Байки про суспільство, міські лякачки й клята англійська - 5 книг, де інвестують у невидиме

Оксана Лемішка. Можна мені одну цибулину? – К.: punkt publishing, 2024

Так уже сталося, що свого часу автор сих рядків чи не найперше в незалежній Україні висловився не про ефемерну "дружбу народів", яка існувала донедавна не тільки в СРСР, але й в радянських республіках, а про різницю національних, ба навіть регіональних ментальностей. Дехто з редакторів зацікавився – невже така вже велика різниця між українцями Слобожанщини та Галичини? – і замовив розвідку на цю тему. Що й казати – подальша доля таких розвідок (а також їхніх авторів) зазвичай буває нещаслива, бо дійсність людям подобається менше, аніж "об’єднавча" реальність. Так само книжка байок соціолога Оксани Лемішки "Можна мені одну цибулину?", де журналістський дар інвестується у невидимі чесноти - це збірка коротких оповідей про те, як будуються щасливі суспільства, тобто рефлексія авторки-соціологині на сотні проведених опитувань та спостережень в Україні та за кордоном. "Кожну розмову на Полтавщині приправляють гумором, кмітливістю і часом трохи стьобом, - згадує вона. - "А! То вона з Тернополя. Та шо ж ти не кажеш. Учить будем, а то вони там не знають, як нада шутки шутить". Крім вищезгаданих ментальних відмінностей, які не завжди втілюються у придорожні "шутки", у книжці чимало про дотичні речі. Наприклад, що спільного має букет квітів і демократія? Чому дорослі будують халабуди? Як позичити в Європи цінності? Що треба, аби розчинити радянську ностальгію? Чому деякі будівлі руйнують нас? Авторка відповідає на ці та багато інших запитань, намагаючись зрозуміти себе та світ навколо. Написані легкою мовою та переплетені цікавими прикладами, ці тексти є свіжим поглядом на соціологію, дають низку прикладів, як маленькими щоденними кроками будуються щасливі суспільства та демократії. Збірка проілюстрована роботами Данила Штангеєва, які влучно та іронічно розкривають тему кожного есе. 

Тетяна Стрижевська. Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки. – К.: Портал, 2024

Ця книжка – дивовижний путівник місцями Києва, що пов’язані з химерами та дивовижами. Будинки з чудернацькими деталями, таємничі історії, загадки й чудеса. І нехай більшість міських легенд - лише вигадки й забобони, проте "Химерний Київ" Тетяни Стрижевської - це чудова нагода погуляти містом, відшуковуючи згадані в книжці будівлі й куточки. І ще більше закохатися в українську столицю - як у неї закохана авторка. "У цій книжці про Київ ти зустрінеш архітекторів-диваків, ченців-ясновидців, привидів і химер, - закликає вона. - Деякі легенди в ній - вигадка, а в інших може бути зернятко правди. Я поставила собі непросте завдання: докопатися, звідки ростуть ноги у цих історій". Тож перший розділ книжки - про особняки, яких так багато в середмісті. У кожному з них є своя загадка: потаємна кімната, "магічне" дзеркало, байка про привида. Другий розділ - про міські лякачки, яких чимало назбиралося від найдавніших часів. Наприклад, моторошні історії, буцімто на київську Лису гору злітаються відьми. "Чимало легенд походять із часів, коли люди не знали, як пояснити ті чи ті явища, тож і приплітали "містику", - нагадує при цьому авторка. - Але є і сучасні лякачки. Наприклад, один із символів Києва -- монумент Батьківщини-Матері, встановлений уже після Другої світової війни, - теж має чим здивувати". Третій розділ – про темне минуле міста, в якому, наприклад, сталося одне з найгучніших убивств XX століття (в київському Оперному театрі). Розділ із загадками дасть нагоду помізкувати. Де жив билинний злодій Змій Горинич? Куди поділася славнозвісна бібліотека Ярослава Мудрого? Де в Києві є джерело-телепорт? Не меншим чудесам присвячено останній розділ, з якого можна дізнатися зокрема про загадкових ченців-самітників із лаврського підземелля, які мали дар пророцтва та зцілення, а також про багато цікавих речей, малознаних не тільки для "гостей столиці", але й для її мешканців.

Артем Редванський. Вивчи цю кляту англійську! – К.: Книголав, 2024

Ця книжка з відчайдушним закликом у назві - унікальний підручник для дорослих, що вміщає найефективніші методи вивчення англійської мови. Можна з певністю сказати, що "Вивчи цю кляту англійську!" Артема Редванського - українського блогера-мільйонника - написана просто, без "води" та хитромудрих слів, із купою смішних та пікантних жартів 18+. Тож якщо ви давно хотіли підтягнути англійську, але втомились від нудних курсів із серії "Вивчи іноземну мову за 30 днів", ця книга ідеально вам підійде. Всередині - 51 порада, після прочитання яких  ви зрозумієте, як вивчати мову правильно і головне - швидко, не витрачаючи десятиліття свого життя. "Вивчити англійську за 30 днів неможливо! – зауважує автор. - Багато онлайн і офлайн-шкіл стверджують протилежне, але це лише маніпуляція, щоб вибити з вас більше грошей. Англійську неможливо вивчити ні за місяць, ні за два, ні за три. Я досі її вчу, тому що час від часу відкриваю для себе нові моменти. А ось опанувати її на рівні, щоб вільно говорити та розуміти на слух, можна швидше, ніж здається". Бо якщо читати книгу про те, як стати спортсменом - спортсменом не станеш, і якщо читати книгу про те, як заговорити англійською - говорити не будеш. Про це нагадує автор книжки, закликаючи до того, щоб, читаючи, ще й робити щось самому.

Віктор Мандзяк. Досить зважуватися. Міряй талію. – К.: Дакор, 2024

Не менш химерна за попередню назва цієї книжки, а саме - "Досить зважуватися. Міряй талію" Віктора Мандзяка – це не маркетингова хитрість, а глибока та щира порада. "Талія - ознака краси та здоров'я, - нагадує автор. - Жінки з вузькою талією приваблюють чоловіків будь-якої культури, віросповідання чи політичних поглядів. А вузька талія чоловіка тісно корелює з концентрацією в крові основного чоловічого гормону тестостерону, пов'язаного з домінантністю і соціальним успіхом". Хай там як, але у саме й такий спосіб, тобто цілком зрозумілими словами автор пояснює складні речі, вчить мислити критично, їсти смачно, тренуватися з розумом. А головне — допомагає читачам свідомо й невимушено пройти шлях від харчових обмежень і забобонів до адекватної харчової поведінки та активного способу життя. Як каже автор - нутриціолог і фітнес-тренер - з маленьких пазлів складається... вузька талія - показник вашого здоров’я. Попри це, він розповідає про багато корисних речей. Наприклад, чи варто докоряти собі за цукерку або тістечко? Як картопля та м’ясо допомагають худнути? Чому жорсткі харчові обмеження погіршують когнітивні здібності? Чи безпечно час від часу сідати на голодну дієту? Хіба може правильне харчування суперечити здоровому глузду? Спираючись на наукові дані, автор дотепно й зрозуміло розповідає, як позбавитися зайвої ваги та зберегти добрий гумор і результат схуднення. "Міряй талію" - найкраще, що можна зробити в домашніх умовах, аби отримати дані щодо свого здоров'я, - зауважує він. - Обхват жіночої талії не повинен перевищувати 80 сантиметрів, чоловічої – 93".

Роберт Грін. Мистецтво спокуси. 24 закони переконання. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2024

Ця книжка - незамінний підручник для того, хто прагне влади й хоче здобути її шляхом переконання. Причому неважливо, яка саме влада мається на увазі, адже спокуса (саме про яку наразі й мова) - надійний інструмент, добре відомий усім впливовим людям - від ловеласів до релігійних лідерів, від керівників підприємств до очільників держав. І слід визнати, що автор книжки добре володіє знаннями про це, детально розповідаючи, як навчитися майстерно користуватись спокусою, аби досягати власної мети у будь-якій сфері. "В умовах насильства й жорстокості ці жінки перетворили спокушання на витончене мистецтво, найвищу форму влади та переконання, - нагадують нам про стародавні часи. - Вони навчилися впливати насамперед на свідомість, стимулюючи фантазії, змушуючи чоловіка жадати більшого, створюючи картини надії та відчаю -- у цьому й була сутність спокушання. Їхня влада була не фізична, а психологічна, не насильницька, а непряма й хитра. Ці перші великі спокусниці скидалися на генералів, які планують знищити ворога; і справді, ранні описи часто порівнюють спокушання з боротьбою, жіночим поглядом на війну. Для Клеопатри це був спосіб консолідувати імперію. У спокушанні жінка більше не була пасивним сексуальним об'єктом; вона стала активним діячем, владною постаттю". Окрім історичних подробиць, із цієї книжки ви дізнаєтеся про те, як поліпшити вашу емоційну присутність у спілкуванні з іншими людьми; утримувати увагу співрозмовників, зберігаючи їхню зацікавленість вами; опанувати мистецтво сміливих рухів і впевнено застосовувати найуспішніші стратегії спокуси.