Обличчя в багні. Чому російсько-американського примирення не буде

Американський дипломат і експерт, близький співробітник колишнього державного секретаря Генрі Кіссінджера Томас Грем - в США його вважають можливим кандидатом на пост посла в Росії - дав розлоге інтерв'ю "Голосу Америки". У цьому інтерв'ю чимало говориться не тільки про Росію, але і про Україну - і стає ясно, як можуть уявляти собі рішення російсько-українського конфлікту експерти, які претендують на вплив у новій адміністрації.

Отже, Донбас. План врегулювання на сході України в викладі Грема не сильно відрізняється від плану, який свого часу озвучував міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. "Санкції потрібно послаблювати в обмін на конкретні дії. Тому я б розібрав Мінські угоди на частини і запропонував Москві їхнє поетапне виконання в обмін на зняття певних санкцій. Такий підхід: крок за кроком - ослаблення санкцій в обмін на певні дії Москви - здатний привести до розв'язання кризи ".

Грем вважає, що "на даному етапі Москва знайде такий підхід привабливим. Такий підхід також буде сигналом Києву про те, що Україна не може більше використовувати тривалу стагнацію, щоб не ухвалювати внутрішньополітичні рішення, необхідні для забезпечення безпеки і економічного розвитку країни ".

Як бачимо, ніяких особливих симпатій по відношенню до нашої країни немає. Але це і не має особливого значення. Головна помилка дипломата - в тому, що Кремль може погодитися з таким підходом.

Уже доводилося пояснювати, що підхід російської дипломатії в тому, що санкції шкодять самому Заходу. І знімати їх з Росії потрібно просто тому, що вона не має ніякого відношення до "громадянського конфлікту" на Донбасі.

Путін просто не потребує схвалення Заходу. І коли Грем говорить, що не можна просто так послаблювати санкції, а потрібно це робити в обмін на конкретні дії, він ставить крапку у пошуці взаєморозуміння з Москвою.

У Кремлі чудово розуміють, що будь-яка поступка на Донбасі - а Мінські угоди передбачають, серед іншого, виведення російських військ з окупованих територій і повернення контролю над кордоном - стане кінцем російського впливу в регіоні. Бо стане зрозуміло, що Путін йде - і навіть ті, хто сьогодні готовий служити ворогові, будуть шукати власні шляхи для домовленостей з Києвом або просто для втечі в Росію. На жодне "поетапне" виконання Мінських угод в обмін на поступове послаблення санкцій Путін не піде.

Ще більш наївним виглядає підхід американського експерта до Криму. Томас Грем вважає, що "Москва зацікавлена ​​в легітимації свого контролю над Кримом. Просто говорити -«Крим наш і ми це питання не обговорюємо»- на даному етапі представляється неадекватною реакцією, особливо якщо Росія хоче відновити зв'язки з Європою і розвивати економіку Криму".

Далі йде перелік порад, як легітимізувати окупацію чужої території за зразком передачі Адольфу Гітлеру Судет - "мова може йти про виплату компенсацій українській стороні або про проведення повторного референдуму, враховуючи сумніви в легітимності першого референдуму про приєднання до Росії".

Виглядає все це огидно, але не має ніякого значення. Тому що головна помилка Грема - вважати, що Росія зацікавлена ​​в "легітимізації". З точки зору Путіна все давно легітимізоване. Ніякий Грем і навіть ніякий Трамп не можуть змусити російського президента змінити Конституцію, у якій згадуються Республіка Крим і Севастополь. Путін ніколи не погодиться ані на повторний референдум, ані тим більше на "грошову компенсацію". Ще більш комічно виглядають роздуми про зацікавленість в "розвитку економіки Криму" - ніби американський дипломат не знає, як в Росії розвивається економіка і який інвестиційний клімат в країні.

Так що ж, Грем - дилетант? Ні, він не дилетант. І Кіссінджер не дилетант. І багато інших людей, які хотіли б нормалізації відносин з Росією - не дилетанти. Вони могли б закрити очі і на війну на Донбасі, і на окупацію Криму заради співпраці з Росією. Але їм потрібні гарантії того, що Кремль не піде далі - і тоді вони готові погодитися з "нейтральним статусом України". І ще їм потрібно, щоб Путін дав їм можливість зберегти обличчя.

Так от, не буде ні того, ні іншого. Путін не дасть їм можливості зберегти обличчя просто тому, що не може відступати. Для нього відступ - це кінець режиму. І Путін буде рухатися далі просто тому, що на цьому імперському русі і протистоянні із Заходом базується його влада.

Путін - і цього може дійсно не розуміти Грем - воює з Америкою, а не з Україною. І його перемога над Америкою буде полягати не в "нейтралітеті" України - Україна до 2013 року вже була "позаблоковою" державою, а у відтворенні Російської імперії і її зони впливу хоча б в радянських кордонах.

Саме тому не варто очікувати від Путіна компромісів. Саме тому всі плани, які сьогодні пропонуються американськими експертами, що мріють про "примирення з Кремлем", приречені на повний провал. І оцінювати ці плани слід не з точки зору моральності. Їх слід оцінювати з точки зору реалістичності.