Не виключені атаки найближчим часом: удар РФ по українській енергетиці, нові деталі історії із закупівлею мін часів Другої світової. Колонка Сергія Згурця

Удар по Україні 15 січня

Вранці 15 січня Росія завдала ракетного удару по Україні. Росіяни цим ударом цілили по українській газовій інфраструктурі на Харківщині, а також на Львівщині й Івано-Франківщині. Станом на зараз інформації щодо критичних пошкоджень немає. Президент Володимир Зеленський заявив сьогодні, що завдяки протиповітряній обороні та всім задіяним підрозділам вдалося зберегти роботу української енергосистеми. 

На цій мапі зображено, з яких напрямків ворог використовував ракетне озброєння для ударів по нашій енергетиці. Нагадаю, що перед тим найбільш масовий удар з використанням ракет у противника був у листопаді минулого року, тоді було застосовано 263 ракети. У сьогоднішній атаці ворог використав 117 засобів ракетного повітряного нападу, з яких ракет було 43 одиниці. Тобто можна прогнозувати, що з огляду на накопичення російських ракет найближчим часом не виключено ще  такі удари, якраз у час збільшення морозів. 

Які ракети використовував противник: знаємо, що були балістична ракета "Іскандер" або корейська ракета - одна одиниця, сім ракет Х-22, які важко збивати, чотири крилаті ракети морського базування "Калібр". Також були керовані ракети. Серед крилатих ракет було 27 - це якраз Х-101, досить відомі і Х-55СM. 

Х-55СM - це ракета, яка також використовується з бомбардувальника ТУ-95, але ці ракети були із залізними болванками замість бойових частин. Тому що це ракети, які, власне, використовуються противником для стратегічних ядерних сил, вони є носіями ядерної зброї. Ці зразки з макетами бойових частин використовуються якраз для того, аби відволікати увагу і можливості нашої протиповітряної оборони, тому що в будь-якому разі їх треба збивати, що, власне, і було зроблено. 

Загалом збили 80% ракет і майже всі "шахеди" та імітатори безпілотників (останніх - 74), що говорить про достатньо високу ефективність протиповітряної оборони. Хоча Володимир Зеленський у своєму коментарі до російської ракетної атаки, знову згадав про те, що на зустрічі в Рамштайні наші партнери обіцяли більше засобів протиповітряної оборони, не всі вони ще передані. 

Також тоді йшлося про те, аби забезпечити виробництво в Україні за ліцензією їхніх систем ППО і ракет для засобів протиповітряної оборони. Це напрямок вкрай складний, але робити його все рівно потрібно. І сподіваємося на допомогу наших партнерів. 

Агенція оборонних закупівель пояснила контрактування мін часів Другої світової

А далі про зброю, але дещо в іншому вимірі. Ми вчора писали, багато говорили про контракт на закупівлю Агенції оборонних закупівель - це державне підприємство Міністерства оборони - через болгарську компанію-посередника кількасот тисяч протитанкових мін. Дійсно, протитанкові міни нам вкрай потрібні, але це вперше, коли для Збройних Сил планується закупити, а не отримати як допомогу саме міни, яким понад 80 років. За цим контрактом Агенція оборонних закупівель готова закупити сотні тисяч протитанкових мін з індексом М6А2 з підривниками. 

Вартість кожної міни десь під 600 євро за одиницю. Рік виготовлення мін, як зафіксовано в документі, 1941 рік плюс. Тобто в середньому якраз ці міни виготовлялися десь із 44-го до 45-го року. Вони потім були зняті з озброєння американської армії як такі, що не зовсім відповідають вимогам боротьби з танками. Але головне питання, яке тоді ми ставили у своїх публікаціях, чи є ці міни насправді придатними для використання, якщо вони 80 років були на зберіганні? Що відбувається з тротилом, що відбувається з підривачами? Ну і звісно, ціна на ці міни. 

Болгарський посередник в контракті фіксував, що гарантує - товар є придатним для експлуатації. От після цієї інформації вчора був поширений такий офіційний коментар від державного підприємства Агенція оборонних закупівель. 

В якому було розкрито деякі деталі цього процесу, що, як на мене, досить позитивно, що така реакція відбулася. І Агенція зазначає, що контракт на закупівлю мін укладений без фінансових зобов'язань. 

Як наголошує Агенція, цей контракт з болгарським посередником дозволяє забронювати товар на складах, не ризикуючи грошима. А закупівля цих мін залежить від позитивного висновку технічної інспекції всіх виробів за участю кінцевого споживача - представників Генерального штабу тощо, включно з проведенням полігонних випробувань кожної партії товарів цього виробництва. 

Але тут все-таки варто уточнити певні деталі, які Агенція, напевно, згодом прокоментує - щодо бронювання товару, про який говорить ця Агенція. Такого насправді немає, це перебільшення, тому що посередники знають, що лише Україна готова придбати ці міни з таким часовим лагом зберігання, і питання, на яких умовах Україна буде це купляти, як на це зреагує Україна. 

І от той контракт, який ймовірно укладений, передбачає, що Україна оплачує 10% авансу, а сума контракту становить декілька сотень мільйонів євро, але технічна інспекція, про яку говорить Агенція, відбувається лише перед відправкою замовленої партії і перед оплатою решти 90% суми.

І щодо технічної інспекції, як ми сьогодні написали на сайті, то виявляється, що постачальник-посередник висунув умови, що у складі української комісії має бути не більше трьох осіб, і ця інспекція має тривати не більше трьох днів. Сподіваюся, що Агенція зможе відстояти якісь більш адекватні умови для проведення інспекції на території держави, де зберігаються ці міни. 

Ну і друга деталь стосується ціни на ці засоби знищення противника. Фактично Агенція не коментує цінові параметри, але є така деталь. Нагадаю, що ті ж самі міни, які зараз законтрактувала агенція по ціні 590 євро за штуку, буквально декілька місяців перед тим інша компанія-посередник пропонувала Україні по ціні десь 250 євро. Але тоді ця ціна вважалася неадекватною. 

Зараз, через певний час, після того як було змінено компанію-посередника, вартість зросла до 590 євро за міну, і такий контракт Агенцією укладено. Так що, думаю, ці деталі наштовхують на певні роздуми. Що ж до протитанкових мін, то, дійсно, наші військові використають і старі міни, і нові міни. Вони знайдуть, як їх застосувати на полі бою, але питання в тому, що ціна має відповідати ризику. 

І, власне, ми розуміємо, що питання ціни товару якраз зараз виглядає найбільш непростим в оцінці цього контракту, укладеного з болгарським посередником. Він може бути реалізований, якщо в Міністерстві оборони знайдуться гроші на закупівлю цих протитанкових мін. Так що є й інші подробиці цього контракту, будемо тоді очікувати, яким чином буде розвиватися ця ситуація, будемо додавати інші подробиць до взаємодії з Агенцією оборонних закупівель. 

Проблеми з мобілізацією 

Цього тижня вийшов крайній номер "Рефлексій". Це аналітичний продукт, який видається Консорціумом оборонної інформації. Там є перший матеріал під назвою "Що найбільше турбує експертну спільноту України у сфері війни та обороноздатності держави". Там є шість проблемних напрямків. Я хотів починати саме з цих проблемних напрямків, але бачу, що саме перший напрямок стосується мобілізації, проблем з мобілізацією, пошуку варіантів посилення лінії фронту. І це якраз наклалося на ці резонансні події, які стосуються того, що авіатехніків з Повітряних сил зараз намагаються перекидати в піхоту. Були заяви і Генерального штабу, і президента України, і пілотів, що це треба робити не зовсім так, як пропонує Генштаб. 

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, воєнний аналітик, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, яка об'єднує низку аналітичних організацій України, оцінив цю ситуацію в контексті викликів, пов'язаних з проведенням мобілізації у нашій країні. 

"Давайте визнаємо, що якщо є сама інформація, сам посил про те, що фахівців Повітряних сил намагаються перекидати в піхоту, то це передусім свідчення про критичний дефіцит у Збройних Силах особового складу. І це означає, що проблема мобілізації до кінця не розв'язана. Вірніше, не просто до кінця не розв'язана, а що вона взагалі не розв'язана, що ця проблема набула екзистенційного значення. І, на мій погляд, треба рухатися одразу в кількох напрямках. Один з напрямків - це все ж таки зробити владі кроки у напрямку, щоб суспільство зрозуміло і побачило, що є ознаки того, що мобілізація стає більш справедливою. Саме в цьому зараз найбільші проблеми - несправедливість мобілізації і намагання з одного боку мобілізувати людей для війни, з іншого боку - на тлі цього роздутий апарат влади вдвічі або втричі, ніж потрібно", - сказав він. 

Військовий аналітик також звернув увагу на велику кількість масштабних корупційних проявів, коли зводиться до того, що корупціонери лишаються безкарними. 

"Є ознаки розділення суспільства взагалі, і це так само наслідок того підходу до мобілізації, який існує. Треба терміново, негайно міняти ситуацію у бік того, щоб скоротити апарат влади, скоротити вдвічі, втричі. І думати не про 18-річних, щоб їх мобілізовувати, а оті загашники, вибачте за таке слово, з влади спрямовувати у військо. Зробити перегляд, ревізію оцих бронювань, коли ми бачимо, як і раніше, нічого не змінилося в Епіцентрах, в різних Макдональдсах і таке інше. Ми бачимо багато молодих людей, які могли б поповнити ряди лав Збройних Сил і так далі. Поруч з цим у нас пішло начебто питання рекрутингу, але воно до кінця не вирішується. Зокрема, не використовуються можливості, які б ми могли використати. Логістика рекрутингу. Тобто не тільки може йти питання про те, щоб зарахувати людей у Збройні Сили, а треба забезпечити логістику, тобто доставку цих людей, роботу з посередниками. За все це потрібно сплачувати ресурси і передбачити такі ресурси", - зауважив він. 

Валентин Бадрак зазначив, що є приватні військові компанії, які здатні упродовж 60 діб завезти в Україну 5 тисяч людей: "І це не просто люди непідготовлені, це вояки різних фахів, різних спеціальностей, які мають величезний досвід і відпрацьовані навички. Це не використовується". 

"Це дуже проблематично, і коли кажуть, що це великий ресурс, держава має попіклуватися про ці напрямки. Тому що можна знайти гроші, відібрати від інших напрямків, не пов'язаних на пряму з війною. Це починаючи з телемарафонів і завершуючи відбудовами різних доріг і таке інше. Все це ми багато разів говорили. Ще один момент, який пов'язаний не на пряму, але вплине на мобілізацію і може стабілізувати ситуацію. Це термінові рішення щодо масштабування ефективних успішних бригад і переведення їх шляхом модернізації організаційно-штатної структури від бригад до дивізій. При цьому треба передбачити підпорядкування ефективним бригадам ті підрозділи, неуспішні бригади, батальйони. І здійснювати перехід на дивізію в такий спосіб, коли перше - буде власний рекрутинг цих бригад. Друге - це повне підпорядкування їм неуспішних бригад, а також бригад територіальної оборони", - вважає він. 

Потрібно "припинити практику воювати приданими підрозділами"

На його думку, практика, коли на найгарячіші напрямки кидають придатні підрозділи, відлякує від мобілізації. 

"Взагалі припинити практику воювати приданими підрозділами, бо це стало вже негативним трендом війни і відлякує просто людей для того, щоб мобілізуватися. Бо придані підрозділи просто бездумно і зухвало кидають на найгарячіші напрямки, практично з тим, щоб шанси на виживання були мінімальними. І це фактично б'є по мобілізації, б'є по суспільству і робить ситуацію дуже критичною вже на сьогоднішній день. Тому повний перегляд, повна ревізія, і все це треба робити терміново. Тому що, наприклад, ми знаємо, що наприкінці листопада Генеральний штаб ЗСУ прийняв рішення перейти на організаційно-штатну структуру корпус-бригада, але при цьому це питання ще буде вивчатися начебто, і питання буде досліджуватися", - сказав воєнний аналітик. 

Він наголосив, що наразі немає часу зараз для таких ретельних досліджень, адже на ситуацію зараз впливає кожен день і кожна година.

"І аргументи Генерального штабу про те, що перехід на організаційно-штатну структуру корпус-дивізія занадто коштовний, занадто ресурсний, проблематичний - я, наприклад, не приймаю ці аргументи. Зараз усе треба підпорядкувати питанню згуртування і виживання нації, збільшенню стійкості в цій війні. І всі ресурси, все необхідне треба застосовувати саме для цього. На жаль, тил живе за мирним часом, а армія, і ті, хто на фронті, живуть за воєнним часом. І саме це відставання тилу робить ситуацію такою, що відбувається розділення суспільства", - вважає Валентин Бадрак. 

Він наголосив, що додає негативу і забезпечення армії. Зокрема згадав нещодавній скандал із бракованими мінами. 

"Наприклад, якщо брати ті ж міни, то ми бачимо сьогодні, що непрофесійне, недолуге оперування і недолугий, непрофесійний менеджмент в державному секторі оборонної промисловості призвів до ситуації, коли була практично нанесена шкода, і можна навіть казати про зрив мінної програми. Бо якщо йдеться вже про 100 тисяч мін, то це точно вже можна чітко казати про зрив. Хто в цьому винен? Сьогодні хочуть зробити винними керівників підприємств. Скажімо, влітку замінили керівника заводу “Зірка”, зараз готується заміна керівника заводу “Артем”, але все це намагання перевести стрілки тих, хто за це має нести відповідальність. А нести відповідальність мають ті, хто в час, коли розгорталося мінне виробництво, мінна програма, ті, хто керували Укроборонпромом і Мінстратегпромом. Ось ці люди мають нести пряму відповідальність, бо це в зоні їх відповідальності. І є свідчення про порушення технологічного циклу при виробництві мін.

Хто за це відповідає? Директори підприємств свідчать, що їм надавалися вказівки голосом або телефоном, і у такий спосіб навіть здійснювалося порушення Мінстратегпромом тим, що відбувалося пряме втручання у господарську діяльність підприємств. Тоді як Мінстратегпром може розраховувати тільки на регуляторну функцію Міністерства. Отже ціла низка цих проблем, ціла низка цих зловживань залишається без відповідальності. І найгірше, коли люди, які знаходяться поза межами Конституції в зоні прийняття рішень, я маю на увазі ці п'ять-шість ефективних менеджерів Зеленського, і які не несуть жодної відповідальності за прийняті рішення і за свої помилки, це ситуація ганебна, яка б'є по всіх фронтах цієї війни", - зауважив військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.