Financial Times: Україна намагається наростити темпи мобілізації на тлі зростання дезертирства 

Про це йдеться в статті Financial Times, переклад якої наводить Еспресо.

За перші десять місяців цього року кількість дезертирів серед українських солдатів перевищила показники за попередні два роки війни. Це свідчить про серйозні труднощі, з якими стикається Київ у поповненні передових підрозділів, тоді як Росія продовжує захоплювати нові території на сході України.

Наприкінці жовтня сотні військовослужбовців 123-ї бригади залишили свої позиції в районі східноукраїнського міста Вугледар. Вони повернулися до рідної Миколаївської області і влаштували досить рідкісну акцію протесту, вимагаючи більше озброєння та якіснішої підготовки.

"Ми приїхали [до Вугледара] з автоматами. Говорили, що буде 150 танків, а їх було 20... і нічим нас прикрити", — сказав офіцер 123 бригади, який говорив на умовах анонімності.

З січня по жовтень цього року українські прокурори порушили 60 000 кримінальних справ за фактами самовільного залишення військовослужбовцями своїх позицій. Це майже вдвічі більше, ніж за весь 2022 і 2023 роки разом. У разі визнання винними, солдатам загрожує до 12 років позбавлення волі.

Деякі військовослужбовці 123-ї бригади, які залишили свої позиції, згодом повернулися на фронт. Інші продовжують переховуватися, а частина, за інформацією місцевої влади, перебуває під вартою в рамках попереднього слідства.

Чоловікам призовного віку заборонено залишати територію України, однак деякі скористалися можливістю потрапити до закордонних тренувальних таборів у країнах-союзниках, щоб дезертирувати за кордоном. За даними представника польської служби безпеки, який побажав залишитися анонімним, щомісяця з військових зборів у Польщі втікають близько 12 українських солдатів. Міністерство оборони Польщі переадресувало запити з цього питання українській владі.

Зростання кількості дезертирів ще більше ускладнює й так важку ситуацію для Києва. Починаючи з літа, Росія, маючи перевагу в живій силі, змогла прискорити захоплення нових територій, досягнувши темпів, які не спостерігалися з 2022 року.

Водночас, за словами військових аналітиків, неспроможність України забезпечити ротацію солдатів та надати можливість відпочинку виснаженим військовим призвела до втрат і відлякала потенційних новобранців, які могли б долучитися до лав Збройних сил за інших умов.

Офіцер 123-ї бригади розповів Financial Times, що за три роки війни в його підрозділі не було жодної ротації. У нормальних умовах ротація передбачає чотиритижневий період відпочинку, під час якого солдати повертаються на базу, тренують новобранців і займаються ремонтом пошкодженої техніки.

"Не було жодного, в біса, сенсу залишатися у Вугледарі", — заявив офіцер 123-ї бригади. За його словами, місто лежало в руїнах уже понад рік, і ризикувати життями військових заради його оборони було абсолютно безглуздо. "Вони просто відправляють їх на смерть, замість того щоб дати можливість відпочити та відновити сили", — підкреслив він.

Речник 123-ї бригади не відповів на запити про коментарі.

Погляди офіцера розділяють десятки солдатів у Миколаївській та Запорізькій областях. У розмові з Financial Times вони зізналися, що відчувають сильну втому, розчарування та стикаються з проблемами психічного здоров’я. Військові також відзначили, що, хоча українське цивільне населення не хоче капітуляції, багато з них не готові долучитися до бойових дій.

Загальна чисельність Збройних сил України складає близько 1 мільйона осіб, однак безпосередньо в бойових діях задіяно лише близько 350 тисяч. За словами представника Генерального штабу України, більшість випадків дезертирства припадає на військовослужбовців, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій, зокрема на піхотинців та штурмові підрозділи.

Така кількість дезертирів робить майже неможливим будь-який контроль з боку правоохоронних органів. Щоб заохотити чоловіків повертатися на службу, 21 листопада український парламент ухвалив зміни до законодавства, дозволивши зняти звинувачення з тих, хто вперше порушив закон і добровільно повернувся до своїх підрозділів.

Вадим Івченко, народний депутат України та член парламентського комітету з питань оборони, зазначив, що близько 20% дезертирів вирішують повернутися. В одній із бригад повідомили, що після впровадження чат-бота, через який військові можуть анонімно зв’язатися для повернення, отримали кілька сотень звернень.

Тим часом Росія активно просувається на східному фронті, і Україна втрачає території, які може бути складно повернути найближчим часом, як попереджають аналітики.

За даними Інституту вивчення війни, вашингтонського аналітичного центру, у 2024 році Росія захопила близько 2700 кв. км території, порівняно з лише 465 кв. км у 2023 році. 

Відсутність фортифікацій і рівнинна місцевість на деяких ділянках фронту сприяють успіху московських військ.

Українська влада планує призвати додатково близько 160 000 чоловіків упродовж наступних трьох місяців. Проте репутація військових комісарів в Україні серйозно постраждала після численних скандалів. У мережі з’являлися відео, де вони силоміць затягують чоловіків і застосовують фізичну силу. Водночас військово-лікарські комісії звинувачували у видачі звільнень від служби за хабарі.

Міністр оборони України Рустем Умєров заявив у понеділок, що покладе край примусовому призову, зокрема так званій "бусифікації", коли представники ТЦК забирають незареєстрованих чоловіків просто з вулиць. Він пообіцяв перейти до добровільної моделі комплектування армії, що дозволить чоловікам самостійно обирати бригаду та вид служби. За його словами, це має забезпечити людям "право на вибір".

Союзники, зокрема США та Великобританія, закликали Україну знизити призовний вік від 25 років і залучити більше чоловіків для поповнення армії.

Представник США заявив, що Вашингтон хоче, аби Київ знизив призовний вік до 18 років. "Проста правда полягає в тому, що Україна наразі не мобілізує і не тренує достатню кількість солдатів, щоб замінити свої втрати на полі бою і не поступатись російській армії", — заявив чиновник минулого тижня.

Цього місяця прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив, що перші повістки про мобілізацію отримають неплатники податків. Солдати швидко звернули увагу на те, що ця заява ніби натякає, що захист країни це форма покарання.

Богдан, солдат, який минулого року втратив руку і тепер працює військовим водієм між тилом і лінією фронту поблизу Дніпра на півдні України, зазначив, що багато українців намагаються дистанціюватися від війни та забувають про жертви, які армія приносить заради їхньої безпеки.

"Вони забувають, що саме завдяки збройним силам Дніпро може видихнути в суботу", — сказав Богдан. Він зазначив, що не має нічого проти, аби цивільне населення розважалось, якщо армія "має все необхідне". "А ми повинні ходити і випрошувати — безпілотники, прилади нічного бачення, гроші на ремонт машин", — додав він.

У тих українців, які втратили близьких на війні, бажання інших жити нормальним життям викликає обурення.

"Я навіть чути не хочу, що звичайні люди втомилися, — каже Наталія Логинович, яка навесні втратила брата, що служив у 123 бригаді. — Це вони [солдати] втомилися, а не ми".