30 листопада - річниця розгону Євромайдану. Згадаймо головне

Протест розпочався 21 листопада 2013 року. Він став відгуком на рішення тодішнього складу Кабінету Міністрів України призупинити підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Протестувальники цілодобово перебували на Майдані. На той момент акція вже тривала понад тиждень. Характер протесту був цілком мирний.

Фото: Високий Замок

29 листопада під час вільнюського саміту "Східного партнерства" президент-втікач Віктор Янукович підтвердив свою стратегію відійти від плану, в якому йшлося про асоціацію.

О четвертій ранку на Майдані ночували кілька десятків людей. Серед протестувальників було багато студентів. Їх оточила численна група силовиків із трьох регіонів країни — Автономної Республіки Крим, Чернігівської (за іншими даними, з Донецької) та Луганської областей. 

Фото: nahnews.com.ua

Людей почали бити кийками, застосували вибухові пакети, кидали на землю й били ногами. Внаслідок нелюдських дій "Беркута" постраждало багато учасників Майдану. Частина людей втекла від силовиків, щоб сховатися у Михайлівському монастирі.

Силовий розгін мирних протестувальників шокував українців. Саме цей день став переломним в історії Революції Гідності. І вже наступного дня жителі Києва вийшли на масову акцію протесту проти свавілля влади та правоохоронців. 

Фото: Фото з відкритих джерел

Наступного дня відповідальність за наказ "Беркуту" взяв на себе начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк. Крім того, пресслужба МВС України розповсюдила змонтований та урізаний відеозапис, де видно, що мітингувальники чинять спротив, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне — наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятника засновникам Києва, де розміщувались активісти "Правого сектору" , і які дійсно почали чинити спротив силовикам. Тодішній президент Віктор Янукович втік.

Щонайменше 79 осіб постраждали через побиття беркутівцями. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження: за статтями "спротив представникам влади" і "хуліганство". 

Згодом 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблими за період протестів на Євромайдані повстанцями, яких у жалобних промовах назвали "Небесною сотнею". 105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.