Масована атака дронів: рекорд ПС ЗСУ та особливості управління у Силах оборони. Колонка Сергія Згурця

Масова атака на Україну

Повітряні сили України повідомили, що в ніч на 31 липня ворог випустив по Україні 89 далекобійних дронів-камікадзе типу "Шахед" і одну ракету типу Х-59. Більшість цих дронів були націлені саме на Київську область і, власне, на столицю. Таку велику кількість дронів - до 90 одиниць - ворог раніше використовував лише один раз, в ніч на Новий рік, 1 січня 2024 року. За підсумками бойової роботи українські Сили знищили всі 89 "Шахедів", що є рекордною кількістю збитих під час однієї атаки.

Під час атаки ворог використовував також дешеві дрони під назвою "Гербера". Перші такі дрони було збито 24 липня під Києвом. Це був пінопластовий дрон з використанням досить примітивних елементів. Наші джерела повідомляють, що у ніч проти 31 липня було збито одну “Герберу” у Дніпропетровській області. Вона не мала бойової частини, мала китайський двигун і була зроблена з пінопласту, мала порядковий номер понад 100. Хоча перша "Гербера" мала порядковий номер 036. Фактично можна говорити про те, що ворог використовує ці пінопластові дрони насамперед для того, аби збільшувати кількість цілей, на які вимушені реагувати Сили оборони України.

Дрони збивалися всім спектром засобів, які є в арсеналі повітряних сил. Це і зенітно-ракетні розрахунки, і мобільні групи, які використовують системи Gepard. Повідомляється, що вперше залучалася армійська авіація, яка використовує гелікоптери. Можливо, гелікоптери вперше залучалися для боротьби з "Шахедами" та іншими дронами. Як відомо, бомбардувальники підіймалися у повітря. У Чорному морі були три носії ракет "Калібр", але використання противником крилатих ракет не відбулося. Ймовірно, ворог планує комбіновану атаку, але в більш віддалені терміни. Однак протиповітряна оборона готова до таких викликів.

Ситуація на фронті

Сьогодні противник насамперед концентрує зусилля на Покровському і Курахівському напрямках, де намагається скористатися перевагами у чисельності особового складу й авіації. Низка українських генералів зазначили, що ворог через місяць-два перейде до оборонних дій, змінивши інтенсивність наступальних дій. Своєю чергою командувач генерал Сирський сказав, що ворог навпаки збільшує чисельність угрупування, має збільшення засобів у вигляді танків, артилерії тощо.

Віктор Кевлюк, військовий експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу ЗСУ вважає, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський займає правильну позицію. Адже якщо вважати, що противник збирається досягти принаймні частини своїх оперативно-стратегічних цілей у війні та перейде до кінця року до оборони, це по-перше, суперечить всім канонам, а по-друге, навпаки, нарощує інтенсивність бойових дій.

"Ні в яку оборону він не збирається. Ворог докладає шалених зусиль, щоби принаймні до кінця теплого періоду року вийти на адміністративні кордони Донецької й Дніпропетровської областей, щоб виконати принаймні якесь мінімальне оперативне завдання. Тому тут мова про оборону, мабуть, не повинна йти. Що стосується нарощування угруповання противника - так, це цілком виправданий і дуже ймовірний крок, але яким чином противник збирається досягти чисельності в 690 тис., поки що загадка, адже він здатний поповнювати свої втрати до 30 тис. вбитими і пораненими щомісяця. Але перевищити цю цифру, щоб створити угрупування в 150-160 тис., малоймовірно. Я думаю, що у вересні ми побачимо дуже широку мобілізаційну кампанію у РФ", - сказав він.

Особливості та підготовки та управління у Силах оборони

"Говорячи з позиції свого досвіду, коли певний час я виконував обов’язки начальника штабу оперативно-тактичного угрупування Луганська, перехід до жорстких форм управління, таких як дивізія та корпус, поставить перед нами низку викликів. Насамперед ми створимо дві проміжні ланки управління - від командування оперативного рівня до командування тактичного рівня. Нам це точно потрібно сьогодні? Кожна ланка управління потребуватиме сил і засобів зв’язку. У нас сьогодні немає безмежної кількості захищених каналів зв’язку, які можна було б поділити між ланками "полк" і "дивізія", і ще додати власний корпус. Суто з матеріальних і ресурсних причин не варто цим займатися. Полк, дивізія, корпус мають чіткі жорсткі тактичні нормативи, ширини смуги наступу та оборони, глибини бойових порядків. Оперативно-тактичне угрупування є більш гнучким і позбавлене цих недоліків. Так само це стосується застосування бригади у форматі "бригадної тактичної групи". Ми до цього не доросли й не намагаємося цьому навчитися. Якщо не повертатися до жорстких нормативів полк - дивізія - корпус, питання: а в чому тоді сенс реформи? У нас і так зараз досить вільні тактичні нормативи. Ми можемо мати в складі оперативного угруповання стільки бригад, скільки потрібно", - розповів Кевлюк.

Дивізія і корпус потребуватимуть створення відповідного комплекту сил і засобів забезпечення та підтримки бойових дій, потрібні підрозділи логістики, інженерно-саперні, протиповітряної оборони, медичні, тобто за всіма напрямками діяльності. Минулого року проводилися операції в Запорізькій області, зауважив військовий експерт: "Ми на собі відчули брак інженерно-саперних підрозділів. Подолання глибоких мінних полів мало бути здійснено кимось. Скільки у нас за рік сформовано додатково інженерно-саперних частин? Якщо ми створимо дивізії і корпуси, нам потрібно мати в дивізії інженерно-саперний батальйон, в корпусі - полк, а краще - бригади. Звідки це все має взятися? Сьогодні у нас бракує особового складу в бойових бригадах, які ведуть бій на передньому краї. Якщо ми перейдемо до дивізійно-корпусної системи, звідки ми візьмемо особовий склад? Із запасу. Що сьогодні заважає взяти особовий склад і укомплектувати бригади? Нічого. У нас є маса формувань, таких як окремі стрілецькі батальйони. Це формування початкового періоду війни, коли ми мали брак озброєння та бойової техніки, і нам вдається паралельно утримувати батальйони й сміятися з аналогічних формувань нашого противника - мотострілецькі полки територіальних військ, стрілецькі полки мобілізаційного резерву, які привозяться на автобусах і самоскидах тощо. А ми чим краще? На сьогодні союзники надають нам потрібну кількість озброєння, і ці стрілецькі батальйони спокійно можна розформувати, передавши особовий склад у бойові бригади, покращивши їх укомплектованість, і відповідно зросте їх бойовий потенціал. Відповідно, можна буде переглянути ширину смуг оборони, наростити щільність бойових порядків і багато що можна зробити".

За словами Кевлюка, проблема полягає в низькій кваліфікації штабних офіцерів. Побачити серед штабних людину, яка пройшла всі командні та штабні посади принаймні до командира батальйону і прийшла в оперативний відділ оперативного рівня управління оперативного штабу - це дуже велика рідкість. В оперативно-стратегічній ланці в штабі зустріти людину, яка командувала бригадою, - це приблизно як снігову людину зустріти.

Варто зосередитися на підвищенні кваліфікації саме офіцерів оперативно-тактичних угруповань і оперативно-стратегічних угрупувань. Корінь проблем тут, а не в тому, що у нас є велика кількість військ, яка керується відповідним штабом. Ніщо не заважає збільшити кількість офіцерів у напрямку: "Ви маєте 10 бригад - будь ласка, 20 офіцерів у напрямку, один одного змінює. Ще зробіть 30, буде ще один відпочивати в проміжках між бойовим чергуванням. У нас є де взяти такий ресурс, у нас достатньо військових навчальних закладів. Людей дуже багато, давайте їх застосуємо на практиці".

Сучасна доктрина застосування військ полягає в тому, що конкретну оперативно-тактичну задачу виконують тимчасово створені угрупування, які мають необхідні сили й засоби для розв'язання цієї задачі, каже Кевлюк.

"Штаб оперативно-тактичного угрупування щодня отримує бойове донесення. Командир бригади доповідає про стан, укомплектованість, передній край, забезпеченість всіма видами ресурсів. Абсолютно ніщо не заважає узагальнювати ці дані. Офіцери, які сьогодні працюють у штабах оперативного і вищого рівнів, займалися цим у системі командирської підготовки і в мирний час, і на початковому етапі агресії. Тобто вони вміють це робити, питання - чому вони так не роблять", - резюмував він.