Куди дивитися, як вижити і кого ловив Нобелівський комітет - 5 книг про зміну способу мислення

Керол Двек. Mindset. Змініть спосіб мислення і розкрийте свій потенціал. – К.: Наш Формат, 2024

Протягом багатьох років авторка цієї книжки – професорка психології у Стенфордському університеті - досліджувала силу людських переконань і їхній вплив на наше життя. Намагаючись з’ясувати, чи є талант запорукою успіху, завдяки чому ми досягаємо бажаного і який рецепт розв’язання будь-яких проблем, вона зробила революційне відкриття. Тож у своєму дослідженні "Mindset" Керол Двек відкриває простий, але досить потужний феномен, завдяки якому людям удається реалізувати власний потенціал. Отже, про що мова? Всього лише про те, що успішність у навчанні й роботі, бізнесі та спорті, мистецький хист і взагалі кожна сфера людського життя можуть змінюватися залежно від того, що саме ми думаємо про власні можливості й таланти. Тобто наші вміння не є сталими, і лише старанність та наполеглива праця здатні призвести до реальних досягнень. Утім, хіба лише вони? "Опановуючи новий спосіб мислення, ми відкриваємо для себе цілий світ, - нагадує авторка. - В одному світі - світі фіксованих якостей і здібностей - успішна людина має доводити, що вона розумна чи талановита. На першому місці - самоствердження. В іншому світі - світі, де все можна змінити, - треба просто вчитися. На першому місці – саморозвиток". Хай там як, але книжка буде корисна тим, хто не вірить у власні можливості й не бажає мислити гнучко: реальні історії та практичні рекомендації, які ґрунтуються на багаторічних дослідженнях, стануть потужним поштовхом до змін. Поради авторки допоможуть усвідомити, що навіть одне переконання задає тон майже всьому життю, а його зміна здатна відіграти визначальну роль у досягненні мети. "Навіть коли ви змінюєтеся, - нагадують нам, - колишні переконання не можна видалити, як меніск колінного суглоба, і перейти на нові. Насправді й нові, і старі переконання завжди залишаються з людиною, проте, утверджуючись, нові дозволяють мислити, почуватися й діяти інакше".

Джон Ліч. Психологія виживання. - Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024

У своїй книзі під назвою "Психологія виживання" Джон Ліч намагається не лише змінити наш спосіб мислення, але й відповісти на конкретні запитання, розглядаючи психологію людського виживання і те, як групи й окремі особи поводяться до, під час і після подій, що становлять загрозу життю. Адже, якщо за останні роки відбувся значний прогрес у навчанні виживанню та технологіям, то чому під час катастроф, як і раніше, чимало людей швидко гинуть? Як взагалі вижити під час катастрофи? Чому так багато людей гинуть, хоча могли б врятуватися? Як деяким людям вдається вижити в надзвичайно складних умовах, іноді після місяців або років важких випробувань? Тож не дивно, що у книжці детально розглядаються як короткострокові, так і довгострокові аспекти виживання, а також психологічні наслідки голоду, спраги, холоду, спеки, скупченості, ізоляції, втоми й позбавлення сну. Тобто суть цієї праці - визначення принципів надання першої психологічної допомоги для використання в польових умовах. Слід додати, що, пишучи цю абетку з виживання, автор використовує матеріали з багатьох різноманітних джерел: з власного досвіду, отриманого у ворожому середовищі, включно з пустелею, Арктикою, Полярною зоною, а також понад і під хвилями, на великій висоті, у печерах і військовому середовищі, під час низки офіційних курсів з виживання як для військових, так і цивільних; з власних польових і лабораторних досліджень; з робіт інших наукових дослідників, авторів і журналістів; від персоналу аварійно-рятувальних служб, інженерів-конструкторів, працівників сфери психічного здоров’я, поліцейських і військовослужбовців та насамперед з особистих розповідей тих, хто вижив - обох статей, різного віку і різних національностей, які протягом багатьох років дозволяли авторові опитувати їх, офіційно і неформально, з метою кращого розуміння психології виживання.

Том Ґрівер. Формулювання дизайнерських рішень. – К.: ArtHuss, 2024

Зазвичай змінювати спосіб мислення іншого означає уміння говорити з людьми – хоч би й про власний дизайн, як у цій книжці -  однак вправно робити це на практиці буває непросто. Ось чому увага автора практичного посібника "Формулювання дизайнерських рішень" Тома Ґрівера зосереджена саме на принципах, тактиках і ефективних методах представлення ваших дизайнів. Незалежно від того, що ви розробляєте - застосунки, вебсайти чи продукти, - ви дізнаєтеся, як заручитися підтримкою людей, що мають вплив на проєкт, аби посприяти створенню найкращого користувацького досвіду.  Нерідко те, як ви спілкуєтеся зі стейкхолдерами (зацікавленими сторонами), клієнтами та іншими людьми, які не належать до дизайнерів, може бути важливішим за сам дизайн. Адже якщо ви не зможете заручитися їхньою підтримкою, ваша робота ніколи не побачить світ - якою б гарною вона не була. Але не варто відступати, бо автор вірить у вас! "Насправді одне з моїх припущень, висунутих цій книзі, полягає в тому, що ваш дизайн – правильний, - переконує він. - Я припускаю, що ви проаналізували всі дані, ухвалили розумні рішення, розв'язуєте проблему для бізнесу, і запропонований вами дизайн буде слушним вибором. Якщо ж це не так, то вам не допоможе жодне красномовство". У будь-якому разі, як можна виснувати з цієї книжки, будь-яка мета полягає в тому, щоб залишатися гнучким і здатним швидко адаптуватися до різних ситуацій. Що ж до самої книжки, то її мета, як нагадує автор, - "допомогти дизайнерам стати кращими комунікаторами, тобто навчитись вміло пояснювати свої дизайнерські рішення людям, які мають вплив на їхній проект", а вже головна ідея книги зосереджена навколо зустрічі: зустрічі з клієнтами, на якій презентують дизайнерські рішення і розповідають про них.

Боб Ділан. Тарантул. – К.: Темпора, 2024

Представляючи цю книжку, варто згадати, що хоч Нобелівську премію її авторові присудили не за неї, проте тамтешньому комітету клопоту все одно було завдано чимало. Секретар автора, відповідаючи на дзвінок з радісною новиною, заявив, що пани, мовляв, відпочивають. Утім, ані після сну, ані пізніше наш герой так і не зголосився до комітету Нобеля. Світ ловив його та не спіймав, і про це, до речі, чимало у постмодерністському романі "Тарантул" Боба Ділана - рок-легенди й гуру багатьох поколінь – про якого Тарас Чорновіл свого часу у прямому ефірі Еспресо TV зауважив, що той, як і значна частина єврейських письменників-нобелівських лауреатів, має українське коріння. "Але чомусь ніхто не згадує, що вони родом з України. Ще один українець став нобелівським лауреатом!" - заявив Чорновіл, коли Ділан, нагадаємо, таки отримав нагороду (але не за цю книжку). Хай там як, але експериментальний роман "Тарантул" був створений 24-річним автором під впливом відомого бітника Джека Керуака. Написаний 1966 року, він надійшов у продаж у жовтні 1971-го, оскільки тоді автор потрапив у мотоциклетну аварію, замовкнувши на довгий час. Безладний набір слів, гра смислів і калейдоскоп нібито випадкових фраз, на думку критиків, нагадував "потік свідомості" в стилі Джеймса Джойса. Хоча, мова в цьому випадку про техніку "нарізки", яку практикували представники тогочасний біт-покоління в літературі, а також "автоматичне письмо" сюрреалістів. Божевільний, трагічний роман про хаос життя – справжня пам'ятка епохи "експериментального" нігілізму. "Фрагментарна історія, де лише найуважніші й найвідданіші відшукають сюжет і глибини ліро-епічних смислів, - підтверджують видавці. - Хоч насправді - це тарантела гітариста, який всіма вісьмома кінцівками витанцьовує на друкарській машинці, намагаючись ословити наш складний світ, дати йому ритм, голос і мелодію".

Лінн Пейнтер. Краще, ніж у фільмах. – Х.: Віват, 2024

У цій книжці так само діє сила переконання, але не через те вона варта великого екрана. Просто "Краще, ніж у фільмах" Лінн Пейнтер – це історія, яка сповнена таких важливих подій для її героїні, в якої минає останній рік шкільного навчання, що годі навіть порівнювати з кіно. І не дивно, що дівчина поглинута фантазіями про те, що її життя складеться так, як у романтичних стрічках. Зненацька виявляється, що нашій Ліз потрібна допомога сусідського хлопця, на ім'я Вес. Річ у тім, що вона дуже давно закохана в Майкла, про якого вона мріє, який щойно повернувся до міста і, хоч як це прикро, заприятелював із Весом. Якщо Ліз хоче, щоб Майкл нарешті звернув на неї увагу, то нестерпний сусід Вес - її шанс. Але чи вдасться їй порозумітися із цим хлопцем? "Зведена брова свідчила, якою ж нікчемною він мене вважав. З багатьох наших не надто приємних зустрічей я знала: коли його очі звужуються, це означає, що він прискіпливо мене оцінює і що ми от-от почнемо 3 'ясовувати стосунки з приводу останньої бридоти, яку він мені заподіяв. Якщо ж його погляд був такий жвавий, як оце зараз, а в карих очах грали бісики, то я розуміла, що мені кінець. Тому що невгамовний Вес завжди перемагав". Загалом Ліз завжди знала, що Вес Беннет - жахливий сусід. У нього наче шило в одному місці ще з дитинства: то підкладе жабу в її "Будиночок мрії Барбі", то відітне голову садовому гномові й залишить у саморобній дівчачій бібліотеці. Минуло вже десять років після обезголовлення гнома і, здавалося б, усе мало змінитись Але тепер у сусідів нова жорстока війна: за паркувальне місце на їхній вулиці. Тож потрібне диво, щоб дівчині вдалося вмовити Веса піти на дивакувату угоду, метою якої стане влаштування для Ліз чарівного, майже кіношного романтичного моменту, в якому вона буде разом із Майклом на їхньому випускному А може, Вес насправді вже не той огидний капосник, а дорослий і надійний хлопець, з яким можна мати справу?