Чи це останній пакет допомоги від США? Чому ми маємо працювати з усіма заради України
Міністр МЗС Дмитро Кулеба визнав, що в України немає плану Б на випадок перемоги Дональда Трампа на виборах президента США
Це досить недалекоглядно, з огляду на те, що колишній президент має упереджені погляди на Україну. А більш ніж половина республіканців у Конгресі вирішили не підтримувати американський пакет допомоги.
Отже, як працювати з цими політиками, які можуть впливати на долю нинішньої війни?
Видання Bloomberg оприлюднило цікаву квітневу соціологію про те, що американський президент Джо Байден змагається із Трампом за голоси семи swing status. Поки чинний президент трохи відстає від конкурента в Пенсильванії та Вісконсині, а в Джорджії, Аризоні, Неваді та Північній Кароліні відставання Байдена від Трампа є більшим.
Для кожного із цих штатів є важливим фактор особистого сімейного добробуту та питання абортів. Враховуючи, що це переважно християнські консервативні штати — обидві партії змагатимуться за білий християнський електорат.
Цей фактор був важливим і під час голосування пакета на 61 мільярд доларів для України. Спікер Конгресу Майкл Джонсон нарешті сказав "так" допомозі Україні, бо дуже довго питав у своїх прихильників, чи подобається їм Україна, як вони ставляться до російсько-української війни, й чи варто загалом захищати українців.
Читайте також: Чергова зрада: як в Україні "розкрадуть" американську допомогу
Резонансною є і стаття NYT, де описано, як перед голосуванням популярний вірянин-політик став навколішки в кабінеті й помилився за "політичне керівництво".
Тривалий час у нас в Україні церква, а саме московський патріархат — надто активно лізла в політику, освіту та сили оборони. Тому після серії оглушливих скандалів, коли медійні батюшки виявлялись то коригувальниками вогню, то чекали Росію — це виглядає дещо дико.
Бо ж записи СБУ, де "Паша-Мерседес", настоятель Києво-Печерської Лаври Павло Лебідь у перехоплених розмовах радів тимчасовій окупації Херсона, а повномасштабне вторгнення РФ до України називав "війною Америки та Росії до останнього українця". І головне, називав тероборонців "ублюдками".
Натомість у США гігантська група любителів Трампа і респів — віруючі американці. Це найбільш недооцінена категорія, а дарма.
США мають найбільше християнське населення і, якщо точніше, найбільше протестантське населення у світі: майже 205 млн. Станом на 2019 рік — понад 141 млн членів протестантських церков. Відповідно — українські гості мали б постійно гостювати в місцевих церквах, потужних громадах мормонів, методистів та євангелістів. І всяких пасторів та шановних гостей варто було б привозити до нас.
Читайте також: Як Джонсон будив у Конгресі дух Рейгана
За структурою консервативний південь США нагадує наші західні регіони, де сімейні зв’язки були не розірвані вщент Голодомором 1933, як на іншій частині України. Відповідно — там є традиція ходити в неділю в церкву, гучно святкувати хрестини й Різдво з усіма вертепами та колядками.
Усі ці люди на особистому рівні цікавляться справами в Україні та надають велику допомогу. Ось що каже волонтерка із Синельникового Ольга Ігнатьєва:
"Трохи волонтерського інсайда — левова частка реальної фінансової та продуктової допомоги надається саме закордонними християнськими релігійними організаціями. Я от ніяк не християнка, тому 100% не маю інтересу брехати. Вони реально допомагають і мають силу".
Юлія Забєліна, оглядачка NV, яка багато пише про нашу міжнародну політику, стверджує, що нарешті до нашої політичної верхівки дійшло, що треба працювати не лише у великих містах, а й не втрачати з поля зору американську провінцію.
"Щодо того, як багато пасторів — небагато, від слова зовсім. Зараз це будуть виправляти. В південних штатах працюють віруючі лікарі, наприклад, якраз ті самі баптистські штати", — пояснює журналістка.
Саме ці люди можуть повпливати на своїх конгресменів та сенаторів, які зайняті вимірюванням власних рейтингів та виборчими кампаніями. Думка впливового лікаря та популярного очільника церкви — це те, що напряму впливає на партійні збори для Трампа та Байдена. І завдання наших дипломатів, громадського сектору та всіх небайдужих, аби на зустрічах з потенційними виборцями кандидатів питали: "А що там з Україною? Ми знаємо, що там живуть такі ж самі люди, як ми — сімейні, працьовиті й зі цінностями".
Україна з часів київських князів та магнатів рівня династії Острозьких використовувала чинник християнства як спосіб боротьби за свої політичні права. Кожен українець чув історію Ярослава Мудрого, який завдяки династійним шлюбам дітей та іміджу великого просвітника зумів укріпити звʼязки з Європою та підняти Русь на новий рівень.
Безумовно, зараз не варто вимагати одружувати дітей президента Володимира Зеленського з внуками Байдена та Трампа. Однак варто подумати про те, що українці мають використовувати всі важелі впливу для просування своїх інтересів.
Тому заяви топдипломата Дмитра Кулеби британським ЗМІ про те, що у нас немає плану Б на випадок приходу до влади Дональда Трампа, викликають сум і занепокоєння.
Бо ж варто спитати себе, чи не буде нинішній пакет допомоги США останнім? Які стосунки надалі матимуть наші країни з огляду, що Сенат можуть легко взяти республіканці? І чому, нарешті, варто визнати, що з американськими елітами краще працює реальна героїня війни "Тайра"-Юлія Паєвська, аніж ситий і задоволений пан Арахамія в Balenciaga.
Читайте також: Як змусити Захід прийняти Україну в НАТО без умов?
Ми не можемо дозволити собі не мати плану Б і не готуватись до гіршого. Інакше — низка країн знову на піку чергового загострення запропонує лише "глибоке занепокоєння" та сухі пайки, а не зброю та гроші.
Американці люблять системність і конкретні пропозиції. Їх не взяти на гоп-стоп і провінційну харизму наших горе-еліт. Доведено піврічною невизначеністю у питанні підтримки допомоги для України, коли Зеленському точно вказали його місце у світі без підтримки Заходу.
Спеціально для Еспресо
Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе