Європарламент вимагає відібрати в Угорщини європейські гроші та право голосу в Єврораді. Чи це реально?

У цій статті пояснюємо:

• Мільярди від Євросоюзу як хабар для Орбана: як довго Будапешт зможе шантажувати Брюссель блокуванням ініціатив на самітах ЄС
• Європарламент хоче подати в суд на Єврокомісію: що відбулося та які наступні кроки
• Забрати в Орбана вето: наскільки реально позбавити Угорщину права голосу в Європейській Раді

10 мільярдів євро за coffee break: Європарламент звинувачує Єврокомісію в потуранні шантажу Угорщини

У резолюції, яка має назву "Ситуація в Угорщині та заморожені кошти ЄС", Європарламент "засуджує цілеспрямовані, безперервні та систематичні зусилля угорського уряду, спрямовані на підрив основоположних цінностей ЄС". Зокрема, критиці були піддані "дії прем'єр-міністра Угорщини, який вирішив заблокувати рішення про суттєвий перегляд багаторічної фінансової програми ЄС, включно з пакетом допомоги Україні". 

Нагадаємо, що під час саміту Європейської ради 14-15 грудня 2023 року Віктор Орбан відмовився підтримати механізм Ukraine Facility, який передбачає виділення Україні 50 млрд євро від Євросоюзу на наступні чотири роки.

У той самий час Орбан дав можливість лідерам ЄС прийняти рішення про початок перемовин про вступ України до Європейського Союзу. На пропозицію канцлера Німеччини Олафа Шольца угорський очільник вийшов із зали перемовин "на каву" під час голосування за це питання й таким чином дав можливість дати зелене світло перемовинам з Україною з формулюванням "жоден із присутніх не був проти".

Можливість стати фактично ключовою фігурою під час затвердження надважливих українських питань в ЄС, маніпулюючи правом вето, Віктор Орбан отримав через вимогу законодавства Євросоюзу приймати рішення щодо бюджету та питань розширення виключно одноголосно керівниками усіх 27 держав-членів ЄС.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував очільнику Угорщини Віктору Орбану вийти з зали під час голосування про початок перемовин про вступ України до Євросоюзу. Фото: Reuters

Чому прем'єр-міністр Угорщини, який ще буквально перед самим початком грудневого саміту лідерів ЄС заявляв, що не збирається підтримувати старт перемовин про членство з Україною, раптом змінив позицію? Європейські депутати небезпідставно вважають, що причину треба шукати в рішенні Європейської комісії, оприлюдненому за день до саміту: про розмороження 10,2 млрд євро з бюджету Євросоюзу для Угорщини. Буцімто за те, що Угорщина успішно завершила судову реформу і цим виконала зобов’язання щодо цих коштів. 

Варто нагадати, що в грудні 2022 року Єврокомісія заморозила понад 30 млрд євро, призначених для фінансування Угорщини в рамках європейських програм підтримки, через порушення Будапештом основоположних європейських цінностей, таких як забезпечення незалежного правосуддя, захист прав меншин та ЛГБТІ, свобода слова тощо; наразі замороженими залишаються ще приблизно 20 млрд. 

Європарламент "висловлює жаль і підтверджує серйозну стурбованість" рішенням Єврокомісії надати 10,2 млрд євро Угорщині як результат нібито виконаних зобов’язань щодо забезпечення незалежності судів. Більш того, це рішення було прийняте без забезпечення відповідних механізмів контролю захисту бюджету ЄС, а також без належного інформування Європейського парламенту, йдеться в резолюції.

"Навіть після нещодавніх реформ Угорщина не відповідає стандарту незалежності судової влади", – переконані у Європарламенті. І закликали Комісію “надалі утриматися від виплати будь-яких коштів, доки не буде повністю імплементовано все відповідне законодавство, а вжиті заходи не доведуть свою ефективність на практиці”.

У Європарламенті непокояться, що скоро Угорщина може отримати нові транші від Брюсселя – в обмін на зняття нових вето. Наприклад, щодо питання фінансування України, яке повторно розглядатиметься на позачерговому саміті Європейської ради 1 лютого 2024 року. “ЄС жодним чином не може піддаватися шантажу та торгувати стратегічними інтересами ЄС і його союзників, відмовляючись від своїх цінностей”, – наголошується у затвердженій 18 січня резолюції. 

Європарламент проти Єврокомісії: примусити Орбана повернути гроші може Суд Європейського Союзу

Зазвичай резолюції Європарламенту рідко містять рішення прямої дії – такі, що мають бути виконані відразу, без додаткового затвердження на рівні лідерів ЄС. Але резолюція “Ситуація в Угорщині та заморожені кошти ЄС” стала одним із небагатьох винятків. Вона містить пряму вказівку підготувати позов до Суду Європейського Союзу: з метою перегляду законності рішення Єврокомісії, що призвело до розморожування 10,2 млрд євро для Угорщини. 

Резолюцією Європарламент дає доручення Комітету з правових питань "якнайшвидше вжити необхідних заходів у зв'язку з рішенням Комісії, що призвело до розморожування 10,2 млрд євро, включаючи запит на проведення аналізу юридичною службою… з метою перегляду законності рішення в Суді Європейського Союзу відповідно до статті 263 Договору про функціонування ЄС".

Це означає, якщо Суд ЄС у Люксембурзі прийме рішення про відсутність правових підстав передачі коштів, Угорщина буде вимушена повернути 10 мільярдів назад у європейський бюджет. 

Як заявив у інтерв’ю Еспресо віце-президент однієї з найбільших політичних груп Європейського парламенту S&D ("Прогресивний альянс соціалістів та демократів"), євродепутат від Португалії Педро Маркес, подібний розвиток подій абсолютно реальний. І в будь-якому разі це сигнал для Віктора Орбана, що в майбутньому він не буде отримувати європейські гроші у відповідь на шантаж.

"Ми сподіваємося, що буде проведено ретельне розслідування правових підстав цього рішення Єврокомісії про розблокування грошей для пана Орбана та його уряду. Ми вважаємо, що в Угорщині значні проблеми з верховенством права, ці проблеми все ще є. І ми не готові змиритися з постійним шантажем пана Орбана. Це чіткий меседж від Європарламенту", – наголосив Маркес.

Педро Маркес, євродепутат від Португалії. Фото CNN

За його словами, тепер час роботи експертів: має бути проведений юридичний аналіз рішення Європейської комісії про розмороження 10,2 млрд. Якщо він буде позитивним, далі – невідкладно послідує звернення Європарламенту до Суду Європейського Союзу, який проведе власне розслідування і прийме рішення. “Якщо кошти були виділені неправомірно, Угорщина буде змушена їх повернути”, – повідомив євродепутат.

"Ми дали чіткий сигнал пану Орбану: ми не потерпимо більше його шантажу в бік ЄС", - підкреслив Педро Маркес. 

Для того щоб забрати в Орбана право голосу у Європейській раді та не дати Угорщині головувати в ЄС, потрібна політична воля 26 держав-членів

Резолюція Європарламенту, проголосована цього тижня, містить ще один важливий пункт, на який уже звернули увагу всі українські ЗМІ, - це заклик до Європейської Ради позбавити Угорщину права голосу під час засідань лідерів ЄС.

Йдеться про застосування щодо Угорщини процедури згідно зі статтею 7 параграф 2 Договору про заснування Європейського Союзу, яка дозволяє позбавляти державу-члена ЄС права голосу в Європейській раді та Раді ЄС за систематичні та серйозні порушення основоположних європейських цінностей. 

У затвердженій резолюції Європарламент "висловлює глибокий жаль з приводу нездатності Європейської ради досягти значного прогресу в застосуванні статті 7" та повторно закликає Єврораду розглянути всі нові події в Угорщині, що впливають на верховенство права, демократію та фундаментальні права, з метою "визначити, чи вчинила Угорщина серйозні та постійні порушення цінностей ЄС згідно зі статтею 7(2) Договору про Європейський Союз". Європарламент наполягає на повазі до своєї ролі та компетенції з боку Європейської ради, наголошується в резолюції.

Про що йдеться? Власне, про те, що процедура згідно зі статтею 7 Договору про ЄС була розпочата проти Угорщини вже майже 5 років тому, 12 вересня 2018 року, відповідною резолюцією Європейського парламенту. Але з тих пір справа так і не просунулася далі регулярних закликів у сесійній залі у Страсбурзі. 

За всі п’ять років Європейська рада так і не внесла в порядок денний питання позбавлення Угорщини повноважень у ЄС. Згідно з законодавством Євросоюзу рішення про початок імплементації механізму статті 7 (проти Угорщини чи будь-якої іншої країни) мають прийняти саме лідери  держав-членів ЄС – одноголосно 26 голосами (27 мінус Угорщина). 

Тут якраз криється проблема: якщо хоча б один з керівників держав ЄС підтримає Угорщину, процедура не зможе розпочатися. У поточній ситуації виглядає, що союзником Орбана може стати новий очільник Словаччини Роберт Фіцо. 

Так само є майже стовідсоткова гарантія, що позбавлення Угорщини права голосу в європейських інституціях не підтримає Польща, якій з 2017 року закидають погіршення ситуації з верховенством права та обмеженням незалежності судів і щодо якої також формально розпочата процедура згідно з вищезгаданою статтею 7 Договору про ЄС.

Ще 20 грудня 2017 року Європейська комісія застосувала процедуру, передбачену статтею 7, подавши обґрунтовану пропозицію щодо рішення Ради ЄС про визначення явного ризику серйозного порушення Польщею принципу верховенства права. І з тих пір офіційна Варшава формально так само, як і Будапешт, перебуває під загрозою позбавлення права голосу в Єврораді та Раді ЄС.

Європарламент надіслав Орбану чіткий сигнал: час припинити шантаж 

З тим, що процедура статті 7 для Орбана – справа не завтрашнього дня і навіть не поточного року, погоджуються й опитані "Еспресо" європейські депутати. "Це питання має вирішити Європейська рада, Європарламент зробив свою роботу", – заявив в коментарі "Еспресо" євродепутат Гі Вергофстадт, прем'єр-міністр Бельгії у 1999-2008 роках.

Виступаючи у сесійній залі Європарламенту під час обговорення угорського питання 17 січня 2023 року, Вергофстадт прямо звернувся до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з питанням: "Чи збираєтеся ви знову повторювати практику, яку ви використали минулого разу під час засідання Європейської ради, – 10 мільярдів, і ти виходиш з кімнати?" 

"Така сама ситуація може повторитися 1 лютого 2023 року", – наголосив він. На переконання євродепутата, Європа має негайно зупинити шантаж з боку Орбана. Інакше в наступні роки це “відкриє двері для нового шантажу”. Тому, на думку Гі Вергофстадта, Євросоюз повинен врешті-решт знайти політичну волю і 26 голосів держав-членів для того, щоб позбавити Орбана права голосу. "Це не битва з Угорщиною, це битва за демократію в Європі", – наголосив він.

Таку саму думку поділяє і депутатка Європарламенту Марина Кальюранд, міністр закордонних справ Естонії у 2015-2016 роках. “Я була одним з підписантів листа до Єврокомісії щодо початку процедури згідно статті 7, параграф 2 угоди про ЄС стосовно Угорщини. Те, як поводиться Орбан, неприпустимо. Його політика суперечить європейським цінностям і підриває основи Євросоюзу”, – заявила вона в інтерв’ю "Еспресо". 

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії
Фото: Gettyimages

"Звісно, резолюція Європейського парламенту не зобов’язує Європейську раду до жодної реакції. Тому не варто очікувати, що це питання автоматично з’явиться в порядку денному наступного засідання. Але я хочу наголосити, що загальне ставлення у Євросоюзі до цього питання останніми місяцями змінюється – особливо після демаршу Орбана під час грудневого засідання Європейської ради", – розповіла Марина Кальюранд. 

З її слів, все більше європейських політиків починають підтримувати позбавлення Угорщини права голосу у Єврораді та хотіли б уникнути її головування у ЄС у другій половині 2024 року (нагадаємо, якраз з 1 липня 2024 року підходить черга Угорщини очолити Євросоюз згідно зі встановленим графіком ротації).  “Це було особливо помітно під час відповідних дебатів у Європарламенті 17 січня. І, що важливо, також я бачу зростання підтримки цієї ідеї і в Раді ЄС”, – зазначила вона.

На жаль – насамперед через вимогу одноголосності у Єврораді – це питання не буде вирішено до початку головування Угорщини 1 липня, констатувала Кальюранд. Так само з тим, що позбавити Орбана права голосу в ЄС цьогоріч ніяк не вийде, погодився і Педро Маркес: "Європарламент неодноразово просив активувати статтю 7 проти пана Орбана. Але це завдання Європейської ради, від нас це не залежить".

Та на думку Марини Кальюранд, важливо, що Орбан "чує критику і бачить, що все більше європейських політиків роздратовані його поведінкою, – він має робити висновки”. “Скоріш за все, ми не зможемо завадити його головуванню у Європейській раді. Але Орбан вже натякав, що під час головування буде виступати не від імені Угорщини, а від імені Європи. Хоча від людини, яка зустрічається з Путіним і постійно робить критичні заяви стосовно ЄС, можна чекати будь-чого", – зауважила вона.

Як надалі будуть розвиватися події і чи почують цього разу європейські лідери заклик Європарламенту, зможемо побачити вже 1 лютого 2024 року, коли розпочнеться позачерговий саміт лідерів ЄС у Брюсселі. У порядку денному – виділення 50 млрд євро фінансової допомоги для України, а також інвентаризація воєнної допомоги Києву від усіх держав ЄС. А це означає нові можливості для Віктора Орбана накласти вето на проукраїнські ініціативи. А також – нову спокусу для Єврокомісії та Європейської ради не вирішувати проблему на довгострокову перспективу, а спробувати знову тимчасово підкупити Угорщину мільярдними траншами з європейського бюджету.