Військовий переворот у Туреччині: Фейк чи правда

Версія 1. Офіційна версія

Сам президент Реджеп Таїп Ердоган заявив у промові після провалу перевороту, що події були інспіровані клериком та мислителем Фетхуллахом Гюленом. 75-річний інтелектуал живе у добровільному засланні у власній резиденції в американському штаті Пенсильванія. Сам він заперечує свою причетність.

"Мій заклик адресовано США. Кого б ви не просили повернути вам як терористів, ми віддаємо їх. Тепер ваша черга повернути нам цю особу (Гюллена. - Авт.), яка є в нашому списку терористів", - заявив Ердоган у промові.

Між Туреччиною та США підписано договір про екстрадицію, за яким сторони зобов'язались передавати одна одній осіб, які звинувачуються в кримінальній діяльності. Анкара вже передала американцям близько п'яти звинувачених у тероризмі громадян. Але сама Туреччина поки що жодного разу не користувалась своїм правом вимагати екстрадиції певної особи.

Через Гюллена та його американський притулок у російських "експертів" набула популярності версія, що переворот у Туреччині — це план ЦРУ, помста за потепління в стосунках між Ердоганом та Путіним.

Втім, у російських "експертів" так само була популярна версія про те, що заколот інспірований російськими спецслужбами як помста за недостатньо щирі вибачення Ердогана.

Версія 2. Вистава спецслужб

Прибічники цього варіанту вважають, що вся історія з переворотом від самого початку була задумана Ердоганом для зміцнення своєї влади.

Зараз він виглядає народним улюбленцем, за якого вступився народ. Люди прислухались до його закликів вийти на вулицю боронити законно обрану владу і фактично блокували спроби військових взяти ситуацію під контроль.

Окрім шанованих сходознавців, цю версію озвучили вже й деякі світові політики. Наприклад, єврокомісар з питань розширення Йоханнес Хан. Він вказав на те, що одразу після провалу перевороту були звільнені або заарештовані 2 745 суддів, приблизно стільки ж прокурорів та 3000 військових (від старших офіцерів до рядових солдатів).

"Списки були одразу після події, це вказує на те, що подія були підготована, щоб бути використаною на певній стадії", - цитують Хана провідні світові ЗМІ. Тобто він говорить про те, що списки з прізвищами заарештованих були вже наготові.

"Ми вже наголошували, що ми очікуємо, що наслідки цієї події мають розгортатися згідно зі стандартами міжнародного права. Те, що ми бачимо, свідчить, що цього не відбувається", - сказав єврокомісар.

На користь цієї версії говорить те, як невпевнено діяли військові. Вони не озвучили чіткий план дій та не арештували одномоментно головні фігури у владі, дозволивши їм робити заклики до народу через ЗМІ та соцмережі. Нарешті, вони обрали дивний час для перевороту — вечір п'ятниці.

Це час, коли більшість населення не спить і, користуючись спадом спеки, гуляє по вулицям. Для перевороту більше підходить 3-4 година ранку, коли більшість населення вже спить і не слідкує за новинами.

Ще один дивний момент з'ясувався у понеділок. Виявилось, що два F-16 заколотників тримали на прицілі приватний літак Ердогана. Це тривало весь його політ з курорту Мармарис, де його застав переворот, до Стамбула.

Винищувачі так і не відкрили по ньому вогонь, а також по двом інших F-16, які його супроводжували та охороняли. "Чому вони не стріляли — це загадка", - цитує Reuters військового офіцера у відставці, знайомого з ходом подій.

На користь цієї версії говорить також і блискавична реакція влади. Одразу ж була проведена масштабна "чистка" і не лише військових, але й суддів та прокурорів. Ердоган назвав переворот "подарунком богів", бо це надає йому можливість очистити ряди від "банд". Масштабні репресії змусили багатьох світових політиків задуматись, чи не дурить усіх Ердоган.

Версія 3. Військовим набридло

З 1960 року Туреччина пережила вже чотири військові перевороти.

На користь цієї версії говорить те, як невпевнено виглядав Ердоган під час свого звернення, яке транслювали по ТБ. Він вийшов у ефір через мобільний додаток FaceTime для iPhone.

Аргументи про непідготовленість перевороту прибічники цієї версії спростовують заявами про те, що це була відповідь на витік інформації. Зокрема, про це повідомляє опозиційне Ердогану видання Cumhuriyet.

Воно стверджує з посиланням на власні джерела, що турецькі спецслужби готувалися вранці 16 липня провести масштабні арешти. Оскільки інформація стала відома заколотникам, вони зіграли на випередження. Була надія, що до них приєднається вся армія та народ. Та план був сирим і врешті-решт провалився.

Також впевненість заколотників упала після того, як США, провідні країни Європи та інші світові лідери засудили переворот.

Але якщо це правда, то Ердоган просто щасливчик, бо кілька разів уник майже неминучої смерті чи полону. Окрім того, що його літак тримали на прицілі, пізніше стало відомо про штурм його резиденції на курорті Мармарис, де він перебував, коли почався переворот.

Близько 25 військових спецназівців спустились на мотузках з вертольотів до резиденції. Але Ердогана там вже не було — він вже встиг забратися звідти в аеропорт.

Цілком можливо, що це все були епізоди однієї великої вистави. З морем крові, лінчуванням солдатів, розстрілом поліцейських — але вистави.

Яких наслідків чекати

Головний результат перевороту чи "перевороту" — безперечне зміцнення влади Ердогана. Він добре простимулював своїх прихильників, які тепер дозволять йому робити з країною будь-що.

Його мета добре відома — переписати конституцію так, щоб президент став головним уособленням влади. Це дозволить Ердогану перетворитися на авторитарного лідера не лише де-факто, а ще й де-юре.

Поліція, яка є відносно новою силою в країні (раніше її функції виконувала військова жандармерія), отримала статус захисників демократії.

Раніше, особливо після жорстокого придушення повстання на площі Таксім, вона виглядала як дубинка президента для придушення невдоволених. Тепер вона виглядає як головна патріотична сила в країні, на яку спирається влада. А кількість жертв серед поліції лише підвищує її новий стасус.

Армія, яка з часів Ататюрка була головним вартовим світського образу життя в Туреччині, затиснута в ще більш жорсткі лещата. Ердоган давно вже її чистить, кілька високопосадових генералів вже кілька років сидять у тюрмі за спробу державного перевороту.

Як би там не було, Україні доведеться найближчий час співпрацювати саме з Ердоганом, який намагається одночасно дружити з Росією і Заходом.