Оборонна стратегія України і безпекові угоди: перспективи та виклики після саміту НАТО у США. Колонка Сергія Згурця

Саміт НАТО у США

Україна очікує на підсумкове комюніке, але скоріше за все там буде зафіксовано тезу про незворотний шлях України до членства в НАТО з наголосом на потребі активних зусиль України у боротьбі з корупцією. Тож зараз наші партнери та сама Україна сконцентровані скоріше на рішеннях, що скеровані на захист від російського нападу в найближчому майбутньому. У цьому сенсі важливо, що на початку саміту очільники п’яти країн зобов’язалися надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони. Заявлено про п’ять нових стратегічних систем, тобто ті, що спроможні вирішувати завдання протиракетної та протиповітряної оборони. Це насамперед комплекси Patriot, і заявлено про те, що таку передачу зроблять Сполучені Штати, Німеччина, Нідерланди, Румунія та Італія, - усі передадуть по одному комплексу. Особливо новина в тому, що США передадуть ще один ​​Patriot, тому що про всі інші комплекси ми вже знали. Заявлений комплекс від Німеччини вже стоїть на чергуванні в Україні. Загалом йдеться про вісім Patriot і один комплекс SAMP-T. Можливо, згодом їх буде більше. Хоча є сподівання ще й на Patriot, які зараз є у розпорядженні Ізраїлю, який знімає їх з бойового чергування, і в перспективі можливо їх передадуть також Україні.

Також наші партнери впродовж року пообіцяли забезпечити значну кількість протиракетних систем, і самого ракетного озброєння до різних комплексів, починаючи від Patriot до NASAMS тощо, що свідчить про те, що цей напрямок залишається вкрай важливим для підтримки нашої протиповітряної оборони. 

При цьому, додаткові п’ять комплексів Patriot допоможуть Україні, але їх буде недостатньо для повного захисту, - заявив Володимир Зеленський. Також він сказав про нову потребу у винищувачах для Повітряних Сил у кількості 128 літаків F-16. Раніше ми говорили про 90 літаків, які мали передати нам Данія, Бельгія, Нідерланди, а також Норвегія. Зараз 128 - це понад 20 мільйонів доларів ймовірно. При цьому ця потреба заявлена як не довгострокова, а актуальна, з огляду на те, що росіяни мають 300 літаків, які активно використовуються для ударів по Україні. Побачимо, що буде за підсумками перемовин у Вашингтоні, але Зеленський заявив: “Збільшуємо кількість літаків, доступних Україні”. 

Данія та Нідерланди вже розпочали передачу Україні перших винищувачів F-16 і цього літа вони допомагатимуть захищатися від російської агресії, - про це сьогодні заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Скільки саме літаків буде передано, звісно, не оголошено. Це питання ще не має відповіді. Проте, Альянс досяг принципової згоди, що буде здійснено фінансування України на наступний рік в обсязі 40 млрд доларів. Це значні показники. Також домовлено про створення нової структури НАТО, яка, ймовірно буде на рівні окремого командування, що візьме на себе обов’язки контактної групи з питань оборони України, додатково до формату Рамштайн або замість Рамштайну.

В чому важливість цього напрямку і рішення? Раніше обіцянки оголошувалися з боку окремих країн, а потім темпи постачання не збігалися з тим, що було заявлено тими чи іншими країнами.  Так само як ми маємо, наприклад, з тими 14 бригадами, про які говорить Володимир Зеленський, що бригади укомплектовані особовим складом, але досі чекають на ту техніку, яку нам обіцяли партнери. Так що ця нова структура має якраз скоординувати таку допомогу. Також вирішено питання, що буде розширена допомога в підготовці наших військових на різних рівнях, а також буде обговорено питання щодо оборонно-промислової кооперації з українськими підприємствами, аби вони активніше долучалися до проєктів в рамках держав-членів Альянсу і для створення зразків, які нам вкрай потрібні на полі бою. Так що, в будь-якому разі, можна стверджувати, що всі ці заходи зближують Україну та НАТО в такому практичному та оперативному сенсі. Але чого ще потребує відповіді, це власне стратегічне питання: коли Україна власне стане членом НАТО.

Запрошення України в НАТО

Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень вважає, що для того, щоб Україна отримала запрошення, треба, щоб на саміті був узгоджений протокол про приєднання, тобто на одній сторінці тексту, де написано, в якому форматі, в яких кордонах Україна стає учасником цієї системи колективної оборони.

"Вони не готові поки що розглядати, і тут два фактори, як завжди. Зокрема, це війна, цей фактор, який Росія створює, - безпековий, що не готові воювати, є така в них зона конфлікту. Вона має бути за межами НАТО. Хоча частина країн, я думаю, погоджується з тим, що вони готові вступати в цю війну. Але немає консенсусу, немає членства. Інше питання - це довіра до України, до еліт, довіра до силового апарату. Вони вважають, що українська політична система має елементи зіпсованості, які не дозволяють бути членом НАТО, або українські еліти мають такі елементи", - сказав він.

Все, що стосуються членства в НАТО, залишається на рівні Бухарестського саміту, що Україна одного дня стане членом НАТО. Тепер ще буде слово "незворотно" - стане членом НАТО, хоча треба ще дочекатися цього формулювання, а от те, що практичні п’ять ще пунктів, про які говорив Генсек, принаймні кілька пунктів відомі - це дуже важливо, це серйозно.

"Йдеться про те, що українське командування займається підготовкою військ та координацією допомоги. Тут є окремий пункт про оборонно-промисловий комплекс, тому що це процедурно, це не питання командної структури, там інші механізми. Головне - ці 40 мільярдів доларів на рік, які, на жаль, не вдалося зробити довготривалими, але принаймні на рік є. Ці 40 мільярдів військової допомоги Україна отримає на наступний рік незалежно від результатів виборів у США. Ось пункти практичної співпраці: командування, обов’язкова допомога, участь оборонної промисловості та додаткові системи протиповітряної оборони. Я так розумію, буде розв'язане питання закриття частини неба України з території країн-членів НАТО. Я думаю, це питання також вирішується", - сказав Їжак.

Гарантії, практичні механізми створюються прямою присутністю. Тобто якщо розміщується значна кількість зброї, яка обслуговується нашими партнерами, якщо розташовуються оборонні підприємства, які належать частково нашим партнерам, якщо роблять бізнес європейські, американські великі інвестиції в сектори, це створює присутність економічну, військову, навіть опосередковану. Це створює такі гарантії, що наші партнери з боку НАТО будуть змушені реагувати, якщо щось трапляється з Україною. Тобто коли виводяться інтереси, гроші, люди, зброя, це значить, що нас кидають. А якщо цього більше, то означає, що такі гарантії можуть бути створені. Самі по собі безпекові угоди не є такою гарантією, але вони відкривають для цього можливості. На 10 років вони створюють принаймні можливість для розвитку оборонно-промислової співпраці - це важливо.

Окрім того, що США тривалий час не давали нам дозволу використовувати американську зброю на російській території, існує також заборона на пряму присутність американської оборонної промисловості на території України. Зараз у Сполучених Штатах обговорюється це питання: чи дозволити їхнім оборонним компаніям відкривати тут спільні підприємства та входити в Україну. Якщо все це спрацює, то можна говорити, що безпекові угоди та рішення, які прийняті на саміті НАТО, дають можливість чогось дуже близького до гарантій НАТО без прямих зобов’язань, але фактично близькі.