Путін розпочав підготовку до третьої світової війни

Яку б астрономічну суму не виділяв Кремль на потреби оборони, віддача буде мінімальною.

12 грудня 2013 року російський президент Володимир Путін оголосив чергове Послання до Федеральних зборів РФ. Поруч із численними аспектами життєдіяльності країни, висвітленими в тривалому спічі хазяїна Кремля, вкотре була оприлюднена сума 23 трлн. рублів ($703,3 млрд.), яку держава виділяє на переозброєння армії та флоту. 

Сума, розрахована на десятирічний період з 2010 по 2020 роки, дійсно вражає. Російські ЗМІ вже малюють яскраву картинку відродження військової могутності держави. Та весь цей пафос і розбивається об ряд "але".

Питання не в тому, багато це чи мало, а в тому, яким чином ці гроші будуть реалізовані в інтересах армії. Протягом всього часу перебування Володимира Путіна при владі кошти на оборонку справді витрачаються й певна частина озброєнь та військової техніки дійсно постачається до збройних сил. Інша річ, що цього ніколи не було в запланованому обсязі, а новітні зразки - себто російські, а не пострадянські - лишаються дефіцитом в усіх родах і видах військ. Адже чимала частина фінансування загадковим чином зникає. Насамперед через корупцію.  

За даними Генеральної прокуратури РФ тільки в 2013 році рівень корупції в цілому в усьому оборонному секторі, з урахуванням порушень в ОПК, зріс майже в півтори рази, а розмір матеріальних збитків зріс в 5,5 разів і перевищив 4,4 млрд рублів ($146, 6 млн). У 2013 році виявлено понад сім тисяч порушень законів корупційного характеру, що стосуються, в тому числі і ОПК.

На вимогу військової прокуратури до адміністративної та дисциплінарної відповідальності притягнуто понад 1100 порушників закону, відносно 505 осіб порушені кримінальні справи. Незважаючи на певні висновки, що роблять в керівництві РФ, бажання посадовців, що мають доступ до розподілу та отримання коштів з державного бюджету, все ж таки залишається.

За останні роки широкого поширення набули порушення при плануванні завдань і підготовці конкурсів, залучення до виконання державних контрактів посередників і фірм-одноденок, що не володіють ні виробничими, ні трудовими ресурсами. І прикладів цього достатньо багато.

Так, в ході конкурсу на виробництво і постачання авіаційних ракет, два російських заводи було усунено від участі в торгах конкурсною комісією Міноборони Росії на формальних підставах. Контракт на суму понад 500 млн. рублів був укладений з посередником - ЗАТ «НВО Високоточні системи та технології», яке не володіє необхідними виробничими потужностями. У підсумку посередник одержав аванс, а замовлення так і не було виконано.

Крім того має місце зумисне завищення цін виробниками при укладанні контрактів з МО за державним оборонним замовленням. Так, у вересні 2011 року було порушено кримінальну справу за фактом завищення вартості ремонту важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов». Прокуратура встановила, що на «35 судноремонтний завод» ВАТ «Центр суднобудування «Звездочка» (Северодвинск, Архангельська область) з державного бюджету було незаконно переказано понад 9,7 млрд. рублів ($323 млн). 

Також в липні 2011 року відносно гендиректора ЗАТ «Спеціальна виробничо-технічна база «Звездочка» (Полярний, Мурманська область) було порушено кримінальну справу за статтею «шахрайство в особливо великому розмірі». Як з’ясувала військова прокуратура Північного флоту, гендиректор вкрав з бюджету 265,4 млн рублів ($8,5 млн), призначених для ремонту атомного ракетного крейсера «Петр Великий».

Чиновник у 2010 році склав і особисто підписав акти нібито виконаних робіт. На цій підставі замовник в особі Міністерства оборони РФ на рахунок ЗАТ СПТБ «Звездочка» переказав 356,1 млн рублів ($11,8 млн.) Потім з’ясувалося, що за призначенням пішла лише третина цієї суми. 

Хабарі в армії теж ніхто не скасовував. 24 липня 2012 Московський окружний військовий суд засудив до восьми років позбавлення волі колишнього начальника військово-медичного управління Міноборони РФ за службові зловживання та отримання великих хабарів під час поставок військовому відомству двох томографів за завищеними цінами. 

Тож озвучена Путіним сума не має вводити в оману. Фактично вона означає, що Кремль розписався у власній безпорадності й неможливості впоратися з вищезгаданими системними проблемами. В ці 23 трильйони рублів, вочевидь, закладено всі «неминучі супутні витрати». Тож обороноздатність РФ стане не набагато вищою.

Не виключено навіть, що в результаті цих коштів вистачить лише на відтворення її нинішнього рівня.Тим більше що нинішній економічний спад, найбільший за за всі роки правління Путіна, може не просто розмити вартість цієї суми внаслідок інфляції, але унеможливити її виділення в повному обсязі.

Антон Міхненко, редактор Ukrainian Defense Review