Кінопрокат-2015: Українських фільмів стає більше

Ми брали до уваги всі стрічки, що виходили у форматі як широкого, так і обмеженого прокату. Також у списку зафіксовані картини, що протягом кількох місяців демонструвалися разовими сеансами у багатьох українських містах. Так показувалися, зокрема, "Добровольці Божої чоти", "Сильніше, ніж зброя", "Голлівуд над Дніпром. Сни Атлантиди" та інші.

Вітчизняні фільми в українському кінотеатральному прокаті (2015 рік)

Лише третина українських фільмів, що вийшли цьогоріч на широкі екрани, датовані 2015 роком. Загальна кількість наших стрічок у кінотеатрах виросла за рахунок минулорічних "запасів":

Хвиля документального кіно, що почалася в Україні після Євромайдану, вилилася в суттєве зростання неігрових стрічок у прокаті. Цьогоріч у кінотеатрах вийшло шість вітчизняних документалок. Натомість до 2013-го неігрових фільмів у наших кінотеатрах щороку було не більше двох-трьох.
Більше половини — 12 фільмів — із цьогорічних українських релізів були створені без залучення державних інвестицій. Це переважно документальні та малобюджетні стрічки.

Розподіл фільмів за копродукцією:

Найдорожчою із вітчизняних прем'єр 2015-го стала "Незламна". Її бюджет складає близько $5 млн. Стрічку з найменшим бюджетом визначити складно, адже одразу кілька фільмів знімалися на ентузіазмі й обчислити їх виробничу вартість неможливо. Наприклад, бюджет документальної картини "Все палає", за словами продюсера, склав близько 3 тис. євро. Ці гроші пішли виключно на те, що не могли власноруч зробити самі автори фільму. 

Єдиною нашою стрічкою, що повернула вкладені у неї кошти після релізу в кінотеатрах, стала “Незламна”. За словами продюсерів, їх фільм окупився після виходу в кінотеатрах у різних країнах. Однак остаточна сума зборів не оголошується. Ще кілька фільмів окупилися вже після виходу на ТБ. До останніх відноситься “Все палає” і ще пара малобюджетних вітчизняних прем'єр цього року. 

Серед кінопрокатних компаній найактивніше займалася вітчизняним кіно Ukrainian Film Distribution, що вивела на широкі екрани чотири наші стрічки: "OE. 20 LIVE IN KYIV", "Незламна", "Гетьман" і "Це я".

По два українські фільми показали компанії: 
Артхаус Tрафік ("Все палає" і "Сильніше ніж зброя")
435 FILMS Distribution ("Люби мене" і "Моя русалка моя Лорелей")
86PROKAT ("Брати. Остання сповідь" і альманах "Місцеві")
KINOLIFE ("Z Джок", "Смертельно живий")
Національний Центр Довженко (альманахи к/м "Нова хвиля" і "Великі короткі метри") 
Big Hand Films ("Загублене місто" і "По той бік")

По одній нашій картині довели до широких екранів Galeon Kino Ukraine ("Пісня пісень"), B&H ("Тепер я буду любити тебе") і Одеський міжнародний кінофестиваль ("Побачення наосліп"). Кінотеатральні покази інших фільмів організовувалися самими їх творцями.

Окремим фільмам не проклали дорогу до вітчизняних кінотеатрів навіть престижні призи. Наприклад, зняті у копродукції з Україною стрічки "Під електричними хмарами" і "Милий Ханс, дорогий Петр" були відзначені відповідно на Берлінському і Московському кінофестивалях. Та незважаючи на це, вони так і не отримали прописку у наших кінообителях.

Є й вітчизняні фільми, робота над якими була завершена близько року тому, проте їх прокат пересунуто на 2016-й. Серед останніх – "Російський дятел" і "Політ золотої мушки", які обіцяють вийти на широкі екрани у січні й лютому.

Наступного року зростання кількості вітчизняних фільмів у прокаті обіцяє зупинитися. У 2016-му в наших кінотеатрах вже не назбирається більше десяти фільмів, знятих у попередні роки. А за рахунок нових стрічок, що наразі створюються в Україні, - 23 картини не набереться. До того ж і доля української документалістики у прокаті обіцяє знизитися. Результати бокс-офісу неігрових фільмів про Євромайдан і війну на Сході довели, що випускати подібне кіно у прокат — не доцільно.

* - власні підрахунки