У пошуках слідчого №1. Хто очолить українське ФБР
Чому конкурсна комісія з відбору керівництва Державного бюро розслідувань била на сполох та хто планує очолити Бюро
8 червня сплив останній термін подачі документів претендентами на заняття керівних посад у Державному бюро розслідувань (ДБР). Нагадаємо, що директора Бюро призначить президент за поданням прем’єр-міністра після відбору конкурсною комісією. Своїх заступника та першого заступника директор призначить сам, за поданням комісії.
Читайте також: ФБР по-українськи. Як створюють Державне бюро розслідувань
За тиждень до "провалу"
Станом на 30 травня на три посади було подано всього три пакети документів. Заступник міністра юстиції Наталя Севостьянова тоді попросила ЗМІ максимально поширити інформацію про конкурс, адже його проведення опинилося під загрозою зриву.
7 червня Реанімаційний пакет реформ видав офіційну заяву із закликом до комісії продовжити строк проведення конкурсу.
Проте вже 15 червня на черговому засіданні конкурсної комісії по відбору керівництва ДБР стало відомо, що в цілому, за весь час відведений на подачу документів, свою заявку подав 81 кандидат.
Член комісії Денис Монастирський розповів Еспресо.TV, що основна кількість заяв надійшла до комісії в останній тиждень.
"Ми зробили звернення до провідних громадських юридичних організацій та спеціалізованих видань із закликом розмістити на своїх сайтах інформацію про конкурс. Відбувся досить широкий резонанс, що проходить цей конкурс і прийшло дуже мало заяв", - пояснив цю ситуацію член комісії Денис Монастирський.
Голова комісії Роман Майданик повідомив, що пакети документів кандидатів розглядатимуться протягом місяця. Після цього стане відомо, кого із них буде допущено до участі в конкурсі. Наступне засідання комісії відбудеться 7 липня.
"Думаю, що тиску не уникнути в будь-якому разі, тому що посада є дуже важливою, вагомою. Але зважаючи на підібраний склад комісії, куди входять представники трьох різних гілок влади, я думаю, що можна буде мінімізувати цей тиск", - пояснив Монастирський.
Еспресо.TV вирішило розповісти про найвідоміших кандидатів на посаду.
Гучні прізвища
Свою кандидатуру до ДБР висунув головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Він почав роботу у прокуратурі з 1997 року, був помічником прокурора міста Чернівці. З 2000 року працює в прокуратурі Херсонської області, у 2008 році переходить на роботу до СБУ.
Був спочатку начальником управління Служби безпеки України у Львівській, а згодом в Одеській областях. Має звання генерал-майора СБУ. У 2009-2010 роках був першим заступником очільника головного управління служби безпеки по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю.
Наступного року працював радником голови Вищого адміністративного суду. У 2011-2014 роках був заступником керівника головного контрольного управління Адміністрації президента. 26 червня 2014 року став заступником генерального прокурора, а вже через два місяці - головним військовим прокурором.
Керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк у Генеральній прокуратурі з 2004 року, понад 10 років був слідчим в особливо важливих справах. У 2004 році вів справу проти соратника Віктора Ющенка Давида Жванії. Свого часу також займався розслідуваннями у справах Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко.
Влітку 2014-го року Горбатюк очолив слідство у справах Майдану. У грудні цього ж року він став начальником щойно створеного управління спецрозслідувань Генпрокуратури. У березні 2016-го року громадські активісти та адвокати майданівців звернулися до Петра Порошенка із проханням призначити Горбатюка генпрокурором, однак президент вирішив внести до Ради кандидатуру голови своєї фракції в парламенті Юрія Луценка.
Цікаво, що документи на участь у конкурсі подав також Ігор Цюприк - колишній заступник Сергія Горбатюка. Адвокат у справах Майдану Євгенія Закревська після новини, що Цюприк працюватиме в ГПУ, зазначила, що він полковник міліції, який не пройшов переатестацію.
Також вона розповіла, що Цюприк під час Революції гідності був заступником начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів ГСУ МВС. За словами правозахисників, він займався розслідуванням фальсифікацій парламентських виборів 2012 року, а також можливо має стосунок до викрадення та катування активістів Ігоря Луценка та Юрія Вербицького.
Сам Ігор Цюприк на ці звинувачення відповів, що ніколи не виконував обов’язків начальника слідчого управління. Також він зазначив, що напередодні Євромайдану був зміщений з посади начальника тактичного управління, яке займалося розслідуванням кримінальних справ, та пішов працювати до організаційно-аналітичного управління.
Проте, зважаючи на реакцію громадськості, 6 червня Цюприк звільнився з посади заступника Горбатюка за власним бажанням.
До боротьби за місце в керівному складі ДБР долучився і нардеп Ігор Лапін. За фахом він професійний військовий. В середині 90-их служив у військово-повітряних силах. У 1997-му році закінчив Львівський університет імені Івана Франка за спеціальністю "правознавство". З тих пір належить до Волинської обласної колегії адвокатів.
У 2010 році балотувався на мерських виборах у Ковелі від "Селянської партії". Брав активну участь у Революції Гідності, входив до складу "Самооборони Волині".
Під час створення батальйону "Айдар", Лапін (позивний "Зола"), став командиром другої роти "Захід". Із серпня 2014-го року входить до військової ради партії "Народний фронт". Переміг на парламентських виборах, отримавши депутатський мандат на 22-му окрузі в Луцьку.
У Верховній Раді входить до складу комітету з питань правової політики та правосуддя.
Увійти до керівництва держбюро розслідувань планує ще один народний депутат. Юрій Македон закінчив факультет підготовки слідчих кадрів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у 2003 році. Після цього працював оперативником в управлінні СБУ Вінницької області.
2009-го року за власним бажанням звільнився із лав служби безпеки та розпочав адвокатську діяльність. Наступного року пройшов до Вінницької облради від "Фронту змін" До Верховної Ради пройшов на парламентських виборах 2014-го року, перемігши на 16-му окрузі на Вінничині. Македон входить до фракції БПП, працює в одному комітеті з Ігорем Лапіним.
Екс-очільник українського відділу Інтерполу Кирило Куликов також подав документи до конкурсної комісії. У 1993-му році він закінчив військовий інститут Міністерства оборони у Москві за спеціальністю "міжнародна журналістика". Через 7 років здобув юридичну освіту в Національній академії внутрішніх справ в Києві. Звання магістра Куликов отримав в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка за спеціальністю "міжнародна економіка".
Під час Помаранчевої революції познайомився із нинішнім генпрокурором Юрієм Луценком. З лютого 2005 року по березень 2007-го очолював Національне центральне бюро Інтерполу в Україні.
У 2007-2010 роках був радником міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Депутат VI скликання Верховної Ради від "НУНС", працював у бюджетному комітеті.
У списку заявників неочікувано прозвучало прізвище Олени Литвин. Очевидно мова йде про доньку народного депутата, екс-спікера парламенту Володимира Литвина. Найчастіше її ім’я можна зустріти у таблоїдах, як відомої модниці та власниці мережі бутиків Villa Gross.
Литвин здобула освіту за юридичним фахом в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка. Станом на 2006 рік була співвласницею юридичної фірми "Гарантія", разом із колишнім чоловіком Дмитром Крейніним.
Наступний кандидат - помічник президента України Олексій Горащенков. Він отримав ступінь магістра міжнародного публічного права в КІМВ. Має досвід адвокатської практики. У 2002-2005 роках займав різні посади середнього рангу в міністерстві закордонних справ. Наступні 4 роки працював в апараті РНБО.
З 2009 по 2011 рік займався адаптацією українського законодавства до європейських норм в міністерстві юстиції. З 2012 року знову працює в МЗС на посаді заступника директора договірно-правового департаменту. 29 серпня 2014 року стає помічником президента Петра Порошенка.
Горащенков є членом конкурсної комісії з відбору членів Нацагенства з питань запобігання корупції.
Свою кандидатуру висунув і Василь Вовк, який очолює головне слідче управління СБУ. Юридичну освіту отримав в московській вищій школі КДБ. До 2004-го року працював у Вінниці у правоохоронних органах. Потім переїхав до столиці, де відзначився розкриттям справи по контрабанді ракет для Ту-95, здатних нести ядерні боєголовки.
При Наливайченку вперше очолив головне слідче управління СБУ. Із приходом в крісло керівника служби безпеки Валерія Хорошковського, Вовк був усунутий із посади. Займався розслідуванням Голодомору 1932-1933 роках, за що отримав орден Богдана Хмельницького.
Балотувався на парламентських виборах 2012-го року у 15-му окрузі на Вінничині, проте вибори програв. Після Революції Гідності Валентин Наливайченко знову очолює СБУ, тож 27 березня 2014 року Вовк повертається у крісло начальника головного слідчого управління СБУ.
- Актуальне
- Важливе