищ сланцевого газу на Сході України через небезпеку для своїх працівників.

З першого погляду ця новина викликає погодження і слова "це треба було зробити давно, бо там небезпечно". Чимало великих підприємств працюючи на Сході мають певні ризики і для своїх співробітників, і для виробництва, які постійно хочуть пошкодити чи "приватизувати" псевдовлада псевдореспублік ДНР-ЛНР.

Але в саме цій новині видніється більш далекоглядний план з економічного знекровлення України, ніж просто блокування заводів і погрози олігархам.

Українські ЗМІ вже давно розгледіли у військовій агресії Росії дещо більше, ніж банальний "захист російськомовного населення". Найгарячіша точка терористів на Сході – Слов’янськ, знаходиться в самому серці "Юзівського родовища сланцевого газу", яке розробляло Shell.

Чимало експертів вказувало на те, що саме сланцеві родовища України можуть змінити газову долю країни і перетворити її з залежної від російського газу на експортера.

На сьогоднішній день обсяг досліджених і оцінених обсягів сланцевого газу в Україні становить 1.2 трлн куб. метрів, що ставить Україну на четверте місце в Європі за обсягами резервів цього типу після Польщі, Франції та Норвегії. 

А якщо врахувати схожу ситуацію з анексією Криму, коли Україна втратила перспективний в енергетичному плані шельф Чорного моря, то ця "конспірологічна" теорія перетворюється вже на одну з найбільш вірогідних.

Голова центру ринкових реформ Володимир Лановий також наголошує на тому, що Путін розгорнув операції із захоплення Криму і дестабілізації Донбасу для того, щоб зупинити видобуток газу і нафти в цих регіонах.

"Запаси настільки великі в шельфі Чорного моря і такі обсяги, що ми могли б забезпечити не лише Україну, а і постачати навіть в ЄС. Ви розумієте, що для Росії – це фіаско. І от новина про Shell - Росія вже свого досягла. Вона ставить нас в залежність від Газпрому. Буде знов диктувати нам ціну, обсяги, умови оплати", - розповів Лановий Еспресо.TV.

Міністр енергетики Юрій Продан вже оцінив втрату Чорноморського шельфу Україною в $ 40 млрд у вигляді недоотриманого доходу від видобутку газу в Криму. Також прем'єр Арсеній Яценюк заявляв, що Росія вкрала в України 2,2 млрд кубів газу на $1 млрд через "Чорноморнафтогаз" в Криму. Це вже той газ, який видобутий і зберігається в підземному газосховищі України на півострові.

Звичайно, представники "Газпрому" з подивом відхрестились від крадіжки, натякаючи, що їх там (в Криму) немає. Мабуть вони натякають на псевдовладу півострова  яка, не слід забувати, є підлеглими того ж Кремля.

І головне, втрата як кримського шельфу, так і "Юзівського родовища" все більше віддаляє Україну від реалізації ідеї енергонезалежності і змушує знову наступати на газпромівські граблі.

Утім, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що тимчасове рішення Shell ніяк не вплине на плани України щодо енергонезалежності. "Треба очікувати розвязання політичної ситуації навколо Донбасу і якщо це питання вирішиться тоді проблема буде знята".

На думку експерта російський уряд такими дрібними категоріями як "відхопити якесь родовище" не мислить, а мислить Кремль глобальніше – взяття під контроль всієї України і ліквідація її як суб’єкта міжнародного права.

"Це родовище сьогодні ніякого значення немає, йде глобальна боротьба. Ще коли воно буде розроблятися. Там є тільки площа яку потрібно бурити. Щоб видобувати цей газ потрібно ще 10 років. Взагалі немає питання на сьогоднішній час", - розповів Еспресо.TV Омельченко.

Енергетичний експерт та президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар також згоден з думкою, що призупинення роботи Shell не є глобальною проблемою для України. Він вважає, що ця компанія працює в Україні вже майже 22 роки і її стратегія спрямована на більшу диверсифікацію і вміння чекати свого часу.

"Також потрібно виходити з того, що де факто на поточний період на території Юзівської площі мали проводитись тільки пошукові роботи. Мова ж не йде про експлуатаційне буріння. Пошукові роботи мали проводитись протягом п’ятирічного періоду. Тому те що зараза відбувається на Сході воно звичайно робить неможливим проведення будь-яких робіт оскільки існує певний ризик для персоналу. Це означає просто певну паузу у виконанні робіт на цій площі", - вважає експерт.

Гончар розповів, що Shell має унікальну перевагу в розробці сланцевих родовищ України.

"На північному шельфі, тому, що західніше, розташовані 6 ліцензійних блоків, які компанія зараз активно розвідує спільно з українською компанією "Укргазвидобування" в рамках угоди про спільну діяльність. І в принципі йдуть роботи практичного характеру, дві пробурені свердловини, які відносяться саме до тієї зони, що охоплена угодою про спільну діяльність і яка не має відношення до Юзівської площі. Таким чином там у Shell все іде по плану", - пояснив він.

Інша проблема, яка може виникнути через зупинку діяльності Shell на "Юзівському родовищі" - ускладнення газових переговорів між "Нафтогазом" і "Газпромом".

Вже пройшло декілька етапів трьохсторонніх переговорів Україна-Росія-ЄС щодо вартості російського газу для України. І останнім часом всі сторони почали знаходити, хоч і дуже тяжко, але певний компроміс. Тепер Росія побачить, що плани на власну енергонезалежність України можливо посипались і знову займе свою попередню позицію щодо ціни на газ для України.

Але більшість експертів не вірять в цю теорію, хоча погоджуються, що в планах Росії є мотив позбавити Україну навіть гіпотетичної енергонезалежності.

"Безперечно ці проекти (видобування сланцевого газу в Україні) поки що більшою мірою є віртуальними, тим не менше вони викликають невдоволення в Росії. І тут більшою мірою не тільки позбавити Україну хай навіть поки що гіпотетичних, але все ж таки шансів на зміцнення своєї енергетичної самодостатності, але і прибрати конкурентів. Тому що компанії такого рівня як Exxon Mobil, Shell та Shevron конкуренти і навіть в більшій категорії ніж "Газпром". Вони просто показують, що тут в Україні вам робити нема чого. А натомість наполегливо пропонують цим компаніям спільні проекти з російськими компаніями в Арктиці і в Західному Сибіру", - вважає Михайло Гончар.

На його думку Росії потрібен швидкий і негайний результат, тому швидше існують серйозні ризики для комерційних родовищ, де йде газовидобуток в Україні традиційно.

"Не даремно перший удар був спрямованих саме на Харківщину. А цей регіон це близько 45% загального видобутку газу в Україні. Це більше реально. Гра на випередження вона має місце, це є один з мотивів російської політики щодо України, але звичайно не єдиний і не головний", - резюмував експерт з енергетики.