Як зробити Київ культурно привабливим та залишитись в плюсі

Останнім часом питання культурної привабливості міст в України стало лунати все частіше. Громадські активісти, митці та інші небайдужі намагаються донести, що правильно розставлені акценти на культурі можуть принести чимало грошей та зисків місту. 

Щоправда, цивілізований світ звернув увагу на культурну стратегію на кілька десятків років раніше. І під час першого в Україні Kyiv Art Week на міжнародній конференції генеральний інспектор Міністерства культури і медіа Франції Бенуа Пом'є поділився досвідом Європи щодо культурної політики.

Що таке культурна політика і навіщо вона потрібна

Культурна політика сама по собі є стратегією: стратегією залучення історико-культурного надбання та сучасних естетичних ідей до широкого обігу в суспільстві, стратегією подальшого виробництва нових взірців культури.

Існує кілька об'єктів, на які може бути направлена стратегія культурного розвитку. Це можуть бути пам'ятки, архітектурні ансамблі, визначні місця, які загалом називають культурною спадщиною. Інший включає в себе дозвілля, яке може запропонувати місто. Ще один напрямок культурної стратегії – культурне надбання, куди входять твори мистецтва.

Очевидно, що розвиток будь-якого з цих напрямків (або одразу всіх) приваблює туристів, а заразом і гроші. 

Якщо коротко, за словами Бенуа Пом'є, має бути і співпраця з туристичними офісами, і створення яскравих інформативних веб-сайтів про місто. Але цим справа не обмежується. У місті має відбутися зміна архітектури (зокрема знесення МАФів тощо) та зміна стилю життя населення.

"Перевтілення міста, попри значні фінансові витрати та людські ресурси, є прибутковим. Цікаво, що Міністерство фінансів Франції у 2013 році провело дослідження і виявило, що кожен євро, витрачений державою на культурний розвиток міст, приніс від 3 до 9 євро прибутку", - зазначає Пом'є.

Культурна привабливість міста та економічні зиски йдуть пліч-о-пліч, і чим раніше в державі зрозуміють це, тим швидше можна очікувати на позитивний результат.

Як місту привабити туристів

Для того щоб місто стало привабливим, потрібно створити його "бренд", розвинути його ідентичність. 

Багато країн Європи, до яких щороку приїжджають мільйони туристів, не мають культурної спадщини. Україна не відноситься до них, тож має можливість бути культурно привабливою без зайвих зусиль.

Утім і в такому випадку потрібні фінансові та інші зусилля з боку влади.

"Є країни, культурна спадщина яких набагато менша, але держава виділяє немалі кошти на розвиток міста. У результаті вони сміливо конкурують з тими містами, які мають історичну культурну спадщину", - відзначає Бенує Пом'є.

Коли мова заходить про культурну привабливість міста та економічний розвиток, успіху можна досягнути через розвиток осередків культури, які створюють імідж міста. 

Зокрема проведення всесвітніх виставок, фестивалів міжнародного рівня та спортивних заходів можуть стати гарним приводом приїхати до міста. Акцент на культурне дозвілля переважно роблять міста, які не мають культурної спадщини, але конкретні заходи приваблюють велику кількість туристів.

На думку Пом'є, необхідно вводити довго- та середньострокове планування як з державної точки зору, так і з культурної. Важливо, що керуватися стратегія має командою, очільник якої матиме орієнтацію на міжнародний ринок. 

Політичну підтримку культурної стратегії Пом'є бачить лише такою, що виходить за межі політичних конфліктів.

Третя умова успіху – це синергія трьох галузей: економіки, вищої освіти та культури. Поєднання цього відбувається через об'єднуючі кластери-території, зокрема виші, дослідницькі центри, через діячів культури.

Досвід Європи. Як Захід заробляє завдяки культурі 

У Ліверпулі видатки на розвиток туристичної привабливості міста складають 600 євро з людини на рік. У Монреалі – це 174 євро з людини за рік. Ці міста не мають особливої культурної спадщини, але через належні витрати їм вдалося набути ідентичності і стати привабливими для туристів.

"Змінив імідж і Сідней. Також можна згадати Лувр-Ланс на півночі Франції - філіал Лувру. Ці міста мали досить індустріальний портрет, проте нові культурні осередки змінюють їхній імідж", - розповідає генеральний інспектор Мінкульту Франції.

Лувр у Лансі

Гарним прикладом культурного перевтілення є Більбао. Місто на півночі Іспанії через створення архітектурних ансамблів змінило імідж та заробило гроші.

У 1997 році у Більбао був відкритий музей Гуггенгайма. Спочатку спорудження будівлі відбувалося без уточнення мети. Багато місцевих жителів та культурних асоціацій не розуміли, навіщо робити акцент на подібні культурні заходи і виділяти такі великі кошти на розвиток культурних осередків.

Музей Гуггенгайма у Більбао

Музей Гуггенгайма зрештою став найпрестижнішою частиною програми культурного розвитку Іспанії. І через 20 років після його відкриття усі визнають, що музей є основним місцем, що приваблює в Більбао. 

На сьогодні цей музей відвідують близько 800 тис туристів. І кошти, витрачені на цей музей, повернулися в багатократному розмірі.

"Ще один приклад – доволі специфічний – це Лувр в Абу-Дабі. Він створив своєрідний культурний пульс в місці. Інвестиція нараховує мільярди євро. Тож, як бачимо, головна умова культурної стратегії - мати цілі та амбіції міжнародного рівня", - ділиться Пом'є. 

Лувр в Абу-Дабі

Італійська Флоренція створила свій імідж: тут вже тривалий час багато підприємств виробляють одяг класу люкс. Монреаль став містом, де проходить багато арт-фестивалів. Ще один приклад – Німеччина. У Мюнхені був створений культурний центр, що дало змогу оновити імідж міста через впровадження нових культурних проектів. 

Чи є перспективи у Києва

На думку Бенуа Пом'є, існують підстави для оптимізму.

"30 років тому подібні думки здавалися досить дивними. Культура не вважалася одним із чинників економічного розвитку. Перші дослідження цього питання, проведені в 2000 році, показали, що культура може приносити гроші. Такі країни, як Україна, мають освічене населення, багату культурну спадщину і необхідні умови для участі в європейському культурному змаганні.

Розвиток міста може відбуватися лише за дотримання кількох умов. Одна з них – залишатися відкритими для світу. По-друге, важливо усвідомлювати, які переваги може приносити культура", - підсумовує Бенуа Пом'є.