Афганська війна, втеча з табору і порятунок з російських щелеп – 5 книг про (не)виконані місії

Картер Малкасян. Американська війна в Афганістані. – К.: Наш Формат, 2024

Свого часу, коли СРСР воював в Афганістані, батькам не казали, де саме служать їхні сини - листи з війська приходили з Казахстану, а про те, що хлопець виконував "інтернаціональний обов’язок" деінде, дізнавалися вже по тому, як він вертався додому. Схема радянського буття була стандартна, і так само ця книжка встановлює стандарт для всіх майбутніх робіт, що досліджуватимуть невдалу військову авантюру США в Афганістані. Триваючи з 2001 по 2021 рік, ця війна стала найдовшим збройним конфліктом в історії США. Загалом у своїй книжці "Американська війна в Афганістані" Картер Малкасян - історик і завідувач кафедри оборонного аналізу Військово-морської післядипломної школи – спираючись на власний досвід, глибокі знання і багатий масив першоджерел, проходить через кілька етапів війни: вторгнення 2001 року; відродження талібів у 2006 році; "велике поповнення" епохи Обами; перезавантаження стратегії після 2011 року, наслідки ліквідації лідера "Аль-Каїди" Усами бен Ладена та вплив на війну "Ісламської Держави"; трагічна кульмінація поразки США після виходу з Афганістану у 2021 році та швидкого повернення "Талібану" до влади в країні. Таким чином, перед нами захоплива розповідь про мілітарне протистояння культур і світоглядів буде цікава для всіх, хто вивчає військову справу, ісламський світ Близького Сходу і Південної Азії, основи геополітики Сполучених Штатів та інших провідних гравців на мапі світу. "Операція "Нескорена свобода" (офіційна назва, яку уряд США використовував для війни) розпочалася 7 жовтня 2001 року з авіаударів бомбами і крилатими ракетами, - згадує автор. - Перші нальоти швидко знищили аеродроми талібів, радари, зенітну зброю та системи зв’язку. Тоді літаки повернулися, щоб ударити по штабах, міністерствах, базах та інших військових об’єктах. Постраждав і будинок мулли Омара. США застосували набір високоточної зброї, яка визначала американський спосіб ведення війни від 1991 року. Керовані бомби і крилаті ракети "Томагавк" здатні влучати в цілі розміром з вікно. Бомби з лазерним наведенням, керовані лазерним вказівником з літака чи від наземних військ, переважали у В’єтнамі. Нові GPS-системи супутникового наведення можуть спрямувати бомбу в будь-яку задану координатами точку з точністю до квадратного метра. Пілот може скинути смертоносне знаряддя й забути про нього, упевнений, що воно досягне цілі".

Блейн Гарден. Втеча з Табору 14. – К.: Бородатий Тамарин, 2024

Ця захоплива історія - міжнародний бестселер, перекладений 27 мовами – незайве нагадування всьому світові про те, що у Північній Кореї у таборах для політичних в’язнів утримують від 150 до 200 тисяч осіб. Ці табори проіснували вдвічі довше, ніж радянські ГУЛАГи, й за весь час лише жменьці людей вдалося звідти втекти. Герой цієї книжки Шін Тон-Хьок - один із них. Він народився в Кечхоні, трудовому таборі для політичних в’язнів і їхніх нащадків, відомому також як Табір 14, і нічого не знав про цивілізоване життя. Табірні охоронці виховували з нього стукача, він сприймав рідну матір як суперницю в боротьбі за їжу, він став свідком страти своєї родини - і вважав усе це нормою аж поки не втік. Спершу з табору, а тоді - з Північної Кореї. Тож у своїй книжці "Втеча з Табору 14" Блейн Гарден - відомий американський журналіст - переповідає історію Шінового життя. Це моторошна й водночас захоплива розповідь про мужність, витривалість та виживання, й основне — про неймовірну втечу з найбільш репресивної тоталітарної держави у світі. "У таборі №  14  - в’язниці для політичних ворогів Північної Кореї  — було заборонено сходини більш ніж двох в’язнів, за винятком зібрань на страти, - дізнаємось ми подробиці цієї історії. - На них мав бути присутнім кожен. Трудовий табір використовував публічне вбивство - і той страх, який воно породжувало - як метод повчання. Наглядачі Шіна в таборі були його вчителями… і його призвідниками. Вони вибрали йому матір із батьком. Вони напоумили його, що в’язні, які порушують табірні правила, заслуговують на смерть. На схилі пагорба біля Шінової школи стояв стенд із гаслом "УСЕ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ І НОРМАМИ". Хлопець закарбував у свідомості 10 правил табору, "десять заповідей", як він їх потім почав називати, і досі може процитувати ті напам’ять. Перша заповідь проголошувала: "Кожного впійманого втікача буде негайно розстріляно".

Сергій Фурса. Порятунок з російських щелеп. – К.: Yakaboo Publishing, 2024

Сучасні автори, як побачимо з цієї захопливої книжки, продовжують художньо обробляти нещодавню історію, видобуваючи на суд читача її альтернативну версію. Утім, "Порятунок з російських щелеп" Сергія Фурса – цілком реалістична оповідь, яка іноді нагадує байки Леся Подерв’янського, але загалом має цілком правдивий сюжет. Тож перед нами чудовий екшн про те, як успішний американський бізнесмен Майк Лозінскі та загадковий Алекс вирушають на Донбас рятувати Еліс - сестру Майка, яку захопили в заручниці та вимагають за неї викуп і... самого Майка. На той час Донбас вже охоплений гібридною війною. Серед викрадачів - бандити з 90-х, російські військові, місцеві зрадники, а також відставник російської армії, кримчанин Трофімов, який радісно вітав "російську весну", але розчарувався в ідеї після фатального відрядження на Донбас... Але чи впорається зі своєю місією герой? Принаймні на самому початку йому не дуже щастить – навіть уві сні. "Це був він. Це був Путін. Він ішов дорогою, прямо на нього. На Трофімова. Один. Без охорони. Без дружини. без Медведева. Він підійшов до Трофімова, ї коли Микола простягнув йому руку, щоб привітатися, Путін раптом опустився на коліно перед Трофімовим, підняв його сорочку і поцілував у живіт. Від поцілунку спочатку стало гаряче, а потім раптом холод пробіг усім. тілом, ніби це Снігова Королева торкнулася його. Мороз скував його ноги й майже дістався самої голови. Миколу затрясло, а Путін просто стояв поруч і посміхався. Після цього міцно обійняв Трофімова і запропонував сходити на рибалку. Колись Трофімов дуже любив рибалити. Ще в минулому житті. До Криму. Тепер вони знову опинилися на річці. Удвох, на плоту. Бамбукові прапори перетворилися на вудки. Вони пливли річкою, десь у центральноєвропейській частині Росії, пили пиво. "Жигулівське". І Путін слухав Трофімова. А Микола розповідав йому, як вони. повинні зробити Росію знову великою. Говорив про Крим. І про щуку… Прокинувся він через деякий час у лікарні. і зламаною щелепою і великим бажанням випити. Там доля і звела. Миколу з людиною, яка визначила всі зміни в його бурхливому житті".

Роберт Л. Ліхі. Ліки від нервів. Сім кроків, щоб не дати тривозі зупинити вас. – К.: Видавництво Ростислави Бурлаки, 2024

Не дивно, що ця книжка стала світовим бестселером, адже її автор - директор Американського інституту когнітивної терапії у Нью-Йорку - упродовж понад двадцяти п’яти років доктор успішно допомагає тисячам людей подолати занепокоєння, яке не дає змоги багатьом із нас розкрити себе повною мірою, досягти успіху й почуватися щасливими. Тож якщо хвилювання стає вашою другою натурою і ви нічого не можете із цим вдіяти, якщо воно робить вас напруженими, втомленими, тривожними й невпевненими — викладена в книзі Роберта Л. Ліхі "Ліки від нервів" повноцінна програма із семи кроків, яка містить практичні поради та легкі в застосуванні методи, допоможе вам. Зокрема розрізнити продуктивне й непродуктивне занепокоєння; прийняти реальність і змінити її; кинути виклик тривожному мисленню; зосередитися на серйознішій загрозі; перетворити "невдачу" на можливість; використовувати свої емоції, а не хвилюватися щодо них; тримати час під контролем. "Занепокоєння - ваша друга натура, - припускає автор. - Але уявіть собі людину, яка була вихована в глухому лісі й нічого не знає про сучасне життя. Цей Мауглі підходить до вас і запитує: "Як мені навчитися хвилюватися?" Упродовж багатьох років вам удавалося хвилюватися практично машинально, але тепер вам потрібно цілком свідомо навчити цього іншу людину. Чи змогли б ви скласти для неї список правил тривоги? По-перше, ви маєте вигадати серйозні підстави, чому потрібно хвилюватися. Наприклад: "Тривога мотивує мене", або "Занепокоєння допомагає мені розв'язати мої проблеми", або "Постійна тривога робить мене готовим до всього". Чудові причини не відмовлятися від хвилювань! Тепер можна додати декілька ідей про те, коли, власне, варто починати хвилюватися. Що може спричинити неспокій? Ви можете сказати: "Коли трапляється дещо погане", - але це відображає випадки, коли ви хвилюєтеся про щось жахливе, що ще не сталося. Або ви можете сказати: "Коли ось-ось трапиться щось погане". Але звідки вам знати, що ще трапиться? Адже воно ще не сталося - як і майже все, про що ви зазвичай турбуєтеся. Ви можете сказати: "Почніть хвилюватися через те, що може колись трапитися". Легко уявити безліч жахливих подій, які ніколи не мають відбутися. Ось необмежене поле для занепокоєння!"

Софі Бемон. Паризька кулінарна школа. – К.: Книголав, 2024

Насправді ця книжка – не збірка рецептів, а романтична історія, яку варто прочитати саме влітку. Так само, за сюжетом "Паризької кулінарної школи" Софі Бемон, для обох головних героїнь Ґабі Пікабеа й Кейт Еванс, любов до кулінарії є лише приводом, щоб провести чотири тижні в паризькій кулінарній школі Сільві Морел. Кейт переживає розлучення та зраду колишнього чоловіка, а Ґабі, австралійська художниця, намагається подолати творчий блок. "Варто було лише відвести погляд - і червоний шкіряний чохол та весь його вміст зникли. Габі навіть не зауважила злодія. Щоправда, коли він огляне свою здобич, одразу розчарується. Безумовно, чохол мав дорогий вигляд. Таким, власне, і був – подарунок з буремного торішнього періоду. Утім, усе, що в ньому лежало, - це пошарпаний робочий айпад, що не мав жодної цінності для злодіїв, напівпорожній скетчбук з кількома списаними й покресленими сторінками та новий набір олівців, що його подарували семирічні племінниці близнючки. на прощання. Олівці - єдине, за чим Габі шкодувала. Решта речей постійно нагадували про минуле - без них вона точно могла обійтися. Допивши міцну каву, Габі накинула рюкзак на плечі й підвелася. Вокзал Гаргдю-Нор кишів натовпом, який розтікався в різних напрямках | відлунював гучними заплутаними оголошеннями. Уранці, на рейсі Софі Бемон "Євростар" із Лондона, балакучий сусід попередив її, що ця жвава станція недарма має славу "осердя крадіїв", і порадив як слід пильнувати. Габі кивнула радше з увічливості, переконана, що навряд чи зацікавить злодіїв". Слід додати, що життя Сільві теж не ідеальне: хтось переслідує її, залишаючи  негативні відгуки й плітки в соціальних мережах та скарги до департаменту охорони здоров’я. Ці та інші інциденти загрожують бізнесу жінки. А симпатичний коханець, схоже, має проблеми із зобов’язаннями… На щастя, у Сільві є доброзичливий, надійний сусід, який всіляко її підтримує та дає слушні поради. Три жінки в подорожі самопізнання, зцілення та надії на майбутнє… Як же перетнуться їхні шляхи? Ця історія наповнена ароматом смачної їжі, сонячним Парижем, привабливими героями, зустрічами, що ведуть до солодких романів, дрібкою інтриги, любов’ю та гумором.