Зброя помсти: що відомо про український дрон, який летить на 1000 км
У цього безпілотника ще немає назви, але вже є бойові успіхи. У ніч на 18 січня український дрон завдав удару по Петербурзькому нафтовому терміналу – найбільшому російському терміналу з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні, спричинивши велику пожежу. І тут найцікавішим є той факт, що від українського кордону до Санкт-Петербурга – не менше тисячі кілометрів
Еспресо розповідає про український безпілотник, який здатний подолати таку відстань, його технічні характеристики і те, чому його називають знаряддям помсти.
Коротко про те, що у тексті
- Дрон, що летить на 1000 км і бавовна в Петербурзі
- Технічні характеристики дрона, що летить на 1000 км
- Деталі про український дрон, що летить на 1000 км
- "Аз воздам": український дрон із дальністю польоту 1000 км як знаряддя помсти
Дрон, що летить на 1000 км і бавовна в Петербурзі
18 січня міністерство оборони РФ заявило про атаку безпілотників на Московську та Ленінградську області. Зокрема, за інформацією офіційних російських джерел, один безпілотник був перехоплений силами ППО над територією Ленінградської області.
Натомість ЗМІ повідомили, що уламки БПЛА впали на нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі. Так видання BAZA написало, що всього були запущені три безпілотники: два з них були придушені силами РЕБ і впали до Фінської затоки, ще один збили над територією нафтоналивного термінала. За даними SHOT, безпілотник був літакового типу з розмахом крил 6 метрів та поршневим двигуном.
Фото: t.me/drozdenko
"Українська правда" з посиланням на джерело у спецслужбах написала про інцидент як про операцію української розвідки."Це – операція ГУР із задіянням сучасних українських засобів. Продовжується збір даних, є підтверджені влучання по цілях. Відтепер військові об'єкти Пітера та Ленінградської області – у зоні досяжності українських сил", – цитує видання свого співрозмовника-спецпризначенця. На запитання, чи це вперше українські безпілотники атакували Ленінградську область РФ, він відповів: "Не вперше, але є відмінності, і ворог їх відчув".
"Український слід" офіційно підтвердив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін. У Давосі він зазначив, що безпілотник, який долетів до російського Санкт-Петербурга 18 січня, був українського виробництва.
"Ми здатні виробити щось, що коштуватиме від $350 за штуку, і щось, що полетить цієї ночі до Санкт-Петербурга. Це виготовлено в Україні. Так, цієї ночі ми влучили в ціль, і ця штука пролетіла рівно 1250 кілометрів цієї ночі", – сказав Камишін.
До слова, Петербурзький нафтовий термінал розпочав роботу у 1996 році біля нафтоналивного району Ленінградського порту. Пропускна спроможність у 12,5 млн т/рік робить його найбільшим російським терміналом з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні.
Технічні характеристики дрона, що летить на 1000 км
Перші офіційні відомості про роботу Укроборонпрому над розробкою далекобійного безпілотника датовані осінню 2022-го року. Тоді українські виробники зброї повідомили про завершальну стадію роботи над безпілотником, що стане найдовшою "рукою" з наявних на той час у ЗСУ вогневих засобів ураження. Було анонсовано дальність польоту в 1000 кілометрів і вагу бойової частини 75 кг. Крім того було опубліковано фото із зображенням деталі озброжння, очевидно – частини фюзеляжу безпілотника.
"Укроборонпром працює у посиленому режимі з часу повномасштабного вторгнення. Ми практично нічого вам не розповідаємо (так треба, повірте), але це "нічого" успішно працює на полі бою, а ще деяке "нічого" раз за разом проходить успішні випробування", – йшлося в повідомленні.
Проаналізувавши відомі на той час дані, оглядачі Defense Express припускали, що йдеться про дрон-камікадзе доволі великих розмірів.
"Оцінювальний розмах крила та вага мають становити, орієнтовно, понад 4 метрів, а злітна вага понад 200 кг. Питання викликає характерний паз, який можливо є зачепом для катапульти, або стартового ракетного прискорювача чи взагалі має інше призначення", – йдеться в матеріалі.
Щодо засобів наведення, то військові експерти вважали, що найпростішим у реалізації буде звичайна супутникова навігація, яка дозволяє уражати стаціонарні об'єкти за заздалегідь відомими координатами. Натомість точність дрона навряд чи дасть можливості уражати точкові військові об'єкти.
"Питання точності історично компенсується масовістю. Наприклад, коли мова йде про необхідність виведення з ладу аеродромів противника", – писали Defense Express.
Експерти наводили приклад безпілотників Shahed-136. Їхня головна перевага полягає в тому, що РФ закупила значну кількість цих дронів і запускає одночасно декілька десятків, з яких прориваються кілька одиниць. Тому, й у випадку з українськими далекобійними дронами, для досягнення потрібного ефекту та перенавантаження ворожих засобів ППО, необхідне масове виробництво таких дронів. Крім того, використання високотехнологічних засобів наведення в автономному режимі є недоцільною, зважаючи на високу ймовірність перехоплення окремо взятого безпілотника.
"Умовну тепловізійну головку самонаведення з розпізнаванням обрисів значно ефективніше закласти у крилату стелс-ракету наземного базування, яка має значно більше шансів прориву ППО противника, ніж тихохідний дрон", – пояснили експерти.
Деталі про український дрон, що летить на 1000 км
Нові деталі про "дрон на 1000 км" невдовзі після першої заяви оприлюднив менеджер проєктів ДК "Укроборонпром" Олег Болдирєв, відомий під псевдо "Мартін Брест".
Він пояснив, що заявлена бойова частина в 75 кг насправді є показником корисного навантаження. Різниця між двома поняттями полягає в тому, що бойова частина це вибухові пристрої, якими завдають ураження (75 кг – це БЧ, більша, ніж у "шахеда"). Тоді як поняття "корисне навантаження" – ширше. В ці 75 кг, окрім бойової частини можуть входити камери, системи зв'язку тощо.
"Це багатоцільова платформа. Можемо зробити камікадзе. Він також може переоснащуватися різними девайсами, різними електронними штуками, чи просто виступати як камікадзе, котрий пре по GPS-координатах", – зазначив Болдирєв.
Фото: gettyimagesОглядачів Defense Express тоді здивував такий підхід до проєктування. Оскільки при розробці різних типів безпілотників використовують різні підходи. Так баражуючі боєприпаси створюють із дешевих компонентів, вони взагалі не розраховані на посадку і повинні здійснити єдиний виліт, вдарившись об ціль. Натомість розвідувальний чи розвідувально-ударний дрон розрахований на довгий "життєвий цикл" – сотні злетів та посадок, тисячі годин у повітрі.
"Ніхто у світі не створює умовний Bayraktar TB2, який має корисне навантаження у 150 кг у якості "літако-снаряда" зі 150-кг бойовою частиною. Бо це діаметрально протилежні концепції і й завдання з розробки або "військової техніки", або "боєприпасу", – йшлося в матеріалі.
Втім розробники й справді шукали якийсь середній проміжний варіант. Той же Болдирєв розповів, що розробка схожа на іранський дрон-камікадзе Shahed, але багаторазового використання.
"Він (безпілотник — ред.) вже є. Я назвав би його "нульовим пацієнтом". Машина літає, говорячи про ударний безпілотник, говоримо про варіант камікадзе. Але ми, українці, дуже жадібні люди. У нас будуть "камікадзе" з можливістю повернення", – сказав Болдирєв.
Таку ідею відразу розкритикував засновник інноваційної науково-виробничої компанії A.Drones Юрій Касьянов. Він назвав функцію "повернення" нонсенсом. І наголосив, що зброя такого типу має бути масовою і дешевою.
"…повернення дрона-камікадзе – це взагалі навіщо?.. Може ще зробити ракети, "що повертаються", і снаряди?.. Нам потрібні не піар-проєкти чиновників, не поодинокі екземпляри дронів-камікадзе за божевільні гроші, а потрібні десятки та сотні дронів-камікадзе щодня за доступною ціною для масованих атак", – написав Касьянов.
"Аз воздам": український дрон із дальністю польоту 1000 км як знаряддя помсти
Про випробування засекреченого безпілотника в Укроборонпромі повідомили восени 2022 року. Тоді дрон перейшов до льотних випробування під дією РЕБ.
"За дорученням Начальника Генерального штабу готуємось до льотних випробувань під дією радіоелектронної боротьби. Погода, з одного боку, стає проблемою, з іншого – додатковою перевіркою для комплекса. Свого роду краш-тестом. І так, йдеться не про одну пташку", – йшлося в повідомленні.
На прикріпленому фото помітно, що на безпілотник нанесли слова з Біблії: "Аз воздам". За словами представників ДК "Укроборонпром" – це не назва, а "місія".
"Аз воздам" – це уривок зі Євангелія церковнослов'янською мовою. Йдеться про Апостольське послання до римлян, а в процитованому епізоді йдеться про божу помсту:
"Дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь".
У січні 2023 року речниця ДК "Укроборонпром" Наталія Сад заявила, що "розробка українського ударного дрона дальністю 1000 км досягла такого етапу, коли про нього не можна нічого говорити".
"Ми максимально прискорили виробництво першого зразка, випробували його в повітрі та готуємося до наступного етапу – демонстрації можливостей цього комплексу керівництву Сил безпеки та оборони нашої держави", – заявила вона.
У листопаді 2023 року в мережі з'явився ще один макет дрона з написом "Аз воздам" та "Лютий", хоча жоден з них так і не є назвою безпілотника. Також на безпілотнику видно герб України, стилізований під птаха. Експерти називають зовнішній вигляд БпЛА дещо схожим на Bayraktar TB2.
- Актуальне
- Важливе